Голова Садгірської райради Юрій БУРЕГА: «Без шокової терапії Україна не обійдеться…»

Юрій Бурега обіймає посаду голови райради вже другий термін, працює на ній 8-й рік. І зауважує, що тільки зараз наближається до фаховості в цій роботі. Попри її складність і моральну виснажливість, за все життя не викурив жодної цигарки і не купив жодної пачки сигарет. Лише за перші два місяці на посаді втратив 12 кг ваги. Серед своїх недоліків називає дві речі: невміння відмовити проханням людей і категорична відмова від компромісів під тиском. Хоча ці «недоліки», вочевидь, і призводять до того, що на мажоритарному окрузі депутат Бурега має понад 80% підтримки виборців.

1365077600_burega 

«Секрет успіху» народного обранця

«Перш за все треба працювати, – каже Юрій Буега. – Уперше я пройшов до районної ради за списками партії «Батьківщина». Висока довіра людей до партії забезпечила гарний результат: депутатами стали багато «батьківщинівців». Вони підтримали мою кандидатуру і обрали головою районної ради. Перший термін мого головування я працював, водночас навчаючись цієї роботи. Уже перед наступними виборами був настільки зайнятий, що не мав часу зустрічатися з виборцями для агітації. А потім ще й захворів. Так, не провівши жодної агітаційної зустрічі, не витративши жодної копійки на біг-борди та іншу рекламу, виграв вибори в мажоритарному окрузі. Бо люди знали мою роботу. І їхня довіра не дає розслабитися. Не можу бути безвідповідальним перед людьми, які знають  мене з дитинства: друзями, їхніми батьками, моїми родичами, однокласниками з 38-ї школи… Це специфіка Садгори, тут чужому важко здобути довіру, а своєму ще важче її втримати.

«Месьє Паганель»

Вища освіта історика-політолога дає розуміння політичних процесів. Середньо-технічна освіта енергетика дозволяє орієнтуватися в господарчих питаннях. Служба в армії, куди сам узяв направлення і купив квиток до Комі ССР (хоч і мав «бронь») підтримала войовничі чоловічі гени. Робота упродовж 9 років у профілакторії режимної частини, де примусово лікували злочинців від алкоголізму, навчила життя. Створений за 3 дні до ГКЧП на останках військового заводу власний бізнес – будівництво очисних споруд для військової промисловості – зорієнтував у новому для того часу підприємництві.  А улюблений шкільний предмет – географія – дає можливість реалізувати себе у мандрах. Переважно уявних, адже окрім близьких до нас країн пострадянського простору та Польщі, Румунії й Угорщини фактично ніде в світі й не бував… Хоча про деталі стосовно багатьох країн світу може посперечатися з запеклими мандрівниками – і виграти суперечку! Недарма ще в юні роки отримав прізвисько «месьє Паганель».   

«У самоврядуванні самоврядуванням і не пахне»

Фактично самоврядування в країні не існує. Це спотворена гілка влади, де самоврядуванням і не пахне. У нас не відбулося ні адміністративної, ні територіальної реформи. А без зменшення видатків із державного і місцевих бюджетів, без укрупнення адміністративних одиниць ми не обійдемося. Мусимо децентралізувати владу, як це зробили країни пострадянського простору. Довелося бувати в Латвії, там є реальне самоврядування. Збільшені адмінодиниці, до того – збільшені повноваження, зменшена кількість управлінців, відповідно зменшені видатки на управлінський апарат… У нас же централізація влади зашкалює: кожний свій найменший крок ми узгоджуємо в Києві. Тож реформа потрібна. Так, буде важко. Б багато управлінців залишаться без роботи. Для цього й мусимо домовитися з Євросоюзом про створення стабілізаційного фонду, де б акумулювалися кошти для першої допомоги тим, хто втратив роботу, для їхньої перекваліфікації, для створення нових робочих місць… Не може бути інакше. Без шокової терапії не обійдемося.

Європа йде до Чернівців

Ми маємо всі підстави, аби жити так, як живуть люди в європейських країнах. Для цього потрібно забезпечити прозорі і зрозумілі «правила гри». У серпні Чернівці відвідали представники польської фірми, які готові зробити для міста сучасне зовнішнє освітлення, готові в це інвестувати. Вони самі здійснюють енергоаудит, готові самі вкладати кошти.

Ми щороку витрачаємо 3 млн. грн. на освітлення. Втілення пропозицій польських інвесторів забезпечило б економію половини цих коштів. Якби ми запропонували прозорі правила гри та гарантії повернення вкладених коштів за рахунок економії, то мали б європейське освітлення.

Ті ж поляки – компанія, яка займається електроенергетикою, – готові працювати й над модернізацією водоканалу. Нові італійські насоси можуть забезпечити таку економію, що відпаде необхідність піднімати тарифи. Та йдеться не лише про насоси, а й про заміну мереж, навіть джерел… Європа дає безліч можливостей. Приклад Польщі це підтверджує. Я бачив дві різні Польщі: на початку 90-х і на початку 2010-х. Вони, перш ніж почати заробляти власні гроші, отримали європейські та американські кошти. І спромоглися під час світової кризи мати менший спад економіки, аніж навіть Німеччина.

Кому не вигідна модернізація?

Якщо до країни підходити по-господарськи, то можливості заощаджувати з’являються на кожному кроці. Лише за останні кілька років Україна відмовилася від 18 млн. кубів газу, і це без модернізації виробництва й мереж! Міста можуть (а деякі й роблять це!) перейти на альтернативні джерела енергії. Це міста-супутники атомних або теплових електростанцій. Їхній принцип дії – рух турбін завдяки гарячій парі. І цю пару цілком реально використовувати для опалення. Це наше майбутнє. Це може забезпечити економію ще 10 млрд. кубометрів газу! Але ніхто не займається серйозно цим питанням, говорять лише про зменшення ціни на газ. Та поки газ не буде дорогим, ніхто не буде його заощаджувати!

Візьмемо Запорізьку АЕС. Там з шести блоків-мільйонників працює лише один. Якщо запустити всі, збільшити потужність у 6 разів, доставити цю енергію в місто, поставити там електричні котли опалення – буде суттєва економія навіть без вкладень у модернізацію! Питання лише в створенні умов для доставки цієї енергії в потрібне місце, у прокладанні мереж.

Чернівці зуміли в числі 5-ти міст України потрапити до програми уряду з модернізації теплопостачання житлових будинків. Садгора напросилася в делегацію до Мінрегіонбуду. Ми довели що маємо можливості і ресурси для участі в програмі: знайшли інвесторів-литовців, які готові поставити свої котли для органічного палива (будь-якого). За рахунок міністерства зробили техніко-економічне обгрунтування. Передбачаємо, що вже невдовзі мікрорайон вул. Хотинської (дев’ятиповерхівки №№45, 47, 49) заощаджуватиме 50% ресурсів за рахунок запровадження альтернативних джерел палива!

Нам кажуть, що ми за технічним оснащенням не готові йти до Європи. Але ж модернізація – це процес безперервний. Ніколи не можна буде сказати: ось сьогодні ми готові. Щодня з’являється щось новіше. Тому готовність має бути моральна. А все решта – здобудеться.

 

«Заступником бути важче, ніж першою особою»

У будь-якій галузі є виконавці, які працюють на сьогодення, і ті, хто працює на завтрашній день, на перспективу. До других належать, наприклад, науковці та… заступники керівників міст, районів. Перша особа зазвичай має вирішувати основне: кадрові питання, давати напрямок роботи, контролювати її виконання, здійснювати представницькі функції. А детально розбиратися в конкретних проблемах мусить заступник. Сьогодні місто, окрім прозорих правил гри, потребує заміни мереж. Якщо цього не зробити зараз, то будь-який мер, який прийде через 2-3 роки, буде поганий. Бо він уже нічого не вдіє з розрухою. На жаль, сьогодні в місті практично не залишилося фахових заступників з міської господарки.  Людей, які займаються сьогоденням і які працюють на перспективу. Таких сьогодні в місті практично немає. Є чиновники, яких ще й обрали депутатами. А чиновник не має бути депутатом. Неприпустимо, аби керівник  ЖРЕПу в сесійній залі ставив умови безпосередньому начальникові – мерові, як і неприпустимо, аби авторитарний мер впливав на депутатські дії прямого підлеглого, який очолює ЖРЕП.

Що потрібно і що буде у Садгорі

Садгорі, і не тільки їй, а ще й Першотравневому району, потрібен захист від повеней. Далекого 2008-го була навіть розроблена програма захисту від повеней, яка передбачала будівництво дамби (9 км в Садгорі і 3 км в Першотравневому районі), розширення русел малих річок, будівництво акумулюючих споруд, які б затримували час добігання води на кількадесят годин. Цього було б достатньо для регулювання стихії.  Та програма не була затверджена, нині її техніко-економічне обгрунтування застаріло. А стихія як була, так і залишилася непередбачуваною.

Тож спільно з громадою, покладаючись на Божу ласку, голова райради прокладає дороги, робить водовідведення, вуличне освітлення… І створює умови для того, щоби молодь займалася спортом, а не дурницями: «Вже завезли щебінь, метал, синтетичне покриття, будуємо два волейбольні майданчики на вулиці Надрічній. Туди вже доставлено 70% металу для турніків, брусів – для занять воркаутом. Там же плануємо спорудити тенісний корт – поки що з трав’яним покриттям, а поле для міні-футболу – із синтетичним. Все це в одному місці. Недарма садгірчани жартують, що Чернівці – це передмістя Садгори!».

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *