Інформація ПАТ «Чернівцігаз» про скорочення на Буковині обсягів споживання газу на 14,7% мала би потішити з огляду на загальнодержавне прагнення до позбавлення енергетичної залежності від Росії. Натомість газівники скрушно зауважили в поширеному прес-релізі: «За 10 місяців 2014 року споживачами газу в Чернівецькій області використано 310,8 мільйонів куб. м природного газу, що на 53,6 мільйони кубометрів або на 14,7% менше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. В результаті зменшення споживання газу ПАТ «Чернівцігаз» недоотримає близько 13% тарифної виручки, що ускладнить фінансове становище компанії і поставить під загрозу виконання програм по модернізації газових мереж області».
«Падіння обсягів споживання та транспортування газу, а також зменшення виручки від його реалізації в умовах загального погіршення економічної ситуації в країні негативно впливають на діяльність компанії, – зазначається у прес-релізі. – За підсумками 2014 року очікується недоотримання близько 22 мільйонів гривень, що складає майже 13% від планової виручки, передбаченої в тарифах на транспортування і постачання природного газу».
Справді, економія газу населенням вигідна для конкретного споживача: він заощаджує кошти. Та на підприємстві це відбивається інакше.
Про суперечність державної політики та реалій – говоримо з керівником ПАТ «Чернівцігаз» Віктором ГОРДОЮ.
– На мій погляд, про фізичну економію говорять урядовці, які є не вузькими фахівцями в газовому господарстві, – зазначає голова правління ПАТ «Чернівцігаз». – Перед областю стоїть завдання економії 30% газу від попередніх обсягів. Його нереально виконати навіть якщо б ми цілком відключили всю промисловість, оскільки 86% споживання газу – це споживання населення. Ми як вузькі фахівці наполягаємо на іншому шляху економії: на енергозбереженні. Нам потрібно не плани з економії встановлювати, а запроваджувати енергоефективне обладнання. При більш результативному споживанні енергоресурсу настане його економія.
Неправильним є посил про те, що єдиним джерелом газу для нас є Росія. Вважаю це підіграванням минулій владі. Ми й далі говоримо про поставки звідти природного газу, про борги, залежність, знижки – а в результаті отримуємо політичну залежність. Насправді нам давно потрібний був перехід до реверсних поставок газу, які ми нещодавно залучили. І розвиток власного видобутку. Ми маємо величезні ресурси як традиційного газу, так і сланцевого. Підписані угоди із західними партнерами, які готові приступати до видобутку. За умов втілення цих планів, ми могли би забезпечити експорт природного газу, а не імпорт. А говоримо про ефемерні знижки від РФ, кинуті нам «з барського плеча».
Я переконаний, що всі розмови про альтернативні види палива є фікцією, а витрати мільйонів гривень на модернізацію котелень не принесуть очікуваного результату.
Економія, якої ми досягаємо на виконання завдань уряду, має дві сторони медалі.
Ми зобов’язані виконувати інвестиційну програму – це зобов’язання підприємства перед державою із заміни обладнання, що дасть надійне і гарантоване постачання газу в кожну оселю. Кошти на програму беруться з тарифу, який ми отримуємо з транспортування газу. Тариф на нього встановлює держава – Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Щоби захистити тариф, нам потрібно показати наші витрати. В ці витрати входить і інвестиційна програма. Тобто тариф формується за витратним принципом: у нього не закладений прибуток. Його обсяг залежить від обсягу реалізованого природного газу і від того, наскільки люди розрахуються з нами за отриману послугу. Тобто є фізичне і грошове наповнення обсягу тарифу. І в разі якщо ми на 14,7% зменшили споживання, ми недоотримали 22 млн. до тарифу. Це відбивається не тільки на сумі, яка передбачена на інвестиційну діяльність, а й на наших витратах. Не кажучи вже про те, що вартість матеріалів зросла на 40%. А зобов’язання за інвестиційною програмою ми виконати повинні, за невиконання передбачений штраф 850 тис. грн. Тож перед нами непідйомне завдання: як зі зменшенням надходжень виконати інвестпрограму і водночас виплатити зарплату півтора тисячам наших працівників по області. Кожний з них має родину, тобто йдеться про виживання близько 6 тисяч осіб. Якщо чесно, то на весну я очікую «голодні бунтив».
– Чи працює ваше підприємство в напрямку залучення інвесторів?
– Ми хотіли би отримати можливість залучати інвесторів. Упродовж трьох років шукаємо можливості виведення підприємства на міжнародний ринок. Але наша галузь настільки зарегульована, що ми фактично зайвий літр бензину не можемо отримати без дозволу НКРЕКП.
– Який бачите вихід з цієї позбавленої оптимізму ситуації?
– Запровадження енергозберігаючих технологій. Продовження реверсних поставок газу з Європи. Налагодження власного видобутку газу. І найголовніше. Наразі єдиним можливим виходом з ситуації, що склалась є коригування тарифів на транспортування, розподіл та постачання природного газу. Лише за умови приведення цих тарифів у відповідність до існуючих сьогодні реалій, підприємство зможе гарантувати надійну та безперебійну роботу газових мереж.
Маріанна АНТОНЮК, «Версії»
