Погруддя першого ректора Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича Костянтина Томащука відкрито сьогодні у Центральному парку культури і відпочинку ім. Шевченка в м. Чернівці. Стелу з погруддям встановлено на тому ж самому історичному місці, де він колись знаходився.
Арсеній Яценюк сказав, що відновлення пам’ятника Констянтину Томащуку є відновленням історичної справедливості, тому що завдяки Чернівецькому Університету, м. Чернівці стало провідним і відомим містом не лише в Україні, але й у Європі.
Костянти́н Томащу́к: Доктор права, професор. Депутат австрійського парламенту, блискучий оратор. Вихованець Чернівецької вищої гімназії. Відіграв значну роль у заснуванні Чернівецького університету, 4 жовтня 1875 року року став його першим ректором, професором австрійського цивільного процесу та торговельного права. Його також призначили головою державної екзаменаційної комісії.
4 листопада 1875 р. відбулося урочисте відкриття університету, якому було надано назву Чернівецький університет ім.Франца-Йосифа. Присутні на цих торжествах: міністр культури і освіти д-р Штремаер, крайовий президент Г.Алезані, ректор д-р К.Томащук, декан юридичного факультету д-р фон Шулер-Ліблой, представники університетів Відня, Праги, Граца, Клаузенбурга, Базеля, Берліна, Берна, Бреслау Дорнета, Ерлангена, Гайденберга, Йєни, Кенігсберга, Ляйпцига, Магдебурга, Мюнстера, Одеси, Тюбенгена, Франкфурта-на-Майні, Інсбрука, Кракова, Львова, Геттінгена, Страсбурга та ін.
5 жовтня 1875 р. був днем присвячення урочистостям студентів: концерту, факельному походу. На концерті були виконані пісні, присвячені відкриттю Чернівецького університету: “Здивовано тремтить Прут у камишах” Й.Шеффеля, “Давайте співати і розмовляти” К.Францоза, “На Буковині починає шуміти” Р.Стреле, “Я хочу радісно діяти” М. фон Верра, “Розум і серце” Е.Нойбауера. Вперше пролунав в університеті й студентський гімн.
Костянтин Томащук народився 13 березня 1840 р. у Чернівцях. 1857 р. закінчив Чернівецьку гімназію і вступив до університету у Львові, де вивчав юридичні, філософські та історичні науки. Після закінчення університету служив у Львівській фінансовій прокуратурі. У серпні 1864 р. йому присуджено вчений ступінь доктора прав. П’ять років він працював у Семигороді. 1870 року повертається до Чернівців, де його призначають радником крайового суду. Займається бурхливою парламентською діяльністю, обраний представником селянських общин областей Чернівців, Серета, Сторожинця, Сучави, Радівців. В Буковинському сеймі він представляв общини Кимполунга і Радівців.
