Шкода лишити, і тягнути неможливо
Колись, не так у старі, як у давні часи (ледь пострадянські) була мода, спричинена бідністю: міським жителям давали дачні ділянки. Та задля отримання клаптика землі треба було створити товариство. Працівники міських бібліотек разом з музейниками створили Товариство дачників «Книголюб». І десь після 2000-го року ці ділянки почали приватизовувати – за власні, звісно, кошти. Приватизація була тривалою, тож хтось встиг її здійснити раніше, хтось – пізніше. І це не мало значення аж досі. А тепер з’ясувалося, що «раніше» – не означає «краще». Бо хто приватизував ділянку пізніше – отримав на неї кадастровий номер, а хто зробив це до 2003-го року – той кадастрового номера не має досі. А щоби його зараз отримати, потрібно здійснити нові заміри ділянок, і вартість цієї процедури сягає приблизно місячної пенсії нинішніх власників землі.
Пояснює голова садового товариства «Книголюб» Наталя Миколаївна АЛЕКСАНДРОВА:
«Наші землі належать до с. Михальча Сторожинецького району. Членам товариства належить 71 ділянка, з них 50 – приватизовані. Ділянки в нас невеличкі, відповідно й плата за них була прийнятною для нас, пенсіонерів (за час, відколи ми отримали ці ділянки, власники здебільшого вже стали пенсіонерами). Я очолюю товариство вже 20 років і можу навести приклад: якщо ділянка була розміром 0,07 га – платили 7 гривень на рік. Але торік, після прийняття нового Податкового кодексу, нас повідомили, що і податки за нашу землю потрібно сплачувати в нових розмірах. Сільрада виставила нам такий рахунок, що товариство має заплатити більше 7 тис. грн. за рік за оренду землі. Як юридична особа, товариство «Книголюб» має сплатити ці кошти, а пенсіонери мають пільги і не платять за землю. Ми стоїмо перед дилемою: що робити? Як товариство – боїмося штрафних санкцій. Як окремі власники – не можемо розформувати товариство, бо тоді втратимо право власності на землю. Вважаємо ціну за землю завищеною, оскільки виділені нам Михальчанською сільрадою ділянки – не десь на чорноземах, а «бросові» землі, пасовища на схилах. Зведені нами там халупки постійно то обкрадають, то викопують посаджені квіти і кущі, то, спалюючи суху траву, спалюють заодно все, що є на наших ділянках. Якщо ми відмовимося обробляти землю на таких умовах – у нас її просто відберуть. Що нам робити? Адже неотримання кадастрового номера під час приватизації – це не наше недбальство, а помилка держави. Чому ми маємо за неї платити?».
За роз’ясненнями «Версії» звернулися до голови Ради Чернівецької обласної спілки садівничих і городницьких товариств Марини РОТАР.
«Немає складнощів в отриманні кадастрового номера на ділянки. Просто це має відбуватися за певною процедурою: потрібно здійснити заміри, їх роблять через супутник. Так, це дорого – як вартість процедури приватизації. Але в цьому ніхто не винен: на час початку приватизації ділянок такий був порядок у державі, що одночасне з приватизацією надання кадастрового номера не передбачене. Наразі вивести справу з глухого кута можна, тільки отримавши кадастрові номери на ділянки. Без цього ні продати, ні переписати, ні вчинити будь-які інші нотаріальні дії з цими землями неможливо.
Задля зменшення оплати за ділянки товариству «Книголюб» варто звернутися до відділу держкомзему у Сторожинецькому районі з клопотанням про надання оцінки земель. Маємо такий приклад у місті: ми зверталися до відповідного міського відділу і отримали оцінку земель по районах міста. Адже без офіційної оцінки, підтвердженої документально, можливі спекуляції. Дачникам не варто боятися того, що землі від них відберуть: це можна зробити тільки через суд. На моїй пам’яті було тільки два випадки подібних судів, і в обох земля залишилася в дачників».
Заступник начальника відділу Держкомзему у Сторожинецькому районі Юрій ТИНОК менш оптимістичний щодо цього питання:
«Так, інформацію про оцінку земель в районі ми можемо надати. Але якщо це земля в межах села, то податок на неї справді може бути меншим, а якщо вона за межами села – її вартість обчислюється як середня по області, тож може бути ще більшою, ніж зараз. Водночас відсоток податку від вартості землі, який мають сплачувати дачні товариства, – у компетенції місцевих рад (сільських, селищних, міських)».
Михальчанський сільський голова Захарій ШЕВЧУК підтвердив застороги чиновника з Держкомзему:
«Землі, якими користуються члени товариства «Книголюб», розташовані за межами населеного пункту. Товариство створювалося ще в радянські часи, раніше людей все задовольняло. Тепер юридичній особі важко працювати в нових умовах, і це зрозуміло. Але закон один для всіх. Ми розробили проект зміни меж населеного пункту, але вже упродовж 1,5 року експертиза не затверджує наш проект. На сьогодні ми, як сільська рада, тільки контролюємо сплату податку такими товариствами. Від 2016 року в нашій компетенції буде і встановлення розміру цього подарку – наразі ще діють старі нормативи. Інфляція з’їдає всі кошти… Вихід з цієї ситуації незручний для дачників: відмовитися від своїх ділянок. У нас на території сільської ради 53 учасники АТО. Один загинув, один інвалід, двоє були в полоні… Звісно, що ніхто в дачників не відбиратиме землю силою, але якщо вони не платитимуть податок, то це можна зробити через суд. Разом з тим, бути членом товариства краще, адже для того, щоби отримати ділянку, членам товариства уже не треба брати участь у тендерах чи аукціонах. Якщо ж ділянку захоче отримати людина з-поза товариства – її очікують певні перепони, адже першочергово ми надаватимемо землю учасникам АТО».
Вчергове недосконалість і часті зміни законодавства без взаємоузгодження призводять до протистояння окремих суспільних верств населення. І неважливо, чи це навмисно, чи випадково – результат однаково прикрий.
Маріанна АНТОНЮК, «Версії»
