Чорнобиль. 35 років. Про Україну та світ

26 квітня Київський Безпековий Форум, заснований Фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну», провів спеціальну онлайн подію «Чорнобиль. 35 років».

Розмова про Чорнобиль стала діалогом про глобальний вимір найбільшої техногенної катастрофи в історії людства, її духовні, гуманітарні і безпекові наслідки та травми, про особливу важливість взаємної підтримки між вільною Україною і Білоруссю, а також про цінність міжнародної солідарності у подоланні наслідків Чорнобиля і справі захисту довкілля.

Вселенський Патріарх Варфоломій

 у спеціальному відеозверненні до КБФ наголосив, що Україна і український народ зазнали найстрашнішої ядерної катастрофи в історії – на Чорнобильській атомній станції.

«У цю сумну річницю ми оплакуємо жертв катастрофи, яка не тільки поширилася на сусідні з Україною країни на півночі та заході, а й мала вплив на ширший регіон на півдні та сході, породжуючи хвилі екологічного руйнування, незворотну шкоду для здоров’я та втрати людського життя», – додав Вселенський Патріарх.

Він наголосив, що людство ніколи не повинно забувати трагічні наслідки власних невдач і навчитися говорити «ні!» технологіям зі шкідливим впливом на довкілля. Патріарх підкреслив, що люди повинні навчитися говорити «так!» «альтернативній системі цінностей, іншому способу життя: такому, що стверджує красу та гідність усіх людей та всіх речей. Наш вибір та дії позначаються на кожній деталі нашої планети та впливають на майбутнє наступних поколінь».

Арсеній Яценюк

голова Київського Безпекового Форуму, прем’єр-міністр України 2014-2016 років, включився в дискусію із Прип’яті біля відомого оглядового колеса. 35 років тому тут вирувало життя, підкреслив він: «Але тут історія зупинилася. Це історія трагедії, драми, втрати людських життів, це історія диктаторського режиму, який брехав своєму народу. Але це й історія героїзму. Героїзм не зупиниш нічим».

Зараз, після 35 років, нам треба зробити висновки, наголосив Арсеній Яценюк: «Якщо людство не зробить висновки з трагедії на Чорнобильській станції, то це жахливе колесо історії знову може почати крутитися. З тими ж драмами і з тими ж трагедіями».

«Зараз ми стоїмо перед новими викликами. Викликами пандемії, техногенних катастроф, воєн, агресій. І так само нам потрібен героїзм у боротьбі за життя людини. Висновки з минулого змушують нас усвідомити, що людина, її життя і здоров’я – це найвища цінність, і саме за це кожен з нас повинен боротися», – підкреслив він.

Світлана Алексієвич,

лауреат Нобелівської премії, видатна білоруська письменниця, зазначила, що  радянська влада намагалася розв’язати чорнобильські проблеми відомим їм шляхом – багато військової техніки і незліченні людські життя.

«Після вибухів у Чорнобилі я бачила біля реактора солдатів з автоматами. Ніхто не знав, навіщо автомати біля реактора. Коли я запитувала у командирів, вони також цього не знали. Але це була картина того, як дочорнобильська людина не зупинялася. Летіли військові літаки, їхали бронетранспортери. Люди хотіли розв’язати чорнобильські проблеми відомим їм шляхом – багато військової техніки і незліченні солдатські життя, які можна було використовувати, як пісок», – сказала вона.

Письменниця наголосила, що те саме відбувається і зараз: «На вулиці нове тисячоліття, а наш світогляд – старий. Вже 7 років на сході триває війна, а зараз загроза, що війна покотиться всією Україною».

«Людина готова полетіти на Марс і жити там, але вона нерівна своїм технологіям, придуманим нею машинам. Дедалі більше переконуюсь, що раціональна людина світ не врятує. Світ врятує гуманітарна людина, для якої людське життя – понад усе. Цьому нас мав навчити Чорнобиль», – резюмувала Світлана Алексієвич.

Світлана Ціхановська,

лідер білоруської опозиції, у відеозверненні до КБФ також підкреслила, що аварія на ЧАЕС – це наочний результат того, що життя людей і людська гідність для Радянського Союзу не мали великої ваги.

«Брехня з боку держави про Чорнобиль – це був справжній ляпас в обличчя людям. І, як це часто відбувається, брехня привела за собою руйнацію… Так само, як і 35 років тому, держава говорить неправду білорусам. Лукашенко брехав про пандемію коронавірусу, про результати виборів та політичних в’язнів, які для нього просто не існують. Але білоруси побачили, що вони не одні. І вони сказали «Ні!» диктатурі», – наголосила Світлана Ціхановська.

Вона зазначила, що нині в Білорусі минуле бореться з майбутнім. Лідер опозиції закликала демократичні країни продемонструвати «такий же рівень солідарності та підтримки, який вони надали білоруським родинам після Чорнобиля».

Мелінда Сіммонс,

Надзвичайний і Повноважний Посол Великої Британії в Україні, зазначила, що навіть через 35 років після аварії неможливо повністю оцінити всі збитки і негативні наслідки для людства.

«Я приєднуюся до всіх українців, згадуючи цю трагедію та вшановуючи загиблих, зокрема перших хоробрих ліквідаторів. І досі неможливо оцінити всі збитки від аварії, а її наслідки і далі відчуваються в Україні та по всьому світу. Багато людей продовжують відчувати ці наслідки на своєму здоров’ї. Гострим залишається екологічний і соціальний вплив аварії», – сказала вона. У той же час посол зазначила, що інтерес до трагедії відродився у 2019 році завдяки популярному серіалу «Чорнобиль».

Крім того, Мелінда Сіммонс зазначила, що сьогодні британські інженери беруть участь у проектах, які гарантують безпеку і стабільність Чорнобильської зони, зокрема і нового безпечного укриття.

«Загальна вартість укриття становить 2,1 мільярда євро. Це найбільший проект міжнародної співпраці у сфері ядерної безпеки, який підтримують 40 країн, включно з Британією. Цей приклад міжнародної співпраці у галузі ядерної безпеки свідчить, що ми пройшли довгий шлях з 1986 року. Це дає нам надію на майбутнє, що така трагедія більше ніколи не повториться», – резюмувала дипломат.

Анка Фельдгузен,

Надзвичайний і Повноважний Посол Німеччини в Україні, також наголосила, що ФРН продовжує надавати Україні допомогу. Вона підкреслила, що найвідомішим міжнародним проектом з безпеки на ЧАЕС є будівництво нового безпечного укриття над старим саркофагом 4-го енергоблоку.

«Цей унікальний шедевр сучасних технологій повинен захищати довкілля від радіоактивних залишків зруйнованого реактора принаймні протягом ста років. Німеччина безпосередньо внесла близько 100 мільйонів євро в проект, сукупна вартість якого складає більше 2 мільярдів євро. Всі ці заходи допомоги можуть лише спробувати трохи зменшити заподіяну шкоду та полегшити страшні страждання», – сказала вона.

У той же час посол наголосила на необхідності спільно працювати над «створенням безпечнішого майбутнього і розробкою технологій та джерел енергії, які є доступними, малоризиковими та екологічно безпечними».

Заступник глави Посольства Сполучених Штатів Америки в Україні Джозеф Пеннінгтон 

у своєму відеозверненні наголосив, що трансформація Чорнобиля залишається довгостроковим викликом, але Україні не доведеться давати раду з цим самотужки.

«Сполучені Штати разом з рештою міжнародного співтовариства продовжуватимуть підтримувати вас, щоб забезпечити майбутню енергетичну безпеку та ядерну безпеку не лише цього місця, а й України в цілому», – наголосив він.

«США пишаються тим, що стали найбільшим донором проекту «Нове безпечне укриття», що охоплює місце катастрофи реактору 4-го Чорнобильського енергоблока», – наголосив він.

Екс-міністр екології Остап Семерак 

нагадав, що у 2016 році було завершено будівництво і насування над 4-м енергоблоком ЧАЕС нового конфайнменту.

«Це насправді витвір науковий, конструкторський і витвір будівельного мистецтва, який без перебільшення можна назвати яскравим прикладом великого будівництва, абсолютно правдивого великого будівництва, а не того бутафорного, яке ми можемо сьогодні спостерігати в Україні, і той процес, який видається саме під таким будівництвом», – наголосив він.

Водночас чинна українська влада має завершити роботи з демонтажу 4-го енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції, додав екс-міністр. «35-річчя після аварії – це час для того, щоб нагадати теперішній владі про їхню відповідальність. Вони повинні активізувати роботу по демонтажу 4-го енергоблоку і завершенню робіт з переведення цієї точки, цього епіцентру аварії техногенної, найбільшої аварії у світі, до екологічно безпечного майданчика, який би не турбував ні Україну, ні весь світ загалом», – сказав він.

Сергій Плохій,

професор Гарвардського університету, всесвітньо відомий український та американський історик, переконаний, що Радянський Союз і ядерна енергетика СРСР йшли до Чорнобильської катастрофи, і на це було кілька причин.

«Перша причина – це мілітаризація економіки. Реактор, який вибухнув у Чорнобилі, – це був реактор так званого подвійного використання. Він був розроблений в першу чергу для того, щоб продукувати плутоній для ядерних бомб, а в другу чергу – для того щоб виробляти енергетику. Він був дешевший, його було легше побудувати, і він був надзвичайно секретний», – сказав він.

Історик зазначив, що через абсолютну секретністю в Радянському Союзі і тотальний контроль за інформацією була відсутня відповідальність працівників  на своєму робочому місці: «Ніхто не наважувався взяти на себе відповідальність і визнати, що реактора більше немає. Ці речі, звичайно, не є випадкові. Ці речі є закономірні».

«І можна говорити про закономірність також того, чим Чорнобиль закінчився, чим закінчилося приховування інформації від народу, від людей в цілому. Відбулася мобілізація. Мобілізація не тільки в Україні. Мобілізація в інших країнах чи республіках, в яких були ядерні реактори, під одним гаслом: дайте нам правду про Чорнобиль. І система фактично не витримала», – сказав Сергій Плохій.

Данило Лубківський,

директор Київського Безпекового Форуму, зазначив, що Чорнобильська трагедія – це вражаючий знак фіналу радянської доби.

«Українська державність відбулася б незалежно від того, чи стався би Чорнобиль. Але, тим не менше, трагедія об’єднала якнайширші верстви людей, і поява нашої державності і стала реакцією народу, щоб захистити своє життя і своє майбутнє», – сказав він.

Натомість Данило Лубківський наголосив, що Москва так і не відповіла за злочин Чорнобиля. «В певному великому історичному сенсі столиця Радянського Союзу Москва по суті уникла відповідальності за злочин Чорнобиля. Але цей рахунок не є закритий», – підкреслив він.

«Війна Росії проти України триває. Триває конфлікт Кремля і спроби захопити Білорусь. Нам потрібно усвідомлювати комплекс цих переплетених загроз, які досі намагаються зупинити наш рух уперед, нав’язати нам приреченість старої історії. А ми з цього вириваємося. І ми вирвемося. Тому що ми здатні це здолати і ми здатні перемогти», – резюмував Данило Лубківський.

Повний запис трансляції можна переглянути на YouTube каналі Фонду “Відкрий Україну”.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *