Підготовка до 600-річчя сягнула апогею. Копають, фарбують, освітлюють, заквітчують в усіх місцях одразу. Навіть служителі Святодухівського собору «замутили» реконструкцію воріт. Зрозуміло за державні кошти, бо ж звідки в них? А пам’ятка архітектури – вікова огорожа, ну подумаєш… Гірше, коли гешефту з стоянки авт у церковному дворі не буде!
Ще далі просунулися на «розкопках» довкола біо- та хімфаку ЧНУ. Там серед білого дня просто серед перекопаної вулиці можна натрапити на… черепи. Людські. Певне, чиновники не дали вказівок, що з ними робити, і не знали, що колись на просторі від ЗОШ №5 до перетину вулиць Лесі Українки та Богдана Хмельницького був цвинтар.
Та, як завжди, маразми, що вже понад рік спостерігаються на Кобилянській, крутіші за всю решту. Спочатку поклали бруківку, потім витягають, щоб поставити обмежувальні стовпи, з якими вулиця вже точно стала нагадувати прифронтову смугу. Спочатку відремонтували фасади, потім калічать, щоб повісити ліхтарі й підсвітку. Причому, за яким принципом їх вішають – незрозуміло: ні симетрії, ні рівномірності… Про «косметику» для фасадів на Кобилянській і облуплену цеглу на бічних вулицях годі й згадувати. Одна втіха – тепер на Кобилянській можна часто побачити посадовців. Чиновники від ЖКГ, архітектури, департаменту економіки, зеленгоспу щедро роздають «ЦУ» направо й наліво.
Здавалося б, ми мали б присоромитися від іноземних волонтерів, які приїхали прибрати єврейське кладовище – самі ж бо не годні! Та, виявляється, ми горді з того, що до нас приїздять європейці цвинтар прибирати! То може запросимо ще волонтерів прибрати решту міста, бо сміття після ремонтів чомусь «забувають» вивозити.
А ще мені дуже муляє така собі дрібничка: хіба гості ходитимуть лише центром? Не злякаються вони чорних хрущівок і розбитих тротуарів на «Кварці» та «Гравітоні»? Коли так, то до ювілею ми готові!
Лєри ЯСНИЦЬКОЇ
