За даними ВООЗ, 80% хвороб людини, із пошкодженням ДНК включно, пов’язано із неякісною водою. Тож безпечність питної води входить до 10 глобальних проблем людства.
58-мільйонний кредит у євро не забезпечить чернівчанам безпечної питної води, а тільки здорожчає її
Таким був висновок громадськості після «круглого столу» з обговорення проекту модернізації системи водопостачання Чернівців, реалізація якого розпочинається за рахунок кредитних коштів німецького державного банку та технічної допомоги, У зустрічі взіли участь директор Науково-дослідного та конструкторсько-технологічного інституту міського господарства Валерій Кравченко, фахівці цього інституту та місцеві експерти, представники КП «Чернівціводоканал».
Утім, думки громадськості знову ніхто не запитав. Натомість, запитання активістів збурювали в деяких представників чиновництва дивну, щоби не сказати, дику агресію. Та й про «круглий стіл» мерія повідомила не заздалегідь, а в «псячий голос», тож фахівці, які хотіли би взяти участь у заході, не отримали такої можливості.
Та це, так би мовити, лірика – перейдемо до суті питання. Почнімо з позитиву. Голос громадськості, що звучав у газеті «Версії», таки був почутий, і завдяки новому заступнику міського голови п. Середюку був організований цей «круглий стіл». Крім того, водоканал відмовився від доведення видобутку води до 100 тис. кубів на добу. Чернівчанам стільки води просто не потрібно. Адже тернополянам вистачає 50 тис. кубів, хоча їхнє місто трохи більше, як і більші виробничі потужності. До слова, у них цілодобово є гаряча вода централізованого постачання.
А тепер про головне – якість чернівецької води. За своїм складом вона є практично технічною, бо відповідає стандартам 20-30 років минулого століття і дуже далека від світових стандартів питної води. Як і колись, вода проходить чотири стадії підготовки: коагулювання, відстоювання, фільтрування, знезараження. Ніхто не враховує, що за останні десятиліття у світі зֹявилося понад 70 000 ксенобіотиків, які потрапляють до природних водойм: це – гормони, антибіотики, засоби індивідуальної гігієни, синтетичні барвники тощо. «Технологія очищення нашої води їх не вловлює і після модернізації водопостачання, на жаль, нічого не зміниться в сенсі покращення якості питної води, бо ксенобіотики транзитом з кранів потраплятимуть до наших організмів. А чим це закінчується – відомо: онкохворобами», – каже доцент кафедри органічної і фізичної хімії та екології хімічних виробництв Алла ЧОБАН.
Існує ще один дуже важливий компонент якості питної води, на який громадськість не почула зрозумілої відповіді. За технологією водопідготовки, до дністровської та прутської води додаються коагулянти, флокулянти та знезаражувальні речовини. При цьому в питній воді з’являються іони алюмінію, які негативно впливають на людський організм, аж до руйнування кісток і хвороби Альцгеймера. Причина у зсуненні кислотно-лужного балансу води у кислий бік. Як відомо, саме це спричиняє розвиток онкологічних захворювань! За кордоном, як відомо, коагульованою водою навіть автівки відмовляються мити, бо власники бояться корозії кузова. А ми таку воду п’ємо. І, головне, будемо пити далі. Тож навіщо місту влізати у таку кабалу, як кредит у 58 мільйонів євро, коли головні проблеми якості води залишаються невирішеними! Позичені гроші треба ж буде віддавати, та ще й зі значними відсотками – аж до 2046 року. Тож після нас хоч потоп? Утім, влада переконує, що весь світ живе у кредит. Але ж це неправда. Скажімо, у тій же Польщі дозволяється брати кредит у розмірі, який не перевищує 60% власного бюджету, тоді як водний кредит, про який ідеться, становить півтора річного бюджету Чернівців.
І ще одна проблема ніяк не вкладається в голові автора цих рядків. Загальновідомо, що 60% води, видобутої «Чернівціводоканалом», втрачається дорогою до споживача, та він платить за неї. З точки зору здорового глузду, найперше треба було б спитати з горе-господарників за такі втрати! Та втім, чи тільки втрати? Бо коли б майже 40 тисяч кубів води просто йшли в ґрунт, Чернівці давно б уже сповзли від міськради до вокзалу, на що натякали ще геологи під час рукотворного зсуву 1995 року. Напевне, вода не тільки йде у ґрунт, а ще й дерибаниться. Бо в Інтернет-мережі натрапляєш на повідомлення про те, що приватні чернівецькі підприємства сплачують за воду вдвічі, а той утричі менше за фактичне її споживання. Ось тут би водоканалу проявити активність! Але, може, це не просто недбалість, а ще й заробіток? Як платник податків, за які живуть чиновники, маю право припуститися такої думки.
…Пригадую, 30-40 років тому у Чернівцях йшлося про підземний водозабір. Та потреби військового виробництва («Кварц» «Гравітон» тощо) переважили і призвели до будівництва 40-кілометрової нитки Дністровського водогону. Заручниками радянського ВПК (військово-промислового комплексу) ми залишаємося й досі.
«Круглий стіл» завершився, а сумніви й запитання залишилися. Не розвіяли їх та не відповіли на них і кияни – працівники НДТКІ міського господарства. Вони ж отримали роботу і стали виконавцями замовлення. А хто платить, як відомо, той і замовляє музику.
Наостанок нагадаємо «крилату фразу» Маргарет Тетчер: «Немає жодних державних грошей. Є гроші платників податків». Може, варто вивісити ці слова в службових кабінетах чиновників?
Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»
Чернівецька громадська організація ВГО «Спілки жінок України» вимагає ознайомлення з проектом
Відкрите звернення до Чернівецького міського голови Олексія Каспрука
Шановний Олексіє Павловичу, програму щодо модернізації системи водопостачання було оприлюднено лише в мерії під час громадського обговорення, тому швидко відреагувати на великий масив інформації, зрозуміло, важко. Потрібен час, аби з цими матеріалами ознайомитися й осмислити їх, а також проконсультуватися зі спеціалістами. Тому не в образу Вам і міській владі, а тільки з огляду на важливість проблеми чистої питної води для чернівчан та їхніх дітей, ми, члени Чернівецької обласної громадської організації Всеукраїнської ГО «Спілка жінок України», які були присутні 27 травня 2016 року на громадських слуханнях з приводу обговорення проекту реконструкції системи водопостачання м. Чернівців, реалізація яких розпочинається за рахунок кредитних коштів німецького державного банку та технічної допомоги, просимо надати матеріали цього проекту для проведення незалежної громадської експертизи.
Людмила ЧЕРЕДАРИК, голова «Спілки жінок України» , Ганна ПРЕСНЯКОВА, юрист організації, Тамара БОРОВИК, заступник голови, керівник правозахисної громадської організації «На грані», Алла ЧОБАН, активістка організації, доцент кафедри органічної і фізичної хімії та екології хімічних виробництв.
