Її величність Писанка представлена одразу в трьох значних і не схожих одне на одне виданнях в Учбово-методичному центрі культури Буковини.
Велика ілюстрована книга «Писанки наших бабусь» – малюнки майже двох тисяч буковинських писанок, здійснені аквареллю Юрієм Ференчуком – воїном УПА, в’язнем концтаборів, художником та етнографом із Берегомету на Вижниччині. Альбом «Народне мистецтво» – світлини писанок з колекції Михайла Фірчука, відомого дослідника й збирача зразків народних ремесел з Виженки. І ошатний подарунковий комплект з 32-х поштівок – «портретів» писанок з колекції заслуженого діяча мистецтв України Миколи Шкрібляка.
Спеціально до цього дня центр підготував і невеличку експозицію літератури про писанку. Серед них – репресовані «Українські писанки» Ераста Біняшевського, єдине видання про писанку часів Радянського Союзу, заборонене третього ж дня після виходу в світ. Адже зібрані тут зразки писанок – серед них з Воронежчини, Курщини (Курськ), Надсяння, Холмщини, Берестейщини – розповіли б уважному читачеві про справжні межі українських земель. Усе написане про писанку в пору державної незалежності України ґрунтувалося саме на роботі Е.Біняшевського.
Тему репресій продовжує й складна, але показова для України доля автора книги «Писанки наших бабусь». Адже Юрій Ференчук – ще й автор спогадів про УПА та Кенгірське повстання, учасником якого він був. Навряд чи комусь потрібні тут роз’яснення чи уточнення.
Окрім багатющого зібрання світлин з писанок, майстер Михайло Фірчук цікавий нам розробленим ним способом консервування писанок. Дізнатися про подробиці можна в директора Учбово-методичного центру заслуженого діяча мистецтв Миколи Шкрібляка, який особисто знав майстра: «Чого тільки не довелося йому пережити: погрози, залякування, замах на вбивство і покалічене життя – все … через любов до писанки».
Ошатно видану серію поштівок за писанками з власної колекції Микола Миколайович проілюстрував виставкою писанок зі своєї колекції – понад чотири сотні красунь з різних регіонів Буковини і Прикарпаття. Родзинка її – писанки з с. Чорний Потік на Івано-Франківщині, які писалися на чорному тлі, яке нині «витіснила» червона барва. Колекція Миколи Шкрібляка красномовно ілюструє, як дохристиянська писанка лягла у звичаєве коло християнства.
У те, що увага до писанки – не просто цікавість, змушує вірити й чимала кількість охочих – дорослих і дітей – які взяли участь у майстер класі з писанкарства від Василя Беженаря. (Побіжно зауважимо, що цими днями таких майстер класів проведено кілька у різних виставкових установах Чернівців – і всі вони збирали багатьох прихильників народного мистецтва).
Свою ж найбільшу писанку, діаметром 60 сантиметрів, створену разом з дружиною Альоною у символіці Буковинських Карпат, майстер народної творчості і методист центру Василь Беженар повезе до Києва – на Всеукраїнський фестиваль писанок.
Вл. інф.
