Що робити в разі кінця світу, де шукати свою ідентичність, де гніздяться монстри…

Про це розкажуть три нові книжки, які чернівецьке «Видавництво 21» представить на «Книжковому Арсеналі»


До Х Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал», що відбудеться 23–27 червня, «Видавництво 21» підготувало чимало нових видань. З деякими із них читачі та професійна аудиторія вже мали можливість познайомитися. Окремі книжки приїдуть безпосередньо на «Книжковий Арсенал». Серед таких – новий роман Артема Чапая «Вивітрювання», українське видання прози сучасної австрійської письменниці Кароліни Шутті «колись я бігала босоніж по м’якій траві», збірка малої прози психолога Лідії Орбан-Лембрик «Коли квітне сакура».
Роман «Вивітрювання» – це вже третя книжка Артема Чапая, що виходить у «Видавництві 21». У 2018 році побачила світ книжка малої прози «The Ukraine», 2019 року – роман «Дивні люди».
«Вивітрювання» – це постапокаліпсис. У центрі оповіді молода подружня пара, що вирушає у тривалу відпустку високо в гори. Але світ, у який їм доведеться спуститися, повернутися, кардинально відрізнятиметься від того, із якого вони прийшли. Пара добирається до свого помешкання на Київській Русанівці, в обмеженому просторі якої надалі й відбуваються всі основні події, що більше нагадують соціальний експеримент. І хоча твір належить до жанру фантастики, у смисловій реальності, сконструйованій Артемом Чапаєм, читачі побачать ознаки тієї реальності, в якій українці, зокрема, та людство, загалом, перебувають упродовж кількох останніх років. «Вивітрювання» показує людство в умовах кризи, яка постає індикатором та каталізатором сутності людини, її найкращих і найгірших проявів, а також каталізатором нових можливостей. Для когось криза – катастрофа, для когось – необхідність попрацювати із собою та майбутнім, для когось – можливість використати ситуацію з метою матеріального збагачення, отримання тотальної влади. Ніхто і ніщо не буде таким, як раніше. Як вижити в кризових умовах? Ми всі помремо, але ким? Питання та риторика, до яких людство призвичаїлося впродовж останнього року. Все це, використовуючи різні види комічного, осмислює у новому романі Артем Чапай.
Перша презентація роману «Вивітрювання» «Плакати, сміятися – чи як завжди? Що робити в разі кінця світу?» відбудеться 26 червня під час X Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал» на сцені «Сфера» (час: 16:30 – 17:15).
Книжка Кароліни Шутті «колись я бігала босоніж по м’якій траві» виходить у перекладі Володимира Кам’янця і за підтримки Представництва Австрійської служби академічних обмінів у Львові з коштів Міністерства закордонних справ Республіки Австрія. Книжку складають два тексти: «колись я бігала босоніж по м’якій траві» та «Сови літають нечутно». Наскрізними для них є такі близькі та актуальні для українських читачів питання мови, пошуку власної ідентичності.
Мая, головна героїня твору «колись я бігала босоніж по м’якій траві», з передчасною втратою матері втрачає й рідну білоруську мову. Вона не розуміє австрійську тітку, яка береться нею опікуватись у віддаленому австрійському селі. У відлюдному тітчиному домі монотонно проходить дитинство заглибленої в себе дівчинки. Лише сусід Марек, вивезений з Польщі до Австрії на примусові роботи за часів нацизму, виявився спроможним створити Маї атмосферу захищеності й людського тепла. Звучання його рідної мови викликає в дівчинки спогади про власне втрачене коріння і втрачену мову, на пошуки яких вона згодом і вирушить. За роман «колись я бігала босоніж по м’якій траві» Кароліна Шутті 2015 року була відзначена Літературною премією Європейського Союзу.
Опосередковано мова виступає і одним з лейтмотивів у новелі «Сови літають нечутно». Її головний герой Якоб зростає у гнітючій безмовності батьківської оселі. Поодинокі й короткі контакти з довколишнім світом створюють у заляканого хлопчика уявлення, що поза домом лісника зимові ночі не такі довгі. Підсвідоме прагнення Якоба втекти від страхів і батькових знущань не може не мати фатальних наслідків.
Універсальними за своїми темами є також твори нової книжки психолога Лідії Орбан-Лембрик «Коли квітне сакура». Ще одна її книжка із циклу дорожніх нотаток психолога. Авторка намагається з’ясувати, чому людина так часто віддає себе у рабство емоцій, влади і гріхів. Вбачаючи довкола себе монстрів, людина вирощує монстрів у собі і сама стає монстром. Лідія Орбан-Лембрик, поєднуючи фахові та письменницькі навички, у своїх творах простежує процеси зародження деструктивних процесів у свідомості людини, допомагаючи збагнути мотиваційну глибину тих чи інших вчинків своїх персонажів. Безумовно, що книжка «Коли квітне сакура» має і терапевтичне значення.
З усіма новими книжками «Видавництва 21» можна буде ближче познайомитися під час «Книжкового Арсеналу», відвідавши стенд В 3.10. #ДочекаємосьКнижкового!
Також ці книжки вже можна замовляти на сайті «Видавництва 21».
Сторінка «Вивітрювання»: https://books-xxi.com.ua/products/vivitryuvannya
Сторінка «колись я бігала босоніж по м’якій траві»: https://books-xxi.com.ua/products/kolis-ya-bigala-bosonizh-po-myakij-travi
Сторінка «Коли квітне сакура»: https://books-xxi.com.ua/products/koli-kvitne-sakura

Інга Кейван, PR-менеджер «Видавництва 21»

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *