У Чернівецькій обласній філармонії з великим успіхом 1 червня відбулася прем’єра всесвітньовідомої кантати Карла Орфа «Карміна Бурана».
Виконавці: Академічний симфонічний оркестр Чернівецької обласної філармонії, Академічний камерний хор “Чернівці”, камерний хор Тернопільської обласної філармонії, хор хлопчиків музичної школи №1.
Солісти: Андрій ШКУРГАН (баритон), лауреат 11-ти міжнародних конкурсів та Національної премії України імені Тараса Шевченка, заслужений артист України та лауреат І премії Міжнародного конкурсу Art and Edukation in the XXI-st century;
Юлія ЛИСЕНКО (сопрано), солістка Львівського національного театру опери та балету ім. С. Крушельницької;
Михайло ТИЩЕНКО (тенор), заслужений артист України.
Диригент – Йосип СОЗАНСЬКИЙ, заслужений діяч мистецтв України.
Один із найвизначніших музикантів ХХ століття, німецький композитор Карл Орф (1895 – 1982) більшість своїх творів присвятив музичному театру. Світову славу принесла йому сценічна кантата «Карміна Бурана» («Carmina Burana»), написана у 1934-36рр. Разом із створеними пізніше кантатами «Катуллі Карміна» та «Тріумф Афродіти» вона складає триптих «Тріумфи».
Carl Orff 1921. Фото з офіційного сайту Карла Орфа - http://www.orff.de/
Назва «Карміна Бурана» походить від середньовічної збірки віршів та пісень невідомих поетів – мандрівних ченців та студентів, знайденої на початку ХIХ століття в одному з бенедиктинських монастирів у передгір’ях Баварських Альп (у перекладі з латини – Бойєрнські пісні: «carmina» – «пісні», «burana» – назва місцевості, де було знайдено рукопис). Карл Орф наштовхнувся на одне з видань цієї збірки у каталозі антикваріату. «Carmina Burana» ніби магічною силою прикула увагу композитора. Особливо вразила його вміщена на першій сторінці середньовічна гравюра «Колесо Фортуни», яка символізувала мінливість людської долі. На малюнку було зображено людські фігури: ту, що підноситься вгору, ту, що знаходиться нагорі, спадаючу вниз і розпростерту внизу. Гравюру сопроводжував текст «буду царювати – царюю – царював – залишився без царства». Збірка містила понад 250 віршів, з яких Орф вибрав 24 вірші про кохання, весну, застольні та сатиричні пісні, залишивши недоторканим латинський текст. Вони й стали частинами його кантати.
Найбільш відома хорова композиція, яка відкриває та завершує твір, – «О, Фортуно!» – звернення до долі, де звучить обурення її сліпою силою й заклик навчитися долати будь-які труднощі.
«Карміна Бурана» була вперше виконана в 1937 році у Державній опері Франкфурта-на-Майні з величезним успіхом. Не дивлячись на те, що богиня Фортуна була непостійною і колесо щастя поверталося з фатальною байдужістю до людських доль, оцінюючи новий твір, критики характеризували кантату як гімн радості буття, масове свято весни і любові. Це поклало початок світовій популярності твору, що став справжнім бестселлером, що залишається в репертуарі незалежно від мінливої моди.
Інформація з сайту Київського муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва – http://www.musictheatre.kiev.ua .
Київська екскурсоводка Софія Грабовецька на своїй сторінці у Facebook опублікувала неймовірні фото старовинних чернівецьких під’їздів. «Не позазирати в двори, підворітні і під’їзди […]
До 70-річчя нашої області в цьому культурно-розважальному комплексі відбудеться чемпіонат Європи зі спортивних бальних танців. Такий турнір у Чернівцях відбудеться вперше і серйозні спонсори не надто активно долучаються до його підтримки. Але «Панорама-Чернівці» охоче надає майданчики для розкішного видовищного дійства
19 грудня у магазині дитячого одягу «ORCHESTRA» за адресою м. Чернівці, вул. Шіллера 5, відбулася благодійна виставка-продаж картин, авторами яких є діти, які хочуть допомогти 6-річному Миколці Фрунзі, хворому на вроджену апластичну анемію важкого ступеня
У Чернівецькому художньому музеї працює виставка «Спогади про майбутнє», приурочена двом ювілеям Сергія Богопольського: п’ятдесятиріччю та двадцятиріччю його роботи з керамікою. Нині у доробку майстра різноманітні вироби: кухлі, горщики, тарелі, підсвічники, музичні інструменти, античні амфори, ойнахойї, екзотичні африканські форми.