Податкова… вишиває. І так, що аж дух захоплює!

Фото на згадку про конкурс: біля своїх робіт Олександра Андрусів з першим заступником голови ДПА в Чернівецькій області Олегом Боднарем (зліва) і головою ради профспілки державної податкової служби Іваном Приймаком
Фото на згадку про конкурс: біля своїх робіт Олександра Андрусів з першим заступником голови ДПА в Чернівецькій області Олегом Боднарем (зліва) і головою ради профспілки державної податкової служби Іваном Приймаком

Уперше проведений з ініціативи місцевої ради профспілок державної податкової служби конкурс народної творчості серед податківців Чернівецької області «Буковинські візерунки» зібрав роботи 26-ти працівниць служби. Висока майстерність виконання вкотре переконала: українська жінка надзвичайно талановита. У неї любляче серце, щира й глибока душа, працьовиті руки. Тільки в такому поєднанні народжується те, що змінює своєю красою і добротою все довкола, а саме – ТВОРЧІСТЬ.

– Журі було дуже важко визначитися з переможцями, – розповідала одна з організаторок конкурсу, Наталія Шубравська. – Але воно знайшло соломонове рішення: на кожну сходинку п’єдесталу пошани піднялися по кілька вишивальниць у різних номінаціях. У релігійній тематиці «золото» дісталося Зої Богдановій (ДПІ м. Чернівці) і Надії Маник (Заставнівська ДПІ). Перші місця посіли також Олександра Андрусів, головний податковий інспектор відділу інформатизації процесів оподаткування ДПА в Чернівецькій області та Ольга Мельник, завідувачка сектору контролю за відшкодуванням ПДВ ДПА в області. Серед переможців – Валентина Шкоропада (Заставна, ГДПІ), Наталія Костюк (ДПІ у Кіцманському районі). Аліна Григорець (ДПІ в м. Чернівці) та Марина Дутчак (завідувачка юридичного сектору ДПІ у Вижницькому районі).

…Олександрі Андрусів любов до вишивання передалася від бабусі. Тож, попри велику зайнятість – робота, сім’я, праця на городі, – знаходить час для голки з ниткою. «Дуже люблю гратися з кольорами, – каже. – Спочатку пробувала хрестиком, а вже на другому курсі матфаку, де опановувала прикладну математику, доля звела мене з Ярославою Гафійчук, народною майстринею, на жаль, уже покійною, земля їй буде пухом. 4 роки навчалася в неї».

Серед робіт Олександри, – а виконані вони у різних техніках, – привертають увагу два образи – Божої матері та сина її Ісусі Христа.

– В іконах дуже дрібний хрестик, – розповідала авторка. – Довелося витратити купу часу. Майже 15 років! За цей час університет закінчила, роботу змінила, заміж вийшла, дитину народила. І, попри це, потихеньку собі вишивала. Синові зараз 11 років. А ще треба встигати за його зростанням: вишию сорочку, а він з неї швиденько виросте…

Та найдорожчими для Олександри є вигаптувані нею весільні рушники, де кожний символ несе змістовне навантаження. Хвилі, стовпчики, скажімо, – це чоловіче начало, а квіти, опущені долі – жіноче. Повна чаша квітів – берегиня…

На жаль, свої роботи вдома Олександра не надто розкладає – ніде, бо їх п’ятеро мешкає у двокімнатній квартирі. Але вся сім’я підтримує її захоплення. Жінка зізнається, що інколи вишиває й під час обіду на роботі: «Це мене дуже заспокоює, я б сказала, гармонізує».

Вишиває Олександра і рушники під старовину. Один з них скопіювала в музеї Шевченка на Черкащині. Але не втрималася та внесла свої невеличкі корективи.

– Біда лиш у тім, – зітхає, – що на вишивання йде виключно вільний час. А його дуже й дуже мало.

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії», фото автора

Скатертина, набивна вишивка Валентини Шкоропади
Скатертина, набивна вишивка Валентини Шкоропади
«Ромашки» Наталії Костюк
«Ромашки» Наталії Костюк
Весільний рушник О. Андрусів
Весільний рушник О. Андрусів
vishivka-5
Копіювальне вишивання Ольги Мельник

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.