Модою чи розумом? Чим саме керуються чернівчани, вибираючи одяг?
Стиль – це характерна манера одягатися, поводитися, говорити…
Як одягаємося ми і люди навколо? Хто і що диктує моду чернівчанам: фантазія й здоровий глузд, модний кутюр’є та сучасні поп-зірки чи, може, Калинівський ринок вкупі з пострадянськими комплексами?
Зразки цього не вельми привабливого міксу можна спостерігати в громадському транспорті, на вулицях, у магазинах. Найрозповсюдженіші тенденції чернівецького стилю, як на мене, можна умовно поділити на чотири групи.
«Сороки»: не все золото, що блищить
Гаряче й самовіддано вони люблять усе блискуче і кричуще. Жінки – представниці цього типажу, ладні носити по дві масивні каблучки на кожному пальці, виставляти поверх блузи золотий хрестик, обов’язково на об’ємному ланцюжку, фарбувати нігті у глибокі, не завжди доречні кольори.
«Сорок» багато. Загалом вони складають велику сіру масу, дарма, що куртки у них з блискучими лямками, а волосся горить рудим кольором. Для європейців ця «мода» дика і незрозуміла… Але тільки доти, доки вони не ознайомилися з типажем № 2.
«Ляльки»: більше сексу – менше інтелекту
Тут усе зрозуміло й просто. Типаж можна описати словом, яке мені, страшенно набридло – гламур. Довге фарбоване волосся, глибоке декольте, біжутерія, пасок, з надписом Dolce & Gabbana або Armani (а краще – перше і друге одночасно), брюки, що сильно облягають, як друга шкіра, і туфлі на підборах. Якщо говорити про обличчя, то зазвичай інтелектом воно не обтяжене.
Цей образ нав’язаний нинішньою естрадою. Хто нині є кумирами для переважної більшості молоді? Юнки, які своїм виглядом нагадують дешевих повій, навіть якщо їхня блуза куплена за тисячі доларів. Чоловіки зі спущеними штанями, хамськими поглядами і нігтями, покритими безбарвним лаком.
Можливо, хтось скаже, що я старомодна, але масова «культура» нині огидна і примітивна. Хотілося б, щоби період відсутності смаку швидше закінчився і справдились слова письменника Геніна: «Останній писк моди? Пом’янемо ж її пам’ять, панове».
«Боґема» по-буковинськи
Вони одягаються не як усі. Твердження про те, що гарно одягнена людина – та, чиєго одягу ви не помічаєте, – не про них. Їхній «прикид» ви помітите навіть туманної погоди на відстані двадцяти метрів.
Це не фріки і не неформали, а… чернівецька «боґема». Хлопчики й дівчатка, які шокують усіх своєю рафінованою мовою, червоними колготками і тривіальними віршиками. Їхній одяг – це алюзія на європейське вбрання (тільки не кажіть цього жодному європейцю – не повірить). Вони імітують неповторність власного стилю так само бездоганно, як і свої ж таланти.
І нехай ці хлопчики і дівчатка ніколи не вийдуть за рамки псевдомистецтва, вони щиро переконані у своїй винятковій відстороненості від світу цього. От лише різниця між ними й божевільними в тому, що вони – не божевільні.
«Приємна рідкість»: просто, зі смаком і нічого зайвого!
Цей типаж у деталях описати важко. Одним словом – люди, які мають смак. От і все. Це можуть бути найзвичайніші джинси із сорочкою, або ж сукня з капелюшком – неважливо. Головне, що це виглядає приємно і красиво!
Оголосіть увесь список…
Якщо продовжувати перераховувати стилі кожної субкультури, тусовки, професії, не вистачить паперу й терпіння (як вашого, так і мого). Зупинимося на цих чотирьох, три з яких, за винятком останнього, найбільш помітні в нашому місті та й країні в цілому. Аби закінчити на мажорній ноті, пропоную афоризми класиків про моду й стиль:
■ Справжню жінку можна одразу впізнати за її непокірністю модному стандарту: вона носить лише те, що їй пасує. (Семюель Батлер)
■ Мода – це керована епідемія. (Джордж Бернард Шоу)
■ Міль обожнює міняти гардероб. (Антоній Регульський)
■ Скромність померла, коли народився одяг. (Марк Твен)
■ Ніщо так не старить жінку, як надто дорогий костюм. (Коко Шанель)
■ Мода – це бажання виділитися своєю схожістю з усіма. (Геннадій Малкін)
■ Звичай та мода – ось що керує дурнями! (Георг Кристоф Ліхтенберг)
■ Минулого вечора на ній було забагато рум’ян і замало одягу, а для жінки це перша ознака відчаю. (Оскар Уайльд)
Що ж, гарних вам покупок на ринках, у крамницях, на секондах (кожному своє). І не забувайте, що під одягом всі люди голі!
Емма АНТОНЮК, «Версії»
