Епатажний Нільсен, поезія у склепі та спогади про старі Чернівці
Поетичний фестиваль «MeridianCzernowitz» цього року святкує свій перший ювілей – 5 років. Протягом трьох днів у Чернівцях дискутуватували про культуру, літературу й музику, відвідували театральні вистави, концерти, виставки і презентації книжок. Тут багатьма мовами звучала література: до міста приїхали німецькі, данські, польські, австрійські, французькі та українські літератори. Цими днями Чернівці здійснили подорож у часі і повернулися до золотої пори свого найбільшого культурного піднесення.
НОСТАЛЬГІЯ ЗА «СВІТОМ, ЩО ПОТОНУВ»
У рамках фестивалю чернівецькі письменники й культурні діячі вирішили зібратися разом і поринути в ностальгію за старими Чернівцями. Ігор Померанцев, Броніслав Тутельман, Борис Брикер, Анатолій Вишевський, Галина Пелепюк, Маріанна Гончарова, Володимир Килинич, Сергій Воронцов і Юрій Андрухович на вулиці Ольги Кобилянської презентували книгу «Черновицкие рассказы», в якій поділилися своїми юнацькими спогадами про місто.
– У 20-30-ті роки в Чернівцях, як стверджує легенда, підмітали тротуари трояндами, було багато книгарень та кав’ярень. Роза Ауслендер називала ті часи «світом, що потонув». Коли деякі її сучасники пізніше приїжджали до Чернівців, вони казали, що цей світ є для них абсолютно чужим. Це вже зовсім інший світ, – розповів один зі співавторів книги, Борис Брикер.
До написання «Черновицких рассказов» долучився і Юрій Андрухович. Хоча він не є корінним чернівчанином, але проходив у нашому місті військову службу і частенько сюди навідується у гості.
«МІС СВІТУ» ЗАСПІВАЛА ПРО РОСІЯН
Ексцентричний поет з Данії Нільсен став уже традиційним гостем фестивалю «Meridian Czernowitz». Цього року він презентував книгу «Нільсен. Всесвітня історія ХХІ-го століття», в якій повідав про свої мандри Афганістаном, Іраном, Іраком, Єгиптом упродовж 2004-2010 років, періоду масових революцій і заворушень, так званої «арабської весни». У травні 2014-го Нільсен, одягнений у білу сукню зі стрічкою «Miss World», мандрував Україною, намагаючись збагнути, що призвело до тих карколомних подій, які сколихнули і нашу країну, зокрема. Один із розділів книги присвячений саме його відвідинам України.
У Чернівцях поет в образі Міс Світу під акустичну гітару виконав кілька пісень соціальної тематики. На вечорі були присутні також перекладачі Катерина Бабкіна та Юрій Андрухович, які зачитали свої інтерпретації поезії Нільсена. До прикладу, Катерина Бабкіна розповіла, що зробила переклад однієї пісні Нільсена, яка в оригіналі має назву «Roma people» (від англ. «цигани»), але з наголосом на українські реалії, й назвала її «Росіяни». У вірші йдеться про народ, який нахабно вдирається туди, куди його не просять. Пізніше Нільсен, виконуючи цю пісню, замінив слова оригіналу «Roma people» на «Russian people» (росіяни).
ПОЕЗІЯ ДЛЯ ЖИВИХ І МЕРТВИХ
Поезія може лунати будь-де. Навіть на цвинтарі. Єврейське кладовище є одним із найдавніших місць Чернівців, саме тому організатори фестивалю обрали його як одну з локацій для поетичних читань. У старій синагозі на території цвинтаря свою творчість представили 6 поетів з Австрії, Франції, Швейцарії й України.
Поетичні читання розпочали австрійська поетеса Евелін Шлаг і Філіп Бек із Франції. Поезію Швейцарії представляли Драґіца Райчич та Андреас Неезер. Рідною мовою для співвітчизників вірші декламували відомий український поет і есеїст Андрій Любка та поетеса Катерина Бабкіна.
ЄВРЕЙСЬКІ ДНІ У ЧЕРНІВЦЯХ
Тема єврейських Чернівців буквально пронизувала усі три дні поетичного фестивалю. І звісно ж цьогорічний «Meridian Czernowitz» просто не міг відбутися без уже традиційної запальної єврейської музики у виконанні оркестру під керівництвом Льва Фельдмана. Буквально з перших акордів музиканти зосередили навколо себе натовп з кількох сотень чернівчан різного віку. Чимало з них не втрималися і почали витанцьовувати під «Хава Нагілу». Адже єврейська музика – це музика, яка не старіє. Вона відчувається в маленьких провулочках, стареньких двориках міста і, якщо припасти вухом до чернівецької бруківки, можна почути її ритми, що долинають до нас зі старовини.
Руслан КОЗЛОВ, «Версії», фото автора
