Завтра Чернівці перетворяться на справжню столицю класичної музики: в залі обласної філармонії Академічний симфонічний оркестр виконуватиме твори англійського композитора сера Едварда Елгара під диригуванням запрошеного з Великої Британії диригента Пауля Генрі.
– Якщо ви хочете почути виконання творів Елгара в Україні насправді високого рівня, зовсім не треба їхати до Києва, адже в Чернівцях настільки все професійно і злагоджено, що виконання може навіть позмагатися з відомими оркестрами. Це буде всеукраїнська прем’єра, і це приголомшливо, бо ж ці твори ще жодного разу не виконувалися в вашій країні, – запевняє Пауль Генрі.
Британський диригент зазначає, що дістати партитури Елгара надзвичайно складно і до того ж вони занадто громіздкі.
– У часи, коли ще не було комп’ютерів, мені довелось би волочити партії для симфонічного оркестру у валізах. Тепер же їх можна завантажити з Інтернету. Хоча роздрукувати такі об’єми теж є свого роду «подвигом Геракла», – сміється британець.
Пауль Генрі також стверджує, що українцям притаманний особливий потяг до музики та впевнений, що твори Елгара у виконанні Академічного симфонічного оркестру зачарують найвибагливішого слухача.
У першому відділі концерту лунатимуть твори «На півдні» (концертна увертюра «Алласіо»), «Картини моря» для голосу з оркестром. На концерт запросили солістку Олесю Матей, у якої рідкісне контральто. У другому відділі прозвучить Сюїта №2 для оркестру «Чарівна паличка юнацтва» та симфонічний етюд «Фальстаф», написаний за п’єсою Шекспіра «Генріх IV».
Концерт відбудеться за сприяння британського музичного товариства імені Едварда Елгара і зокрема його голови Джуліана Ллойда Веббера, брата відомого композитора, автора опер «Ісус Христос – Суперзірка», «Привид опери», «Коти» Ендрю Ллойда Веббера.
Довідка
Едвард Елгар – англійський композитор, багато творів якого увійшло до британського та світового класичного концертного репертуару. До числа його найвідоміших композицій належать симфонічні «Варіації на загадкову тему» («Енігма-варіації»), «Урочисті і церемоніальні марші», «Концерт для скрипки і віолончелі» та дві симфонії. Він також писав твори для хору, серед яких «Сон Геронтія», камерна музика і пісні. 1924 року був призначений Майстром королівської музики, офіційним композитором двору.
Руслан КОЗЛОВ, «Версії»
