“Дослідження Всесвіту: минуле, сучасне, майбутнє” – конференція у Чернівцях

Всеукраїнська наукова конференція “Дослідження Всесвіту: минуле, сучасне, майбутнє” відбулася 3-5 листопада у Чернівцях. У роботі конференції брали участь провідні українські вчені, науково-педагогічні працівники, представники клубів і музеїв з Києва, Дніпропетровська, Полтави, Івано-Франківська, Житомира, Вінниці, Чернівців.

3 листопада у Музеї авіації та космонавтики клубу юних техніків “Кварц” було урочисто відкрито зал «Україна – космічна держава».
https://versii.cv.ua/i/pohlyad/ukrayina-kosmichna-derzhava-i-leonid-kadenyuk-gotovij-do-chergovogo-pol-otu/15272.html

Організаційно конференція працюватиме трьома секціями в ЧНУ ( корпус ХІV) та у Музеї авіації та космонавтики: археоастрономічні об’єкти та їх вивчення; аерокосмічна освіта: погляд у майбутнє; роль музеїв та навчальних закладів у вивченні Всесвіту.

Чи є паралельні світи ?…
Таке питання теж обговорювали на пленарному засіданні конференції, яке проходило 4 листопада у Червоній залі у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича.

Е.І.Кузнєцов, радник Голови Державного космічного агентства України, виступив з доповіддю “Вплив досягнень ракетно-космічної галузі на формування сучасної молодої людини”.

Герой України Леонід Каденюк зупинився не деяких аспектах свого космічного польоту. З 19 листопада по 5 грудня 1997 року американський “Columbia” STS-87 здійснив космічну місію у складі міжнародного екіпажу. Цей політ тривав 15 діб 16 год. 35 хв. 1 сек. Під час польоту Леонід Каденюк провів близько десяти передбачених програмою експериментів з метою вивчення дії мікрогравітації на рослини та ще виконував експерименти Інституту системних досліджень людини по тематиці “Людина і стан невагомості”.

«В космічному просторі у людини з’являться, народжуюся якісь нові відчуття. Вони є тільки у космосі. І природа цих відчуттів ще не вивчена. Коли вперше потрапив у космос, найперше дуже сильне враження, що попав у якийсь зовсім інший світ. Саме у невагомості відбувається величезне збурення в організмі», – пригадував Леонід Каденюк. Під час польоту гравітації немає, тиск починає рівномірно розподілятися по всьому організму. Виникає таке враження, ніби відбувається прилив крові до голови. Один з експериментів, який Леонід Костянтинович вирішив зробити під час польоту, встати ногами на стелю ( умовну) космічного корабля. Це вдалося зробити, але після цього наступило велике емоційне перевантаження. Бо для людського організму таке положення не зовсім природно.

Під час підготовки до польоту ретельно проходять різні науки: медицину, фізику, біологію, астрономію, астрофізику, геологію, екологію, але, як зазначив космонавт, не вистачає знань космічної біології, саме знань про вплив стану невагомості на людський організм.

Також, спостерігаючи за польотами птахів вже зараз, на землі, Леонід Каденюк зазначив, що птахи обізнані в аеродинаміці більше, ніж люди. Це і не дивно. І ці знання були б дуже важливими для льотчиків-випробувачів. Він навіть зауважив, що іноді птахи роблять у повітрі такі маневрування, що не вкладаються в існуючі закони аеродинаміки. Адже птахи здатні підніматися з місця та приземлятися будь-де, здатні на якусь мить зависати на одному місці та ефективно використовувати вітер. Яким чином вони усе це роблять, як керують висхідними потоками повітря залишається предметом вивчення до цього часу.
Леонід Каденюк зазначив, що попереду у дослідників багато цікавих відкриттів, експериментів, винаходів.

За вагомий внесок в вивчення та збереження історико-культурної спадщини космонавтики було вручено ювілейний нагрудний знак, випущений до 100-річчя від дня народження М.К.Янгеля, завідувачці сектору наукової роботи Полтавського музею авіації та космонавтики І.О.Пістоленко, професору ЧНУ, почесному працівнику космічної галузі України І.М.Раренку, президенту Всесвітньої асоціації термоелектрики Л.І.Анатичуку.

Про роль та значення аерокосмічної освіти та нагальні проблеми ракетно-космічної галузі, про розвиток позашкільної освіти зупинився у своїй доповіді «Сучасні аспекти Державної програми аерокосмічної освіти молоді в Україні. Перспективи та напрямки підготовки фахівців для ракетно-космічної галузі» О.В. Петров, Голова Правління УМАКО “Сузір’я” .

За часи свого існування “Сузір’я” стало ініціатором створення системи аерокосмічної освіти в Україні, одним із засновників Національного центру аерокосмічної освіти молоді ім. О.М.Макарова. Серед найвідоміших програм та заходів організації: міжнародні змагання з ракетомодельного спорту на кубок імені М. К. Янгеля; заочна аерокосмічна школа “Сузір’я”; Міжнародні аерокосмічні фестивалі “Сузір’я – Артек”, “Сузір’я – Ласпі”; щорічний Всеукраїнський конкурс “Мирний космос”; Всеукраїнський гуманітарний конкурс “Космічні фантазії”; участь у Міжнародних конференціях юних астронавтів, Аерокосмічних симпозіумах тощо.

Про «Стан і перспективи розвитку аерокосмічної освіти в Україні» розповіла І.В. Федоренко, завідувач інформаційного відділу Національного центру аерокосмічної освіти молоді ім. О.М.Макарова. З доповіддю «З історії Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України» виступила А.О.Корсунь, головна астрономічної обсерваторії Національної академії наук України.