Споживчий кошик – набір товарів та послуг, мінімально потрібних людині для життя. За вартістю споживчого кошика розраховується прожитковий мінімум.
Київський апеляційний суд підтвердив висновок суду першої інстанції про незаконність затвердженого урядом споживчого кошика для українців. Нормативи, за якими розраховується прожитковий мінімум, суд визнав незаконним.
Одне кажемо, друге думаємо, третє пишемо…
Те, що нинішній прожитковий мінімум не відповідає дійсності, тобто не відображує реальних потреб людини, визнають навіть в уряді. Там ведеться подвійний розрахунок: офіційного споживкошика та реального. Відповідно існують дві цифри: офіційний прожитковий мінімум – у 1777 грн на сьогодні – і реальний, який наближається до 4 тис. грн.
Боротьба Батрина та «Відкритого суду»
Позов про незаконність споживчого кошика у нинішньому його вигляді подав юрист, керівник проекту «Відкритий суд» Станіслав Батрин. Він розпочав свою боротьбу за визнання споживчого кошика від квітня 2000 року застарілим ще 4 роки тому і одразу після прийняття нормативів нинішнього споживчого кошика у жовтні 2016 року заявив, що при визначенні потреб громадян уряд не проводив наукового обґрунтування запропонованих нормативів і «діяв усупереч вимогам гласності та громадського контролю». А посадові особи, за його словами, уникали відповідальності за прийняті рішення. У нинішньому квітні Київський окружний адміністративний суд визнав доводи позивача справедливими, а постанову Кабміну №780 від 11 жовтня 2016 року, якою й був затверджений чинний набір продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг, «незаконним та протиправним». Протиправними визнані також дії Мінсоцполітики, Мінздоров’я та Мінекономрозвитку, які брали участь у формуванні наборів продуктів та послуг для споживчого кошика. Далі Кабмін та Мінекономрозвитку подали апеляцію, однак Киїівський апеляційний адміністративний суд не задовольнив її. Рішення про незаконність постанови №780 набуло чинності.
За апеляцією є ще касація
В Мінекономрозвитку повідомили, що рішення апеляційного суду може бути оскарженим поданням касаційної скарги до Верховного суду протягом 30 днів від складення повного судового рішення. І уряд збирається скористатися таким правом. Однак на сьогодні рішення апеляційного суду є чинним, а постанова №780 – недійсною заразом із затвердженим нею споживчим кошиком. Нагадаємо, попередній споживчий кошик був затверджений у квітні 2000-го, коли ще існувало державне регулювання цін на соціально важливі товари та послуги.
Станіслав Батрин: «Якщо уряд збирається переглянути норми на основі старого споживчого кошика, ми це також оскаржимо»
За що боролися?
Юрист Батрин наголошує, що виграш у суді – це результат чотирьох років роботи всієї команди «Відкритого Суду». А головним виграшем для українців має стати повний перегляд нормативів споживчого кошика, стверджує він. Починаючи від потреб (скільки м’яса або взуття потрібно людині на рік, скільки вона споживає електрики тощо) – і до сучасних, реальних цін на ці товари та послуги.
Кабмін повинен ініціювати проведення нової науково-громадської експертизи, визначити реальні потреби громадян у товарах та послугах, а вже на цих розрахунках має бути затверджений новий споживчий кошик. І норми повинні не повторювати 1999 рік, а мають
бути актуальні на сьогодні. Засідання науково-громадської експертизи повинні проводитися об’єктивно й гласно, і кожний параметр має бути науково обґрунтований, як цього вимагає закон, пояснює юрист.
Нині виконання цього судового рішення вже розпочалося. 15 серпня на сайті Мінсоцполітики оприлюднено проект постанови «Про внесення змін до Порядку проведення науково громадської експертизи набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг для встановлення прожиткового мінімуму.
Виконати не можна обійти
Та новації, запропоновані цим документом – не зовсім те, а точніше, зовсім не те, чого домагалися юристи «Відкритого суду» своїм позовом.
Якщо раніше до науково-громадської експертизи залучалися безпосередньо міністри чи зам міністри соцполітики, охорони здоров’я, економіки та фінансів, то тепер вони намагаються «спустити» прийняття рішень до рівня структурних підрозділів.
Тобто, персональної відповідальності міністрів, на чому наполягав у суді Батрин, новий порядок так само не передбачатиме.
Стосовно ж повернення до нормативів 2000 року, про що заявили в Мінекономрозвитку, то, на думку юриста Батрина, це також не відповідає законам:
«Науково-громадська експертиза не може бути проведеною на основі старих стандартів. Закон «Про прожитковий мінімум» визначає, що не рідше одного разу на 5 років має проводитися нова науково-громадська експертиза і новий перерахунок споживчого кошика та прожиткового мінімуму» – говорить Батрин. І якщо уряд планує знову переглянути нормативи на основі старого споживчого кошика, це так само не відповідатиме закону, попереджає юрист. «Якщо вони підуть цим шляхом, ми це так само оскаржимо в суді», – говорить він.
Першоджерело: http://open-court.org/news/17164/
