Половина кредитних договорів несправедлива, а позичальники не знають, куди звертатися у випадку порушення банком їхніх прав
Більшість банків замовчують реальні умови надання кредитів, а позичальники не знають, куди скаржитися, – дані соціологічного дослідження американського агентства
USAID. Експерти вивчали рекламу і кредитні договори, після чого зробили такі висновки:
- 76,3% рекламних матеріалів про позики взагалі не містять інформації про вартість кредитів, у решті випадків вартість прописана заплутано;
- У 68% випадків «таємним покупцям» взагалі не надавали письмової інформації про умови кредиту, у решті 32-х – не повністю.
- У 80% випадків банківські клерки надавали усні консультації, але про можливість відмови від договору натякнули тільки 54%, про наслідки прострочки платежу – 35%.
- Рівнем потенційного доходу позичальника фінпрацівники цікавилися тільки у 41% випадків.
- Договори споживчого кредитування часто суперечать чинному законодавству.
- Лише у 15% випадків клерки дозволяють «таємному покупцеві» взяти додому копію кредитного договору, щоби спокійно подумати і ухвалити остаточне рішення.
- У 33% договорів не розписана сумарна вартість кредиту, у 17% – немає графіку платежів, у 54% договорів порушені права позичальника на дострокове повернення кредиту.
- Більше половини договорів містять несправедливі умови: нав’язують додаткові послуги (кредитні картки), право банку в односторонньому порядку розірвати договір, а також розкривати банківську таємницю і персональні дані.
41% опитаних не знають, куди звернутися у випадку конфлікту з кредитором, а 78% взагалі нікуди не пішли б скаржитися, навіть якщо їхні права було відверто порушено!!!
За словами заступника голови НБУ Катерини РОЖКОВОЇ, нині в Україні відсутній комплексний захист прав споживачів фінансових послуг: «Тому НБУ переробляє законопроект щодо захисту прав позичальників, який має розглядати у другому читанні Верховна Рада. Потрібна взаємодія фізичних осіб з банками за європейським зразком». Якщо закон ухвалять, то Нацбанк матиме право визначати і контролювати мінімальні обсяги інформації, яка має надаватися споживачу кожного виду банківських послуг.
Банкіри зауважують, що, не зважаючи на кризу, інтерес людей до кредитів зріс у 4-5 разів. При цьому люди стали уважнішими і все частіше хочуть знати детальну структуру процентних ставок, штрафів, комісій. Крім того, 20 червня набрав чинності закон «Про споживче кредитування», з’явився паспорт кредиту і кредитні посередники, дозволили укладати е-договори, у рекламі кредиту заборонили зазначати «ставка 0%» або «безпроцентний». Як працює цей закон з’ясує друга хвиля «таємних клієнтів», запланована на грудень цього року.
За словами банкірів, допомогти вирішити проблему може також запровадження в Україні інституту фінансового омбудсмена, який допомагав би банкам та їх клієнтам об’єктивно вирішувати суперечки у правовому полі, а відповідно – повернути довіру клієнтів до фінансової системи. Паралельно з цим потрібно підвищувати також фінансову грамотність населення – позичальники мають знати, як правильно обрати банк і на що слід звертати увагу при підписанні договорів, а також, яким чином захищати права при виникненні форс-мажору.