І навіть каша – вже не наша

2010-й буде Роком Зростання Цін на харчі в Україні. Таким є сумний прогноз аналітиків – вітчизняних і зарубіжних. А між тим ціни на найбільш уживані харчі в Україні вже досягли свого десятирічного піку.

За 2009 рік, порівняно з попереднім, Україна збільшила імпорт цукру у 2000 (!) разів, тобо на 51 млн. кг. Нагадаємо, що за радянських часів Україна забезпечувала цукром увесь СРСР та ще й експортувала його.

Торік Україна стала одним із найбільших імпортерів свинини з ЄС: сьогоднішня практика урядування допомагає європейським фермерам боротися із кризою коштом українських виробників.

Минулого року Україна завезла 5 млн. кг вершкового масла, що вдесятеро більше, ніж за попередній 2008-й. Хоча лише кілька років тому наша країна була значним експортером вершкового масла.

Буковина – не виробник

За кілька тижнів товари, які формують споживчий кошик пересічного мешканця країни, подорожчали на 30-50%, що стало найвищим показником, починаючи від 2005 року.

Здорожчання торкнулося майже усіх головних харчів: цукру, молока, сиру, соняшникової олії, картоплі, навіть хліба, на який у ряді регіонів уже поміняли цінники.

Утім, буковинці можуть тішитися:порівняно з іншими регіонами, ціни у краї зростають значно нижчими темпами. Принаймні, на цьому наголосив під час традиційної понеділкової селекторної прес-конференції, присвяченої ситуації на споживчому ринку краю, начальник Державної інспекції з контролю за цінами в Чернівецькій області Віктор ЛАЩАК. Зокрема, він повідомив, що в рейтингу зростання цін на продовольчі товари серед інших областей Буковина посідає 6-7 місце.

За словами спеціаліста, цінова ситуація на регіональному ринку продовольчих товарів формується під впливом загальнодержавних цінових тенденцій. Це пояснюється тим, що в області практично відсутні потужні виробники продовольчих товарів.

Утім, якщо на Буковині можна придбати хліб з борошна вищого ґатунку, ковбасу варену, сало та м’ясо птиці за цінами, що є нижчими, ніж загалом в Україні, то за крупу гречану, молокопродукти та макаронні вироби краянам доведеться заплатити дорожче.

Лідером цінових перегонів став цукор: за кілька тижнів його вартість підскочила від 8 до 12 грн. На другому місці за темпами набирання вартості – твердий сир, який у найбільших торговельних мережах уже продається в середньому по 70 грн за кг, що, як мінімум, на 20 грн вище від грудневих цін.

Бізнес у збитку не буде. А люди?

Намагаючись стабілізувати ситуацію на ринку, уряд узяв під контроль ціноутворення на харчову складову споживчого кошика середнього українця, заборонивши піднімати ціни на півсотні видів продуктів. Неслухняні отримували «бонус» у вигляді візитів ревізорів. Такі гості зазвичай стають передвісниками штрафів, якими Мінфін намагається «збити роги» з упертих.

Ще далі в намірі приборкати зростання цін пішов Богдан Данилишин, міністр економіки, який особисто пообіцяв бізнесменам кримінальну відповідальність за заміну цінників на продуктах у бік збільшення.

Реагуючи на такі різкі рухи уряду, ситуацією зайнявся й Антимонопольний комітет України (АМКУ), який порушив справу за ознаками узгоджених дій на ринку.

Та посилення держконтролю зробило ведмежу послугу пересічним споживачам. Адже, намагаючись компенсувати свої втрати на дешевих, «захищених» товарах, тобто, тих, що потрапили до списків Кабміну, наприклад, на молоці та сирі, виробники миттєво роздули ціни на решту харчів.

– Низька ціна на захищене молоко стала причиною різкого – на 40% – зростання ціни твердого сиру, який не входить до списку соціальних продуктів, – стверджує Олександр Ярославський, заступник гендиректора Української аграрної конфедерації (УАК).

Гіркий цукор в Україні

До зростання цін на лідера нинішньої цінової гонитви – цукор, на думку аналітиків, призвела дорожнеча на світових ринках і недостатнє фінансування агропромислового сектору, зокрема.

За словами Ярославського, уряд за два роки зменшив фінансування українських аграріїв від 6 до 0,2 млрд грн, через що посіви цукрового буряка скоротилися і внутрішній дефіцит цукру залишився на високому рівні – близько 500 тис. т. Саме в цій імпортній складовій експерти вбачають ще один «локомотив» для підйому цін.

Підвищення цукрового тренду може бути на руку тим підприємцям, вважає Ярославський, які забронювали собі квоти на поставки цукру з-за кордону. Тепер вони чекають зручного моменту для ввезення імпортного продукту до України і продажу його тут за завищеними цінами.

Слова заступника гендиректора УАК підтверджують заяву холдингу «Цукровий союз «УкрРос». Експерти цієї організації вважають, що більшість компаній, які викупили квоти на ввезення цукру, досі не пустили його на внутрішній ринок.

Як наслідок, відзначають в «УкрРос», 2009 року до країни потрапило тільки 15% від необхідного їй імпортного цукру. Через це «солодка смерть» і подорожчала. Пікова вартість цукру, вважають в УАК, припаде на квітень, коли в роздріб кіло цього товару продаватиметься за 20 грн.

Та в «УкрРос» сподіваються, що до цього справа не дійде, якщо уряд перерозподілить квоти на ввезення цього солодкого продукту з-за кордону, віддавши права на імпорт тим компаніям, які не притримуватимуть дефіцитний товар.

Харчів на всіх не вистачає

Пояснити зростання вартості інших продуктів в Україні Ярославському простіше. Здорожчання соняшникової олії, картоплі і навіть хліба носить, на його думку, тимчасовий характер і, швидше за все, пов’язане з цукрово-молочним ціновим стрибком. Але в майбутньому українцям доведеться затягнути паски.

На думку аналітиків міжнародної агенції «Bloomberg», 2010-й може стати роком швидкого зростання цін на харчі. Експерти прогнозують зростання світових цін на рис, зерно, овес, сою, корми та рослинні олії на рівні 60%. Крім того, на 39-40% може здорожчати сухе молоко, яке є основою для цілого сегмента молочних продуктів.

Головною причиною для цього аналітики називають зростання попиту на продовольство у промислово розвинених країнах, які починають виходити з рецесії, а також в Індії та Китаю.

Натомість падіння виробництва цих продуктів найбільш різке за останні три роки. Відповідно, від цих світових процесів потерпатиме й Україна.

Олександра КМІТЬ, «Версії»

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.