Загальний знаменник 2021-го зводиться до сумної констатації – кризові процеси дедалі більше набирають сили.
Ви можете не займатися політикою, все одно політика займається вами. 2021-й, що минає, ознаменувався калейдоскопом яскравих і резонансних подій у сфері політики, економіки та міжнародних відносин. Узагальнюючи суперечливий подієвий ряд і соціально-економічні тенденції, що намітилися, доводиться робити невтішний висновок про те, що спільний знаменник 2021-го зводиться до сумної констатації – кризові процеси все більше набирають сили. Невипадково у політичному дискурсі поширюється установка, що нібито «повернулися 90-ті» – така реакція громадської думки.
Понад 70 відсотків українців вважають, що влада веде країну неправильним курсом. Ця цифра вказує на серйозну кризу довіри до влади, яка виявилася нездатною впоратися із викликами, з якими стикається держава. Не дивно, що протестний потенціал рухається до позначки, коли помилка чи дурість влади може спровокувати некеровану реакцію. Поки що влада не хоче цього визнавати, але розуміє, що криза довіри існує і поглиблюється. Влада не зуміла запропонувати бачення того, як вибиратись із дуже непростої ситуації, в якій опинилася країна. Звідси спроби закритися, щоб не чути невдоволення людей. З іншого боку, помітно й небажання прислухатися до раціональних та конкретних речень, які їй «підказують». Компетенція лідера «Батьківщини» Юлії Тимошенко в енергетичній сфері не викликає запитань: як віце-прем’єр з енергетики в уряді Віктора Ющенка, вона зуміла нормалізувати ситуацію. За цей час було припинено бартерні розрахунки на енергетичному ринку, які утворювали багатомільярдні борги, залишилися у минулому віялові відключення. Ще у жовтні Тимошенко попередила про відсутність на складах вугілля та у сховищах природного газу, достатнього для проходження опалювального періоду. Влада не створила запаси влітку, коли ціни були максимально низькими. Тепер Україні загрожує повторення того, що пройшла Грузія в 90-ті, зіткнувшись з потужною енергокризою, коли пічки-буржуйки довелося ставити прямо в квартирах. Наслідки цієї кризи відчують усі без винятку громадяни та бізнес. Для влади все може обернутися «ідеальним штормом». І що ще гірше, одне непрофесійне рішення тягне за собою таке ще з більш руйнівними наслідками. Тимошенко наголосила на згубності для економіки спроб перекласти тяжкість наслідків на громадян, так і посилення тиску на малий та середній бізнес, з якого намагаються витягнути останнє. Така політика влади лише поглиблює економічну кризу та веде до зростання бідності не лише тих, хто не може подбати про себе, а й працюючих українців. Це не лише принизливо для самих людей, а й тягне економіку на дно. Оскільки економічне зростання неможливе без платоспроможного внутрішнього попиту. Вказуючи на ризики, з якими стикається країна, Тимошенко пропонує план дій з кожного конкретного питання. Спільно з експертами розроблено план невідкладних дій, що запобігає енергетичній кризі. Він покладений в основу відповідного проєкту ухвали Верховної ради, яка вже внесена на розгляд парламенту. Антикризовий план передбачає запровадження надзвичайного стану в енергетиці, як передбачено законом щодо ринку газу. Це допоможе створити баланси, розрахувати, що і як треба робити із споживанням та поповненням енергетичних ресурсів. Пропонується внести зміни до бюджету, проінвентаризувати гроші, які є на рахунку “Нафтогазу”. Для компенсації дефіциту уряд має викупити 3 млрд. кубів газу, які знаходяться в газових сховищах і належать приватним власникам, за договірною ціною. Необхідним заходом для наведення ладу в енергетиці Тимошенко вважає ліквідацію корупційного посередника НАК «Нафтогаз». Як бачимо, чіткий та покроковий план, без недоречних емоцій та пафосу, властивих нашій політиці. Чи буде він почутий на Печерських пагорбах? І чи розуміють там, що не криза, а «глухота» влади може виштовхнути людей на протест.
Андрій Золотарьов
https://comments.ua/blog/gluhota-vlasti-mozhet-vytolknut-lyudey-na-protest-1655.html
