Саме в такий термін – місяць – лідерка «Батьківщини» разом з командою могла б викорінити монополію на торгівлю ліками. Для цього треба зобов’язати аптечні мережі купувати ліки через систему Prozzoro, а також спростити для них кредитування. Посередникам дозволити викуповувати у виробника не більше 15-20 % виготовлених медпрепаратів. А також дозволити аптечним мережам купувати ліки іноземного виробництва, які не зареєстровані в Україні, але мають сертифікати якості США, Великої Британії, країн ЄС, Канади, Японії та інших. На переконання лідерки «Батьківщини», це зламає монополію посередників та призведе до негайного зниження ціни.

Експрем’єрку обурює, що українці, які щодня потерпають від жахіть війни, підвищення цін на товари й комунальні послуги, ще й змушені вдвічі переплачувати за необхідні медпрепарати. Покласти край мафії посередників Тимошенко збирається, домігшись ухвалення відповідних правок до законопроєкту №11520.

За матеріалами інтернет-видань

Запис Чи є в Україні «фармацевтична мафія»? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Готельний оператор Optima (раніше – Reikartz) планує відкриття нового об’єкта в Чернівцях у травні 2024 року.
Як повідомила пресслужба оператора, новий готель буде відкрито під брендом Optima Collection.
Номерний фонд шестиповерхового готелю становитиме 58 номерів.
Мережа Optima Hotels & Resorts об’єднує понад 80 готелів в Україні, Швеції, Казахстані, Грузії та Узбекистані.
Починаючи з 2023 року Reikartz проводить ребрендинг готельної мережі в Україні з новою назвою Optima Hotels & Resorts. Оператор працював під брендами Raziotel (мережа економ-готелів категорії “три зірки”), Vita, Optima (велнес-курорти та готелі категорії “три зірки”), а також Reikartz Collection і Reikartz Hotels & Resorts (бізнес- і курортні готелі категорії “три зірки-плюс” і “чотири зірки”).
ТОВ “Оптима Хотел Менеджмент” створено 2008 року. Згідно з даними Opendatabot, учасниками компанії є Володимир Кашутін (Львів, 99,9%) і Андрій Дема (Київ, 0,1%). Кінцевим бенефіціаром вказано Кашутіна. При цьому до 2019 року бенефіціарами значилися громадяни РФ Юрій Васін, Леонід Лаврентьєв і Тимур Родіонов.
Згідно з фінрезультатом за 2023 рік, чистий прибуток компанії становив 7 млн грн проти збитку у 2022 році. Виручка зросла на 40,8%, до 445,8 млн грн.
Джерело: https://open4business.com.ua/

Запис У Чернівцях з’явиться новий готель уже в травні спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Вона закликала підприємців підтримати відповідну петицію, розміщену на сайті президента, та не допустити ухвалення в цілому законопроєкту №8401, яким скасовується мораторій на перевірки малого бізнесу, вводиться 2% податок з обігу та створюються додаткові перепони для відшкодування ПДВ, пропонується застосування касових апаратів для малого та мікробізнесу тощо.
Цей законопроєкт не тільки для ФОПів 3 категорії, не тільки для малого бізнесу. Це законопроєкт для всіх бізнес-структур нашої держави. Поновлюються перевірки, а в нас 80 контролюючих структур, які можуть застосовувати каральні заходи для бізнесу. З 2015 року їхня кількість збільшилась на третину. Законопроєкт №8401 знімає мораторій на всі перевірки, – попередила лідерка «Батьківщини».
Юлія Тимошенко констатувала, що за півтора роки війни всі ці перевіряючі структури «зголодніли», бо не збирали подать, і «ця голодна мафія тепер накинеться на бізнес».
«Ми не можемо допустити, щоб це сталося», – зазначила Голова партії та закликала зробити все можливе, аби завадити ухваленню руйнівного для бізнесу закону.
«Наша пропозиція така, і це підтримують підприємці, бо на сайті президента вже є відповідна петиція: зняти з розгляду це питання до завершення війни, плюс 6 місяців. Прошу вас долучитися до підписання цієї петиції. Наша команда активно працює з підприємцями, промисловцями, щоб підготувати правки, які потрібні вам, і ми чекаємо пропозицій від вас. Крім того, в кожній області у вас є депутати Верховної Ради – це люди, яких ви делегували. У першому читанні за законопроєкт №8401 проголосували 227 депутатів з фракцій «Слуга народу», ОПЗЖ, «Довіра», «За майбутнє» і «Голос». Усього 2 голоси – і законопроєкт не ухвалили б. Наша фракція голосувала проти. У нас є шанс зняти цей законопроєкт з розгляду. Давайте покажемо, що в країні є команда українців, які займаються підприємництвом, реальною справою та мають право голосу в своїй країні», – підсумувала Юлія Тимошенко.
Політик також розкритикувала законопроєкти, які перебувають у парламентських комітетах і якими створюються додаткові структури, які можуть перевіряти та карати бізнес. Зокрема, за її словами, в такі силові й каральні структури пропонують перетворити Антимонопольний комітет та Державну службу з надзвичайних ситуацій.
Ba.org.ua

Запис Підприємці під час війни: замість підтримки влади – драконівські податки спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Заснувати сад чи теплицю, швейне підприємство чи навіть косметичну компанію, а також розширити вже існуючий бізнес? Саме так!  

Навіть під час війни українці наважуються започаткувати власну справу та створювати нові робочі місця. Щоби допомогти громадянам зменшити безробіття, розвивати свій бізнес, і, як наслідок, підтримувати економіку, держава продовжує допомагати вже працюючим та майбутнім підприємцям. У липні минулого року урядовці запустили грантову програму єРобота, в рамках якої вже видали майже 4 тис. грантів на понад 1,5 млрд  гривень. Прийом заявок триває і зараз.

Як працює єРобота та хто може отримати кошти на свою справу?

Хто та скільки грошей може отримати на власну справу?

Сума на фінансування бізнесу за програмою Єробота залежить від галузі та масштабів підприємства. На старт малого бізнесу (програма “Своя справа”) – дають мікрогранти до 250 тис. грн, на розвиток садівництва можна отримати до 400 тис. за гектар площі, а для створення тепличного господарства — до 7 мільйонів грн (програми “Свій сад” та “Своя теплиця”). Для масштабування виробництва переробних підприємств (програма “Новий рівень”) можна претендувати на грант до  8 мільйонів гривень.

Отримати гроші на старт або масштабування власного бізнесу від держави може будь-який підприємець від 18 до 65 років, який має зареєстровану юридичну особу або ФОП.  Із головних вимог – розробити реалістичний та ефективний бізнес-план та раніше не користуватись грантовою підтримкою єРобота.

Що зробити, щоб подати заявку на грант?

Щоб отримати грант від єРобота, необхідно заповнити заявку на порталі Дія та прикріпити до неї документи для вашої категорії. Зокрема, для програми “Свій сад” потрібно надати план насаджень. А для програми “Своя теплиця” — проєкт будівництва теплиці. У категорії “Своя справа” треба підготувати  бізнес-план. Бізнес-план необхідний і для програми “Новий рівень”, а після успішної перевірки треба буде додатково надати фінансові документи: фінансову звітність, розшифровку розрахунків, договори оренди тощо.

Як написати успішний бізнес-план?

Щоб не допустити помилок під час написання бізнес-плану, варто скористатися кількома порадами. Зокрема, фахівці рекомендують пройти навчання від Державного центру зайнятості: повідомлення про тренінги є на офіційних сторінках установи. Варто приділити особливу увагу дохідній та розхідній частині бізнесу: їхня невідповідність – найпоширеніша помилка у бізнес-планах. За необхідності радять навіть звернутися по консультацію до працівників банку. Також варто ознайомитися зі зразком бізнес-плану, який розміщений на порталі Дія. До речі, бізнес-план при здобутті гранту єРобота можна подавати повторно, проаналізувавши помилки у попередньому документі.

Гроші державі можна не повертати

Для підприємців, які отримали фінансову підтримку від єРобота є лише кілька умов, яких потрібно дотримуватися. Зокрема, створити кількість робочих місць, яку передбачає програма та провадити підприємницьку діяльність впродовж затвердженого періоду. А ще – регулярно сплачувати податки. Якщо всі умови виконані – повертати гроші не потрібно.

Запис Гранти до 8 мільйонів гривень: як почати власну справу за допомоги держави? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Займатися продажем косметики та парфумерії цікаво та вигідно. Адже такі товари роблять життя людей кращим, бо допомагають виглядати молодшими та привабливішими. До того ж флакон парфумів або набір засобів для догляду за собою — ще й чудовий подарунок. Коханій людині, рідним і близьким, колезі по роботі або дівчині, яка просто сподобалася. Адже саме сьогодні нам так не вистачає душевного тепла та радісних, святкових днів. Відверто кажучи, продавці косметичних засобів та парфумерних композицій іноді почуваються в ролі нехай скромних, але чарівників. І це не порожні балачки. Адже правильно підібраний запах від відомого бренду або професійно зроблений макіяж здатні по-новому розкрити людину. Якщо дружба починається з посмішки, то перше почуття подекуди приходить як наслідок ненароком кинутого погляду з-під ідеально наведених вій і чарівних доглянутих брів. Та й аромат парфуму, що використовується, грає далеко не останню роль у мистецтві спокуси. Тож саме продавці хоч-не-хоч наче вручають у руки клієнток (та й покупців теж) справжній аналог чарівної палички, яка за вмілого користування здатна перетворити будь-яку непоказну Попелюшку на прекрасну казкову принцесу. Якщо ж покупка зроблена в магазині, де продається косметика в роздріб за гуртовими цінами, то його співробітники взагалі виступають у ролі практично безкорисливих фей. І що радує: пудри, бальзами, олівці для очей та брів, тіні для повік, помада та інші куплені товари не повторять долю карети з казки, яка з дванадцятим боєм курантів перетворилася на гарбуз. Ні, тут все по-справжньому, а титул «найдешевший магазин косметики» у своєму місті отримати цілком реально. Якщо розпочати співпрацю з брендом Lorina.

Lorina Cosmetics — коли ціни радують завжди

Продукція бренду Лоріна вщент розбиває усталений стереотип про те, що якісна косметика та парфумерія не можуть коштувати дешево. Компанія за понад 20 років своєї роботи довела протилежне. Ба більше, тут упевнені, що так і має бути. Тому пропонують гуртом і в роздріб:

• декоративну косметику власного виробництва для очей, губ, обличчя;
• всілякі аксесуари до створення макіяжу;
• інструменти для нанесення манікюру й педикюру та засоби догляду за нігтями;
• виготовлені за ліцензією недорогі репліки парфумерних композицій найвідоміших брендів.

Lorina Cosmetics — це ліцензована парфумерія та якісна косметика гуртом дешево зі складу з доставкою по Україні. Просто гріх не скористатися вигідною можливістю дати потужний поштовх розвитку власного бізнесу. Знижки дозволяють добре заробляти, водночас пропонуючи клієнтам найкращі ціни на товари для краси та догляду за собою.

Що важливо, продукція бренду Лоріна відповідає найвищим вимогам щодо якості. Недарма торгову марку Lorina Cosmetics визнавали лідером галузі тричі. Востаннє це сталося зовсім недавно — 2020 року. Понад двадцятирічний досвід роботи, безліч давніх і нових партнерів, величезна кількість задоволених клієнтів — мабуть, завойована репутація солідного та надійного постачальника косметичної продукції та парфумерії з честю пройшла перевірку часом.

Співпраця – це вулиця з двостороннім рухом

Партнери бренду Lorina Cosmetics вже давно не замислюються, де купити косметику для продажу. Вибір зроблений, і він дозволяє не просто догоджати своїм клієнтам, а й пристойно заробляти. Взаємовигідна співпраця — шлях до успіху будь-якого бізнесу. Тож стати найдешевшим магазином зовсім не складно. Потрібно просто правильно вибирати ділових партнерів. Ось і весь секрет успіху.

Запис Як стати найдешевшим магазином косметики і добре на цьому заробити спершу з'явиться на Медіа-Версії.

ITU Public Talks стартує новий цикл у новому місті – Чернівцях. У фокусі першого заходу – ІТ-освіта. Разом з партнерами EPAM Ukraine зберемося, щоби подискутувати про пріоритетні завдання розвитку освітньої галузі для держави та бізнесу. Захід розпочнеться 3 листопада о 17:00 у форматі онлайн

Реєстрація за посиланням: https://itukraineassociation.typeform.com/to/fNwb4KZK

Ключова панельна дискусія зосереджена на пріоритетних завдання розвитку освітньої галузі. Учасники поговорять про нові перспективні напрями співпраці бізнесу, влади та освіти, освіту під час війни, баланс між офлайн та онлайн навчанням для якісної підготовки студентів, найбільш ефективні моделі навчання у майбутньому.

Серед спікерів:

• Руслан Запаранюк, голова Чернівецької обласної військової адміністрації.
• Андрій Дулуб, старший директор з розробки, ЕРАМ.
• Андрій Саміла, проректор з наукової роботи, ЧНУ ім. Юрія Федьковича.
• Дмитро Шкільнюк, Technical Project Manager, Valtech; Голова правління Chernivtsi IT Cluster.
• Наталія Кінащук, директорка Чернівецького ліцею №1.

Модеруватиме дискусію Костянтин Васюк, виконавчий директор Асоціації  «IT Ukraine».

Також програмою заходу передбачений case study від EPAM University на тему «Як бізнес підтримує освіту в умовах війни?». Олександр Ткаченко, керівник освітніх програм компанії EPAM в західному та південному регіоні, PhD розповість про перенесення критичної інфраструктури університетів у «хмари», масштабні навчальні проєкти для українців у часи війни та проєкти для школярів, молодих ІТ-спеціалістів та освітньої сфери від EPAM University.

Програма події:
17:00-17:15 – Офіційне відкриття.
17:15-18:30 – Панельна дискусія з Q&A сесією на тему: “Пріоритетні завдання розвитку освітньої галузі: синергія держави та бізнесу”.
18:30-19:00 – Case Study від EPAM University Programs на тему: “Як бізнес підтримує освіту в умовах війни?”.

Захід проводиться Асоціацією “IT Ukraine” у партнерстві з компанією EPAM.

Інформаційні партнери – Happy Monday та сайт Версії.

Запис IT – освіта у фокусі: ITU Public Talks #Chernivtsi спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Чимраз більше покупців віддають перевагу покупкам в інтернеті. Це дуже зручно, оскільки у зручній домашній атмосфері можна докладно вивчити характеристики товарів, порівняти ціни на різних сайтах, поставити додаткові питання онлайн-консультантам. За останні кілька років обсяг онлайн-продажів в Україні збільшився на 65-70%. І якщо хочете розширити аудиторію потенційних клієнтів, створення інтернет магазину потрібно замовити у професіоналів. Зручна платформа з адаптивним дизайном під смартфони, барвистими фото та детальними описами обов’язково зацікавить покупця.

Яким має бути ідеальний інтернет-магазин

У реальному житті клієнт оцінює бутик або торговельний салон за дизайном інтер’єру, ввічливістю персоналу, якістю обслуговування, викладенням товару. Зовнішнє оформлення проєкту має величезне значення і в E-commerce. Важливим є також необхідний набір функцій. Якщо замовити створення інтернет-магазину з нуля, базовий функціонал повинен містити:

• зручний каталог з розбивкою на категорії, пошуковими фільтрами, сортуванням продукції за різними характеристиками, показом рекомендованих та переглянутих позицій;
• форми зворотного зв’язку для спілкування з менеджерами;
• можливість лишати коментарі;
• розділ відповідей та питань, блог з корисними статтями;
• кошик для оформлення замовлень та здійснення оплати в онлайн-режимі.

При цьому співробітники компанії повинні мати можливість без проблем змінювати вартість товару, наповнювати каталоги новою продукцією з описами до неї, відповідати на коментарі та запитання відвідувачів. Саме від функціонала багато в чому залежить ціна створення інтернет-магазину, а щоб майданчик витримував наплив відвідувачів та працював без збоїв, розробник забезпечує цілодобову підтримку.

Створення інтернет-магазину з нуля: як це відбувається

Як і в будь-якому іншому виді діяльності, створення інтернет-магазину під ключ починають із планування та складання технічного завдання. Ключові етапи роботи над проєктом:

1. Розробка дизайну та прототипу головної сторінки;
2. Верстка під мобільну та браузерну версії;
3. Програмування, підключення функціонала;
4. Реєстрація домену, ресурс розміщують у загальному доступі, тестування;
5. Наповнення каталогу, розміщення зображень, написання текстового контенту.

Маркетинговій складовій при створенні інтернет-магазину в Україні приділяється важлива увага. Функціональні кнопки типу «Покласти до кошика» або «Купити», і сам дизайн загалом повинні спонукати відвідувачів робити покупки. Для цього пишеться і рекламний текстовий контент з перерахуванням основних переваг представленої продукції. Цікаві грамотні тексти використовуються також для SEO просування, щоб сайт займав високі позиції в пошуку за ключовими запитами.

Де замовити інтернет-магазин в Україні?

Розробкою сайтів у Києві займаються сотні агентств, при цьому вартість послуг може змінюватись у широкому діапазоні. Доступні у загальному доступі також безплатні конструктори для створення інтернет-магазинів. Однак у такій важливій справі заощаджувати на бюджеті не рекомендується. Вебстудія Artjoker вже тривалий час працює у цьому напрямку. Тут зацікавленим клієнтам запропонують:

• створення інтернет-магазину на Тільді, WordPress, Opencart та інших платформах;
• комплекс послуг з нуля та під ключ — від візуалізації ідеї, верстки та до запуску готового проєкту;
• SEO-просування, маркетинг;
• повний технічний супровід;
• адекватну вартість послуг.

Дизайнери, маркетологи, програмісти студії Artjoker реалізували величезну кількість популярних та відвідуваних проєктів, що приносять солідні прибутки власникам бізнесу.

Запис Інтернет-магазин з нуля та під ключ для ефективної торгівлі онлайн спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX було внесено зміни до Податкового кодексу України щодо проведення податкових перевірок на період дії воєнного стану.

Відповідно до Закону податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім камеральних перевірок податкових декларацій та фактичних перевірок.

Камеральна перевірка податкових декларацій або уточнюючих розрахунків, до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування може бути проведена протягом 90 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання.

Фактична перевірка може проводитися у разі:

–          наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

–          письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування.

Наслідки перевірки є наступними, у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується загальна відповідальність, передбачена законодавством, а норми щодо мораторію на  застосування штрафних санкцій на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), у такому випадку не застосовуються.

Що стосується перевірок про сплату ЄСВ, Законом установлено мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану.

Документальні перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, розпочаті до 24 лютого 2022 року та не завершені, зупиняються по останній календарний день третього місяця з дня припинення (скасування) воєнного, надзвичайного стану.

Крім того, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану, штрафні санкції та пеня за несвоєчасну сплату ЄСВ не застосовуються, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

Як отримати правову допомогу:

Звернутися за допомогою до фахівців Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна за адресою:  м. Чернівці, вул. Університетська, 1, телефон: (0372) 51-36-14. Електронна пошта: chernivtsi1.chernivtsi@legalaid.cv.ua.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги:

0 800 213 103

Дзвінки на вказану телефонну лінію зі стаціонарних і мобільних телефонів у межах України безкоштовні, приймаються цілодобово).

Дізнайтеся більше про надання безоплатної правової допомоги: https://linktr.ee/legalaid.gov.ua

Запис Про перевірки бізнесу у воєнний час спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX було внесено зміни до Податкового кодексу України щодо проведення податкових перевірок на період дії воєнного стану.

Відповідно до Закону податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім камеральних перевірок податкових декларацій та фактичних перевірок.

Камеральна перевірка податкових декларацій або уточнюючих розрахунків, до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування може бути проведена протягом 90 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання.

Фактична перевірка може проводитися у разі:

–          наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

–          письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування.

Наслідки перевірки є наступними, у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується загальна відповідальність, передбачена законодавством, а норми щодо мораторію на  застосування штрафних санкцій на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), у такому випадку не застосовуються.

Що стосується перевірок про сплату ЄСВ, Законом установлено мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану.

Документальні перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, розпочаті до 24 лютого 2022 року та не завершені, зупиняються по останній календарний день третього місяця з дня припинення (скасування) воєнного, надзвичайного стану.

Крім того, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану, штрафні санкції та пеня за несвоєчасну сплату ЄСВ не застосовуються, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

Як отримати правову допомогу:

Звернутися за допомогою до фахівців Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна за адресою:  м. Чернівці, вул. Університетська, 1, телефон: (0372) 51-36-14. Електронна пошта: chernivtsi1.chernivtsi@legalaid.cv.ua.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги:

0 800 213 103

Дзвінки на вказану телефонну лінію зі стаціонарних і мобільних телефонів у межах України безкоштовні, приймаються цілодобово).

Дізнайтеся більше про надання безоплатної правової допомоги: https://linktr.ee/legalaid.gov.ua

Запис Про перевірки бізнесу у воєнний час спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Попри те, що частина України потерпає від воєнних дій з боку російського агресора, решта країни просто не має права опускати руки. Економіка мусить працювати, податки – сплачуватися, школи і лікарні – надавати послуги, зарплати – виплачуватися, родини – утримуватися, а військові – воювати. Тож тил мусить утримувати і себе, і фронт. У Хотині, який досі славився унікальним туристичним об’єктом – Хотинською фортецею – і садівництвом, це зрозуміли, тут беруть участь у всіх можливих змаганнях за гранти. А урядову Програму релокації бізнесу сприйняли як особисту задачу. Тому й мають уже понад пів десятка переміщених підприємств із територій, що наближені або перебувають у зоні бойових дій. Підприємства реєструються і сплачують податки тут завдяки завзяттю Хотинського міського голови, його команди і трохи – завдяки «збігу обставин», які, як відомо, «збігаються» у тих, хто докладає до цього зусиль.

«Релокований бізнес – це як ясельна група в садочку», – мер Хотина

У громаді Хотина – 20 тисяч населення, і від початку повномасштабного вторгнення росії тут прийняли   понад 7 тисяч переселенців. Через громаду проходить національна траса Н03, яка з’єднує київський напрямок з кордоном (пункт пропуску Порубне на Румунію), і також іде на Львів, Ужгород через Чернівці. Тобто є всі підстави перетворитися з території глибокого тилу – на  територію економічного розвитку, як це бачить зараз президент і як представляє це бачення у Європі.

Хотинський міський голова Андрій Дранчук небезпідставно хвалить свою команду, яка в цих умовах займається питаннями не лише виживання громади, а й розвитку. І тішиться тим, що в громаді нарешті зареєстрований індустріальний парк – який ніяк не був пов’язаний з війною, але наразі став дуже у нагоді. Про це він розповів журналістам-учасникам організованого Харківським пресклубом престуру на Буковину.

«Індустріальний парк – це наша ініціатива вже більш як півторарічної давності. Ми розглядали привабливу ділянку землі, яку колись раніше міськрада попереднього скликання віддала комерційним структурам, але ми її відсудили, тому що бачили тут перспективу розвитку індустріального парку. І розпочалася робота з підготовки документів на його реєстрацію. Це зайняло 1,5 року, зачепило купу міністерств, пройшло зміну законодавства і порядку реєстрації індустріальних парків, карантин через епідемію коронавірусу, коли багато відповідальних людей не були на роботі через хворобу… І нарешті сталася війна – а через неї нові правила, на які ніхто не знав, як реагувати, в тому числі і що робити з релокованими підприємстами, – розповідає Андрій Дранчук. – Але 19 липня Кабмін зареєстрував індустріальний парк «Хотин invest», і маємо результат».

Хотинський міський голова стверджує, що в громаді знайшли те, в чому можуть конкурувати з іншими громадами. Йдеться про безкоштовне проживання представників релокованого бізнесу, і звісно – про наявність індустріального парку.

«За масштабами громада наша невелика, – продовжує пан Андрій. – Специфіка наша – туризм і мале домашнє господарство. Тут немає великих площ, як у Харкові: від них є запит на 5, 10, 20 тис. кв. метрів складів – а в нас тут у сумі нема такого! Площа індустріального парку – 13,5 гектарів. Ми не могли конкурувати з Кам’янцем-Подільським, Хмельницьким, Івано-Франківськом чи Львовом, які можуть запропонувати бізнесу великі промислові майданчики. Але ми мали свій бонус: безкоштовне проживання для працівників, створимо їхнім родинам гарні умови – дитячий садочок для дітей, школу, медичне забезпечення (у нас є і первинна, і вторинна ланка медицини), центральне пожежне депо, велика спортивна школа – це структури, які обслуговують 100-150-200 тисяч населення (адже ми межуємо з Тернопільською, Хмельницькою областями і люди з тих громад користуються нашими послугами)».

Індустріальний парк передбачає чималий перелік фінансових стимулів для підприємств на його території: звільнення від ПДВ, майже нульова ставка за земельний податок,   мінімальна ставка оренди на нерухомість, відмова від податку на прибуток, якщо ти ці кошти вкладаєш в розвиток індустріального парку, митні преференції… тобто індустріальний парк держава розглядає як основний магніт економічного розвитку. Але поки доходить справа до «великого» – місцева влада допомагає гостям вирішувати найелементарніше.

«Релокований бізнес – це як ясельна група в садочку, – пояснює міський голова Хотина. – Вони наче потужні, у них мільйонні обороти – а приїжджають сюди і не мають елементарного: стільця, кімнати для нарад чи переговорів, офісу… Саме тому ми створили бізнес-хаб для релокованих підприємств. Облаштували дві кімнати – зробили ремонти, оснастили комп’ютерною технікою, принтерами, інтернетом, меблями, зробили великий зал для нарад і презентацій, і сьогодні вони ним уже користуються. Ведуть переговори, підписують угоди – безкоштовно».

Успіх справи – це чек-лист пропозицій плюс візуалізація і людський фактор

Зараз на території Хотинщини вже є 6-7 релокованих підприємств, два найбільші – це ТОВ «Велотрейд», завод з виробництва велосипедів з м. Харкова, і ТОВ «LXL Enterprise» – виробництво повного циклу розеток і комплектуючих до них, також з Харкова. Місцева влада стверджує, що гості вже розробляють проєкти будівництва тут своїх заводів.

Як вони потрапили саме в Хотин? Представники «Велотрейда» шукали для оренди великі площі приміщень, хапалися за кожну пропозицію – але під час особистого ознайомлення з пропонованим розчаровувалися: стан приміщень, м’яко кажучи, залишав бажати кращого. Виробники розеток узагалі були закскочені пропозицією зненацька – їхали оглядати приміщення в містечко на Тернопільщині, але телефонний дзвінок з Хотинської мерії у вихідний день змінив «хід розеткової історії»…

Як усе складалося – розкрила секрет начальниця відділу економічного розвитку та міжнародного співробітництва Хотинської міської ради Любов Петрова:

«Спочатку Мінекономіки запустило гугл-форму, куди вносилися дані, а на ОДА скинули активне посилання з доступом. Коли було тільки 80 перших підприємств зареєстрованих – я проглянула список, реально оцінювала ситуацію, що можемо запропонувати – і побачила невелике підприємство з виробництва розеток, потребує невеликих площ. Подзвонила, вони здивувалися, що так швидко – адже щойно заповнили форму. Це було в суботу, мій дзвінок застав керівника бізнесу в потязі – він їхав оглядали приміщення в інше містечко. Але в неділю там його ніхто не чекав. А ми сказали, що чекаємо. Тож він заїхав спочатку до нас. У неділю наш голова ОТГ особисто його зустрів, показав усі приміщення – і ось результат поєднання людського фактору і неформального підходу».

По релокації є затверджені міською радою додаткові програми підтримки: стосовно проживання, функціонування і оренди комунального майна тощо.

Що стосується сплати податків, місцева влада одразу обумовлює: допомагає чим може, з усіма зведе, в усіх інстанціях посприяє. Але! Їм важлива сплата ПДФО і інших податків – тут. Реєстрація тут, податок тут – тоді допомагають. Велотрейд і LXL уже зареєструвалися в Хотині. Підприємство з Чугуєва, яке планує також перебратися сюди в індустріальний парк (єдине підприємство в колишньому СНД, яке виробляє запчастини для дизельних двигунів), також уже зареєструвалося тут.

Хоча є і негативний досвід. Одне із підприємств швейного напрямку, також із Харкова,  якому вже обладнали приміщення і воно працювало упродовж приблизно двох місяців, через зміну кон’юнктури ринку не було продажів, і вони не витримали конкуренції. Зараз на паузі. Шили куртки і спортивний одяг. А тут встигли стаи до роботи півтора десятка місцевих хотинських швачок…

Мер розуміє, що треба зважати на специфіку бізнесу, і навіть коли ніби варто якийсь період перечекати – в той же час варто готувати кадри.

«Бо в нас люди переважно зайняті в сільському господарстві, садівництві. Хто збирає яблука – не збиратиме зразу велосипеди. Хоч якісь курси потрібно пройти», – каже Андрій Деркач.

Вдалі релокації – результат співпраці відділу міської ради і створеної Агенції з розвитку міста. Зробили фото всіх пропонованих приміщень, розмістили їх на гугл-диску, окремо був зроблений чек-лист, де вказані назва приміщення, власник, гіперпосилання на фото і відеоматеріали. Повністю характеристики плюс візуалізація, це розміщували на всіх доступних нам платформах. Вчасно зорієнтувалися, база постійно оновлювалася, додавали свої пропозиції приватники. Був і роздрукований матеріал. Не все, звісно, було легко і просто, але це спрацювало.

«Зараз це схоже на те, що в нас було в Харкові», – представник харківського «Велотрейда»

На околиці Хотина, де пустували приміщення складів одного з місцевих бізнесів, розмістився склад виробника українських велосипедів – підприємства «Велотрейд». Частина цього бізнесу – в Борщеві на Тернопільщині, там виробляють колеса, ободи, а тут тільки склад. Сюди привозять готові вироби і звідси їх продають по Україні і в Європі: гірські, міські, дитячі, електричні, а також запчастини, аксесуари для велосипедів. Роблять їх надійними, тестують, мають великий досвід. Розглядають можливість відкриття ще одного складу в Польщі і філіалу збірки.

«Опинилися ми в Хотині з одного боку випадково, а з іншого – завдяки діям, які зробила громада, – розповідає виконавчий директор «Велотрейд» Микита Ткаченко. – В середині березня ми прийняли рішення переїжджати – на той момент уже був зруйнований один із наших цехів, це близько 6 тисяч кв. метрів. Туди вцілила ракета, і в нас не було можливості продовжувати бізнес у Харкові.

Ми втратили приблизно 4 млн доларів у тому цеху, який був знищений. «Гарячий сезон» для велосипедного бізнесу – це весна. Ти цілий рік працюєш фактично заради цієї весни і початку літа, коли є велика торгівля. Тож у нас усі склади були максимально заповнені, сировини було дуже багато, нова сировина надходила. І коли ракета попала – все, що там було, ми втратили. І сировина – це не найбільша втрата. Особливо шкода виробництва, тому що ми туди вкладали більше 10 років, устаткування навіть ми розробляли самі. Їх не можна просто піти і купити. Це потрібно заново замовляти під замовлення. Це був кінець лютого, у перші дні.

Подали заявку за державною програмою релокації, і це спрацювало. Було справді дуже багато дзвінків з різних областей, але однією з перших набрала Хотинська громада. Запросили сюди подивитися приміщення, які в них є. На той момент я вже шукав приміщення в особистому порядку, дивився, що пропонували інші області. Кілька візитів – і стало зрозуміло, що вибору по Україні практично немає, а тут, у Хотині, найсприятливіші умови. Далі також за державною програмою до нас звернулася Укрзалізниця, запропонувала свої послуги з безкоштовних перевезень, і це була серйозна допомога. Тому що на той час, хоч і не було ще проблеми з паливом, але вартість перевезення однією фурою становила 70-80 тис. грн, коли її регулярна ціна була десь 25… Ніхто не хотів їхати до Харкова… Погоджувалися забирати вантаж, якщо б ми кудись вивезли його до Полтави, і звідти вже можна було не за 70, а за 60 тисяч домовитися вивезти. Завдяки тому, що мали свої машини і водіїв, вивозили своїм транспортом до залізничної станції в Харкові, а звідти вже залізницею до Кам’янця-Подільського (оскільки в Хотині немає залізниці).Потім вже сюди завозили. Насамперед ішлося про вивезення готової продукції.

Велика була допомога громади. Що найголовніше? Логістика. А це дуже широкий термін, бо є логістика – перевезти товар і обладнання, а інша частина – це як перевезти людей. Проблема всіх маленьких міст – це де жити. Особливо де жити в умовах, коли вже всі будиночки, все-все зайнято. Я навіть не знаю, як громаді вдалося надати житло, нове, де всі наші співробітники розмістилися, за це велика вдячність. І от ця вся квінтесенція – допомога держави, допомога громади, допомога бізнесу (бо це приміщення надав нам бізнес – знову ж таки завдяки громаді, яка збирала всю інформацію, з усього бізнесу, хто що може запропонувати і чим поділитися).

Спочатку перевезли готові вироби, далі почали шукати, як відновлювати виробництво. Тут в нас склад готових виробів, а за 60 км звідси у Борщеві на Тернопільщині – виробництво. У Харкові у нас було більше 20 тисяч кв. м, це дуже великі площі. Їх просто неможливо було тоді знайти десь в одному місці. Зараз можливо – хоч і не під одним дахом. Та вже й не шукаємо – бо переїхали і будемо зимувати вже на цих площах. Також ухвалене рішення про реєстрацію індустріального парку, тож відбудову фабрики тепер також розглядаємо як один із варіантів у цьому місті.

Важко було, коли вантажили велосипеди – а на станцію прилітало… Бували небезпечні ситуації. На одному з наших приміщень, яке майже вціліло, намагалися ще виробляти продукцію, колеса велосипедні – під постійними обстрілами, вибитими шибками…

Зараз проблеми з кадрами немає. Весь управлінський персонал ми перевезли з Харкова. Ковід навчив нас працювати віддалено – де це можливо. Деяких працівників – комірників, складальників, збиральників – ми знаходимо тут. Компанія до цього була готова. Потрібно лише три дні, щоб комірник навчився своєї роботи – він працює з терміналом збору даних, тобто з таким телефоном, система йому каже, що і де робити. Зараз це схоже на те, що в нас було в Харкові».

Культура на службі в економіки

Ще одне релоковане підприємство – і також евакуйоване з Харкова – це «LXL Enterprise». Має понад 20-річну історію, виробляє розетки, вилки і комплектуючі до неї.

Воно розташувалося у міцних підвалах  величезного районного будинку (та що там применшувати – насправді палацу!) культури.

У першому великому залі при вході – верстати, на яких роблять заготовку до вилки. Тут шумно.

Далі в кімнатах – більш «ювелірна» робота, збирання продукції із запчастин, пакування, склади.

«З початком війни в перші дні взагалі було нічого незрозуміло, – пригадує управляючий компанією Олександр Гринчук. – Дорогою з Хмельницького до Львова почули промову прем’єр-міністра, що кожен має бути на своєму місці, що потрібно піднімати економіку, що це наш фронт.

Упевнені, що попередні 20 років не мали бути втрачені дарма. Тож зареєструвалися в програмі по релокації підприємств. Розглядали кілька місць, але пізно увечері подзвонила Любов Петрова з Хотинської міськради і запропонувала приїхати в Хотинську громаду переглянути пропозиції – які є приміщення, можливості. І на ранок нас зустрів особисто голова громади, оглянули приміщення, вибрали те, що могло підійти під виробництво – і почали процес релокації. Укрзалізниця безкоштовно надала нам вагони, громада допомогла з доставкою від вагонів, з розвантаженням, з облаштуванням. Автотранспортом вивезти було нереально, водії не хотіли заїжджати в Харків. З потрібних на той момент 4-5 фур знайшли лише одну, і то коли ми фактично під обстріли вивели людей на завантаження  – той водій не приїхав…

Почали потрохи відвантажувати продукцію, налаштовувати обладнання. Зараз відвантажуємо у супермаркет Епіцентр. На внутрішньому ринку виступаємо під власним брендом. Дивимось на Європу. Перспектива переїжджати з Харкова на Захід України була й раніше, але війна ці плани підкоригувала.

Втрати підприємства в грошах ще ніхто навіть не рахував. Втрачені робочі місця, втрачене обладнання, яке неможливо вивезти, втрати в простоях, у неможливості вивезти продукцію і її реалізувати. Не один мільйон…

На новому місці доводиться вирішувати багато того, що на попередньому вже було налагоджено. Навіть банальна упаковка – виявляється, це проблема. Коробка має мати свої певні розміри, і свою якість – щоб не переламувалися клапани… Проблема знайти піддони, щоб коробка з продукцією не тягнула вологу… Продукції не так багато, тому ще цей склад по суті оперативний. Продукція зайшла, перегрупувалася і поїхала далі. Тому тут лише мінімальний запас продукції.

Зараз тут працює більше 20 людей, працювали тимчасово переміщені особи також – але почали повертатися додому після звільнення територій. Зараз у нас у штаті – харківські і місцеві. За цей час сплачено більше 200 тис. грн податку ПДФО півтора місяці.

От так збиралися шукати найзручнішу локацію з точки зору логістики – і опинилися в Хотині, чому дуже раді. Збираємося тут залишитися надовго».

«Плюси, мінуси, підводні камені» релокації

У перші дні війни взагалі не було зрозуміло, як, де і коли будуть працювати підприємства, які переїжджали з регіонів бойових дій. Вони насамперед рятували своє майно, щоб його просто не розбомбили. А далі вже відбувалися діалоги і пропозиції… З кожним підприємством приїхала низка працівників, які можуть його запустити – це категорія найкваліфікованіших працівників. З ними приїхали їхні родини – діти, батьки, непрацюючі або зі своїми, зовсім іншого спрямування, професіями, їхні домашні улюбленці – і з цим стикається місцева влада і громада… Але разом з тим, створюються робочі місця: некваліфікованих працівників набирають з числа місцевого населення.

І хоч через скачок курсу валюти трохи незрозуміло, як рухатися далі, та Харків поруч з кордоном з Росією, а Хотин – поруч з кордоном з Євросоюзом. Ці кордони не посунуться. А продукцію везти до Євросоюзу ближче з Хотина, аніж з Харкова…

Маріанна Антонюк

Запис Завзятим – і індустріальний парк в руки! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Через повномасштабне вторгнення рф та окупацію півдня і Маріуполя, українські туристи, які зазвичай відпочивали на двох українських морях (Чорному та Азовському), подорожують у відпочинкові комплекси Західної України. Найбільше має попит відпочинкові комплекси з басейнами та аквапарками. Середній чек відпочинку за добу — від трьох тисяч гривень, плюс витрати на літні розваги на свіжому повітрі: від аквапарку до катання на конях.

Про це розповів у коментарі для «ВЗ» представник туристичного бізнесу Чернівців, адміністратор відпочинкового комплексу у селі Боянах Чернівецької області Олександр Паланецький.

«Українські туристи шукають у Чернівецькій області „ефект моря“, — каже він. — На заході України туризм розвивається навіть попри війну. Тут є гарні комплекси відпочинку, чимало з них при лісах. На жаль, моря немає, але ми компенсуємо це басейнами. Є комплекси, де працюють літні відкриті басейни, взимку вони працюватимуть з підігрівом».

Ціни на відвідання басейнів у Чернівецькій області демократичні і дешевші, ніж на Львівщині чи у Львові. Для дорослих — 300 гривень за весь день, для дітей — 150.

Також, за словами Олександра Паланецького, внутрішній турист має попит на сучасні спа-комплекси та аквапарк з гірками.

«Є попит і на соляні та льодові печери, — каже він. — Зараз до відпочинкових центрів Чернівців приїжджають гості з Харківської, Київської, Донецької областей. У готелях Боянів зараз немає туристів з Румунії, а минулих років їх було багато. І це при тому, що в цьому селищі мешкає переважно румунська громада. Щоби цього літа відпочити біля води мали змогу якомога більше українців, готелі при комплексах організували акцію — проживання за 400 гривень за добу (без харчування)».

Марія Доротич, “Високий замок”

Фото зі сторінок у соцмережах відпочинкового комплексу “Сонячна долина” у с. Бояни в Чернівецькій області

Запис Українські туристи шукають у Чернівецькій області «ефект моря»… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Від трьох гектарів саду – до п’ятдесяти і до комплексу послуг десяткам фермерів в окрузі зріс агрокомплекс на українській Північній Бессарабії неподалік Хотина за двадцять років. У компанію «Агромаркет», засновану на початку 2000-х, входять два фермерські господарства. І окрім вирощування яблук, фірма має розвинуту інфраструктуру з їх зберігання, сортування і переробки. Та репутація підприємства і якість продукції не є автоматичним ключем до успіху.

Як яблуко перетворюється з сировини на товар

«Навіть якщо в мене четверо дітей і мені треба усім їм зробити весілля – я не будуватиму ресторан. Або якщо я маю десять машин – то не будуватиму вулканізацію, щоб ремонтувати колеса, – пояснює керівник агрофірми В’ячеслав ТОДОСІЙЧУК, чому перша послуга, якої потребують близько восьми десятків фермерів, що вирощують яблука на Хотинщині, це збереження яблук. Це корисна інфраструктура для цих усіх виробників – малих, середніх – немає змісту будувати таку інфраструктуру, тому що вона їм у садівничому бізнесі пожиттєво не виправдається.

«Ми маємо 50 холодильних камер, зберігаємо тут в сукупності 11 тисяч тонн яблук в одному місці, – додає він. – Тобто створюємо комфортні умови для покупця і продавця. Це такий своєрідний гіпермаркет яблук. Звідки вони продаються в різні куточки не лише України, а й світу».

Друга послуга – це сортування яблук.

«Сортувальна автоматична лінія зараз не працює – бо міжсезоння, немає яблук. Але від вересня до початку червня на цій лінії сортуємо яблуко на експорт «під ключ», – розповідає пан В’ячеслав. – Сировина «яблуко в контейнері» (попередньо воно зривається і розміщується в 400-кілограмовий контейнер, ніхто там його не вибирає і не перебирає) висипається у водний басейн, миється, а далі після сортування може піти на сік, на сік-концентрат, на іншу переробку, може передатися в десертному вигляді з досить пристойною доданою вартістю. Але що для цього потрібно? Треба мати відповідний сорт, який іде, в тому числі й на експорт, і треба його відповідно упакувати.

Ця лінія відкриває нам великі можливості, адже можемо на ній яблуко відсортувати: за вагою (кожне яблучко може мати запрограмовану нами вагу або ту вагу, яку нам замовляє клієнт. Наприклад, 100 г – і тоді всі відібрані яблука матимуть 100-105 грамів. Вони всі будуть, як з фабрики. Вручну зробити це нереально),  за кольором (яблука є зелені, жовті, червоні, яскравіші, менш яскраві. Яскравіші мають більшу додану вартість, більший попит – і також вручну їх відсортувати нереально. А на лінії ми можемо задати процент кольору, і наша лінія відсортує), за об’ємом (наприклад, 7 см. На запрограмовану нами доріжку виходитиме яблуко діаметром 7 см). Це автоматичне відбирання яблук, маємо можливість відсортувати їх на 14 доріжок. Тобто за тими параметрами (вага, об’єм і колір) можемо відсортувати наші яблука на 14 видів. Для цього на комп’ютері задається програма. Наприклад, доріжка №3 – доріжка з яблуками вагою 100 г, доріжка №4 – 110 г, доріжка №5 – 120 г, доріжка №6 – маса 100 г, але інша яскравість чи об’єм і тд. Далі – наприклад, знаємо, що на яблука з заданими параметрами з доріжки №1 і 2 не мають попиту (надто дрібні, чи колір не той), тому ми їх можемо повернути назад у контейнер.

Це міні-завод із сортування яблук. Коли яблука пройшли цю ділянку, ми створити додаткову вартість яблукам. З сировини перетворюємо яблуко в товар з більшою доданою вартістю, ніж ми би це зробили вручну.  Це те, чого потребує споживач. Це наша послуга. Наш бізнес заснований на послузі».

«Яблучний бізнес» був орієнтований на той ринок, звідки зараз на нас летять ракети

Відсортовані і гарно збережені при температурі 1-2 градуси за Цельсієм у холодильниках у Недобоївцях, яблука далі мандрують куди завгодно: на найбільший ринок сільгосппродукції «Шувар» до Львова, на столичну Троєщину, у Харків і загалом по всій Україні і на експорт – у країни Європи, Африки, Азії.  Звідси відвантажуються машини. За минулий рік звідси відправили по світу приблизно 200 морських контейнерів яблук. Щоправда, до повномасштабної війни попит був більший, а після початку вторгнення порти Одеси закриті, а румунська Констанца приймала дуже мало цього товару. Від кінця лютого відправлено не більше десятка контейнерів.

Звісно, буковинські виробники яблук, як і загалом українські, сподіваються скористатися пропозиціями Євросоюзу про безмитний продаж українських товарів, шукатимуть ринки збуту… Але якщо бути відвертими – ми не є законодавцями мод у вирощувані яблук…

«В сукупності Чернівецька і Вінницька області вирощують на рік орієнтовно 800 тис. тонн яблук, – підраховує В’ячеслав Тодосійчук. – Якщо додати вирощена на півдні – буде приблизно мільйон тонн. З них на Чернівецьку область припадає майже половина. Але поруч маємо такого потужного виробника яблук, як Польща – вона видає їх 5 млн тонн. Вони уже в Євросоюзі, практично отримують великі преференції від своєї держави… Тож зрозуміло, що нам трохи важко. Відчуваємо це і по соках: де би не хотіли запропонувати своє – поляки нас уже випередили. Це нормально, це ринок. Значить, маємо думати, як нам діяти далі».

І не лише думають, а й уже придумали. Відкрили нові ринки – країни Африки, Азії, які залюбки купують наші яблука. Але і втратили – те, за чим насправді не шкодують…

«Яка проблема в нас і у всієї України? – запитує фермер і сам відповідає: «Ми були орієнтовані на східний ринок – на той, звідки зараз до нас летять ракети. Наш ринок не може з’їсти стільки яблук. А щоб переорієнтуватися на інші ринки – нам треба мати інші сорти. Це трохи займає часу. Моє підприємство це вже почало – процедуру корчування старих садів з сортами, які не мають попиту, і посадки нових сортів, які мають попит».

Модні яблука

І тут настає час здивування. Виявляється, є сорти, які не мають попиту, а є трендові сорти, які мають добру додану вартість, хорошу ціну! Просимо пана Тодосійчука поділитися секретами «яблучної моди».

«Сорт №1 у світі – це сорт гала, особливо  гала смугаста, гала-роял, гала-галаксі і його похідні. Вони складають 50-60% світового ринку яблук. У нас в Україні він непопулярний.

Гала-роял

Друге місце за популярністю – це голден.

Голден-рендерс

І третій сорт за популярністю – ред делішес.

Ред-делішес

Це темно-червоне яблуко, ребристе, має зараз дуже високу популярність в Азії і загалом по світу.

Четвертий сорт – гренні сміт. Але воно має бути без червоного бочка, суто зелений у білу крапочку. А у нас, особливо на Буковині, є контраст температур, через який цей бочок червоніє – і воно ніби браковане. Є запит, якому ми мусимо слідувати. Тому червонобоке яблучко гренні сміт іде на внутрішній ринок або на переробку», – розповідає пан В’ячеслав.

Натомість внутрішній ринок відрізняється кардинально за модою на сорти!

«Українці також люблять голден – він посідає в нас перше місце, – розповідає фермер. – Люблять джонагольдну групу. І всі решта сортів, які дешевші. Зелені сорти, особливо симиренка, добре продавалися на східний ринок, коли він у нас був. Зараз не продається, Київ його не їсть, Харків трохи їв, але мало. Практично цей сорт зараз іде під корчування і на ньому фермер потерпає збитки… Садять нові сади. Плодоносити вони починають на четвертий рік. Щоправда, якщо посадити садочок не з тоненькою деревинкою-прутиком, а майже готовий сад, то він заплодоносить швидше. Минулого року навесні садили сад – дворічний саджанець, який має 8+ гілок. Тож цього року вже 20-30 тонн яблук висить, але це 4200 саджанців на гектар таких саджанців. Коли перші сади засаджували – самі вирощували свої саджанці. В минулому році спробували 5 га обновити, спробували італійські саджанці. Вони найкращі, але дуже дорогі. Вітчизняні розсадники є. Чи були. Наприклад, у Бахмуті…»

Пестициди мають нищити шкідників, а не якість товару

Насправді продаж на експорт корисний ще й тим, що яблука і вироби з них перевіряються на вміст пестицидів. Тому буковинські фермери борються зі шкідниками тільки оригінальною «хімією».

«Пестициди мають період розпаду – 3-4 тижні після того, як вносяться. Далі в товарі не має бути залишків пестицидів. Для того, щоб продати яблуко на експорт і не хвилюватися, що там є залишки пестицидів – працюємо тільки з оригінальними хімічними продуктами, – пояснює фермер. –  У нас у садочку є пасіка. Тобто ми обприскуємо сади навіть під час цвітіння, але тими препаратами, які не шкодять бджолам. Дотримуємося регламенту – того, щоб наше яблуко і наш сік на нашкодили ні людям, ні комахам».

Так-так, тут не лише зберігають і сортують яблука, а й роблять із них крафтовий сік – «ПанСік», прямого віджиму, невеликими партіями, без цукру і домішок.

«Коли постало питання про переробку – задумалися, що можна зробити з яблуком. Чавити, сушити, варити, в’ялити і перетворювати на цукати… Все можна робити – питання лиш, де його продавати, – розповів виконавчий директор «Агромаркету» Василь Майданський. – Ми поїхали в Австрію, купили нову лінію, думали, що виготовимо сік – і в нас тут стане черга. Але черги не було, бо ми на цьому ринку не єдині, та ще й новачки, та ще й на одному рівні за ціною з тими виробниками, які мають довший термін зберігання завдяки використанню домішок. В Україні натуральні продукти також не надто популярні – тому що є виробники, які виробляють «відновлений водою концентрат» з додаванням емульгаторів і харчових добавок, а не сік. І ми намагаємося з усіх сил, щоб наша ціна не була вищою за їхню.

Василь Майданський демонструє ще одну сортувальну лінію, де відбирають яблука на сік. На ній задіяні дві людини, які слідкують на початку і наприкінці сортування, щоби в сік не потрапили зіпсовані яблука. Яблука миються, перемелюються на кашу, далі «каша» йде на прес. Обладнання працює безперебійно. Далі сік проходить через фільтри, потім очікують, коли всядеться осад, після цього його насосом перекачуть на пастеризацію.

«Температура 82 градуси дозволяє зберегти максимум поживних речовин, смак, колір, запах. Це відрізняє його від фреша, – розповідає Василь Майданський. – А жмих викидають… Нема кому віддати цей побічний продукт – мало худоби в людей. Головне – основний продукт».

Далі на австрійському обладнанні сік автоматично перекачується в пакет, залежно від розміру, або в пляшки. З ними мороки більше – треба кожну простерилізувати, вручну закрити, перевернути, наступного дня знов перевернути…

«Багато ручної роботи – все як вдома», – сміється Майданський і додає: «Наш сік крафтовий, органічний, але не містить ніяких домішок. Для того, щоби виробити сік і зберегти його, треба щоби рівень ph не перевищував 4 – ми це заміряємо. Вище 4 – це вже не сік, а компот, дуже солодкий. Його треба підкислити. Є кілька способів – хімічний (застосування лимонної або аскорбінової кислоти) і натуральний (кисле яблуко). Ми підкислюємо натуральним способом – купажуємо 2-3 сорти. Кислі яблука (особливо гренні сміт і симиренка) служать нам тим природним підкислювачем. Звісно, що натуральний сік зберігається гірше, ніж якби до нього додали лимонної чи аскорбінової кислоти. Але зате він натуральний. Наші продавці, менеджери, клієнти розуміють, з яким продуктом мають справу. Питання виникають тоді, коли немає можливості правильного зберігання. За зберігання при температурі 10-15 градусів – рік гарантуємо».

Продають фермери свій сік у локальних мережах Чернівецької області. У гіпермаркетах, де на вітрині 20 видів соків, покупець обирає не за показниками вмісту і якості, а той, про який принаймні колись уже чув. Тож місцевий виробник не конкурує з великими торговими марками, а завойовує свого місцевого покупця.

Маріанна Антонюк

Матеріал підготовлений за сприяння Харківського пресклубу в рамках проекту «Реформи в Україні очима журналістів регіональних медіа», реалізованого за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

Запис Куди течуть в Україні сокові ріки між яблучних берегів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

“З позавчорашнього дня світовий порядок денний визначає не “Українського питання”, а “Тайваньське питання”. Про Україну не забули, але на кону вже не регіональний воєнний конфлікт, а пряме не тільки дипломатичне, а вже й військове протистояння двох наддержав.

Чи буде пряме вторгнення мільйонної армії Китаю на Тайвань, чи лише спроба захопити декілька Тайваньських островів біля материкового Китаю – важко сказати. За аналогією з діями росії (як-то військове навчання, перекидання армійських частин з різних регіонів Китаю до узбережжя, проведення повномасштабних кібератак, потужна інформаційна прокачка власного населення темою війни, падіння економіки – вперше за 40 років Китай в рецесії), інфляційні процеси призвели до росту цін в середньому від 7-10%, масовий вихід західного капіталу та компаній просто шалений, закриття великої кількості різноманітних регіональних компаній, банкрутство фактично цілої будівельної галузі, через ковід багато регіонів перебувають у фактичній ізоляції від зовнішнього світу, політично активізувалися уйгури та тібетці, і в додачу потенційна осіння зміна влади через амбіції сьогоднішнього керівництва буде вперше з поч. 80 років, швидше за все, порушена. Це лише те, що на поверхні. Які ж ще процеси відбуваються в 1,4-мільярдній країні – важко сказати через її закритість.

Останні 40 років Китай був найбільшим індустріально-промисловим центром нашої планети. Але світ не стоїть на місці, а завдяки “4 промисловій революції” активно змінюється – і Китай почав втрачати свої позиції. Так, два тижні блокади в 2021 році контейнеровозом Суецького каналу призвели не тільки до зміни світових логістичних шляхів, а й до того, що Ефіопія стає замість Китаю найбільшим виробником текстильної продукції, а більшість держав почали надавати різноманітні економічні преференції як своїм, так і міжнародним компаніям, просто “пачками” переманюючи їх виробництва з Китаю. Гонка за регіональне індустріально-промислове лідерство набирає все більших обертів. Країни, які не хочуть повністю залежати від китайського виробництва і прагнуть бути регіональними лідерами, роблять все, щоб якомога більше виробництв відкривалося в них. Йде тотальна зміна світової та регіональних економік. Одні країни закриваються, інші – навпаки відкривають свої економіки для світу. Єгипет, Пакистан, Аргентина і ще низка Африканських великих країн на грані економічного дефолту.

Світ шаленими темпами, починаючи з Ковіду, міняється, “Українське питання” заміняє “Тайваньське”, і ми починаємо з питаннями нашої війни залишатися сам на сам з “дурним безбашенним сусідом”.

Що твориться в економіці країни – варто лише глянути на курс валют і ціни в магазинах два тижні тому і сьогодні. Близько 40% економіки порівняно з переднім роком мінус, держслужби так говорять. Президент зайнятий активно зовнішньою політикою і війною, завдяки чому в нас з’являється все більше зброї і міжнародні донори фінансують фактично наших бюджетників і освіту. Але формула «Партнери, давайте постійно нам гроші бо ми воюємо» через певний час завершиться. Діяльність уряду і ВРУ?

Трохи цифр: місячні видатки бюджету України. Армія – 150 млрд грн. Охорона правопорядку – 35 млрд грн. Державне управління (це і чиновники, і бюджетники, і витрати на благоустрій і багато чого ще): 25 млрд грн. Соціальний захист, в тому числі виплати ВПО – десь щонайменше 50 млрд грн. Медицина та освіта – ще 40 млрд грн. Загалом набігає десь 300 млрд грн.

Доходи. Податки, всі, від ПДВ та ПДФО до єдиного податку: 90-100 млрд грн. Це по максимуму. Рентна плата – 10-20 млрд грн. Акцизи – близько 10 млрд грн. Неподаткові надходження – 12-15 млрд грн. Загалом – по максимуму – 150 млрд грн.

Де взяти решту грошей ???

Позичити. Вже робимо, але це не остаточний варіант, бо основні міжнародні ринки приватних капіталів через війну закриті. Всередині країни можливості є, ті ж самі військові ОВДП, але вони вкрай обмежені. Навіть якщо «вигребти» з банків та з-під матраців усі заощадження населення, це ще десь 400-500 млрд грн. Ну як варіант – вистачить на три-чотири місяці. Міжнародна міждержавна фінансова допомога є, та її недостатньо і вона вже завершується.

Лишається друкувати. Від 24.02 лише «прямо», через викуп Нацбанком ОВДП, надруковано 225 млрд грн. Плюс 19 – чистий прибуток НБУ за минулий рік; це також друк. Емісія триватиме далі: НБУ збирається «додруковувати» близько 30 млрд грн щомісяця до кінця року. Це базово-оптимістичний сценарій. Звідси й інфляція, ріст цін. Звідси ослаблення курсу. Інфляція в Україні цього року перевищить 30%, повідомляє НБУ. Курс долара вже перестали показувати:))

«Формула війни» «ми воюємо, а ви, партнери, фінансово забезпечуєте нас», перестає помаленьку працювати і залишається лише стосовно зброї. Ніхто не хоче, коли в твоїй країні можлива економічна криза, платити за чужу війну, тому що вона «десь там», а не на твоїй вулиці.

Щоб виграти війну і не втратити державу, нам зараз першочергово потрібно все і зараз. Тому треба шукати будь-яку макрофінансову допомогу, гранти, двосторонню допомогу, кредити від Урядів та міжнародних фінансових організацій. Будь-які гроші, які б заходили в Україну. Не час сперечатися, що саме краще: гранти чи кредити; потрібно все. Кредит із відсотками зараз – краще, ніж грант без відсотків, треба економічно не виживати, а розвиватися, розбудовуватися, рости. Економіка зараз – “наше все”, без неї ми не зможемо виграти цю війну. Де брати ресурси на війну?

Починав з Китаю закінчую Буковиною та Чернівцями :)

Наш регіон далеко в тилу, і це відкрило для нього “Вікно Можливостей”. Насамперед економічних. Ми можемо за правильної політики місцевої влади стати регіональним індустріально-промисловим центром не тільки України, а й Молдови та Румунії. Але з тієї кількості новозареєстрованих бізнесів (це в основному “купи-продай”, сфера обслуговування, переїзд промислових виробництв) – на Буковині одиниці порівняно з сусідніми областями. З кожним днем ми втрачаємо, а хтось із сусідів додає і нарощує свій економічний потенціал регіону. Ну, маємо те що маємо, це ж ринкова конкуренція і виживає сильніший.

Що би мала зробити влада, на мою суб’єктивну думку?

Крок 1: Насамперед визначитися з пріоритетами: піар на гуманітарці чи потужна робота з розвитку економіки регіону задля перемоги у війні. Очільники області, міста та ОТГ мали б щось таки вже практичне, а не віртуальне-фейсбусне почати робити, і менше піаритися на гуманітарці. Гуманітарку залишити волонтерам, а самим зайнятися економікою.

Що практичного робити ?

Крок 2: Розробити десь близько 30 різноманітних онлайн-довідників для інвесторів: тематичних, галузевих, територіальних (ОТГ) п’ятьма мовами. Красиві візуалізовані картинки з графіками. Оскільки в нас окремі чиновники лише це і вміють робити, треба не просто малювати, а й доносити потенційному інвестору. 10 чернівецьких, 10 всеукраїнських та 5 міжнародних інформ- та SММ-агентств можуть це непогано зробити.

Крок 3: Зібрати 20 чернівецьких і 30 з інших регіонів проєкт-, грант- та інвест-менеджерів і запропонувати співпрацю згідно з десь 12-ма тематичними напрямками розвитку області.

Крок 4: Зосередитися на кадрах, адже “кадри вирішують все”. Оскільки більшість чернівецьких та всеукраїнських проєкт- та грант-менеджерів уже працюють в міжнародних представництвах в Україні на річних контрактах десь в місяць 1500-2500 $, варто розпочати навчання нових для потреб області, міста і ОТГ. Такі спеціалісти завжди знайдуть роботу. Паралельно розпочати масові курси з підприємництва, інвестиційної та зовнішньоекономічної діяльності, ІТ та креативних індустрій.

Крок 5: Підтримка на ділі, а не на словах, власного місцевого виробника. Розпочати співпрацю з місцевими виробниками щодо виходу їхніх компаній та товарів на зовнішні ринки з надання їм консультантів, кадрів, оплати поїздок делегації для пошуку бізнес-контрактів. 80% продукції місцевого виробника має йти на зовнішні ринки, а сюди – валюта і податки.

Крок 6: Створити мінімум 10 різноманітних центрів, агенцій, офісів та інших інституцій з розвитку регіону. Навіть якщо вони дублюватимуть повноваження один одного, результат роботи – чіткі кінцеві КРІ.

Крок 7: Розробити короткотермінові спеціалізовані програми, які практично реалізуються, спрямовані на розвиток підприємств малого та середнього бізнесу.

Є ще багато й інших різноманітних інструментів для розвитку регіональної економіки – до прикладу, таких, як створення різноманітних індустріальних, наукових, технопарків, кластерів, хабів, акселераторів, але це вже наслідки роботи “кадрів які вирішуються все і навіть трохи більше” :)

Чим швидше розпочали б цю роботу, тим швидше були би вже перші економічні успіхи регіону. “Вікно можливостей” для регіону не завжди буде відкритим. Тому треба діяти вже і сьогодні”.

Запис Щоб виграти війну і не втратити державу, нам зараз першочергово потрібно ВСЕ і ЗАРАЗ, – політолог спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Міський голова Чернівців Роман Клічук зізнався, що одна з його мрій, аби центр туризму змістився зі Львова до Чернівців.

Хочу, аби до нас приїжджало 2-2,5 мільйона туристів на рік. Наше місто теж має чимало історичних пам’яток ЮНЕСКО, – сказав Роман Клічук під час зустрічі з регіональними журналістами (в рамках престуру Харківського пресклубу).

На зауваження деяких журналістів про погані дороги в обласному центрі (одна з них – на вулиці Богуна, у центрі – за півтора кілометра від залізничного вокзалу – Авт.), відповів: «Це вина попередньої влади, яка не хотіла інвестувати гроші на ремонт доріг, які надходили від реформи децентралізації. Інші міста України за цей бюджет активно ремонтували дороги, а Чернівці ні. Тепер ми беремося за ремонти, але у воєнний час є певні обмеження».

Про ситуацію на ринку нерухомості

Оскільки Чернівці є одним з безпечних міст України (з початку повномасштабної війни не було ракетних ударів, щоправда, 26 травня під час повітряної тривоги ППО збила в області ворожу ціль), в обласному центрі пожвавився ринок нерухомості. Переселенці зі східної та південної України орендують у Чернівцях квартири. А ось купувати помешкання не надто поспішають, хоча цікавляться цим сектором ринку.

Фото пресслужби Чернівецької міської ради

Не скуповують наразі нерухомість в Чернівцях, бо спершу не працювали державні реєстри, а потім частину переселенців повернулися додому, коли Київщина була звільнена від окупантів, – відповів мер на питання «ВЗ». – Буму на купівлю квартир у Чернівцях немає.

Більшість буковинців віддавали переселенцям своє житло безкоштовно. Хоча на тлі попиту не обходилося без спекулянтів. У перші тижні війни орендна плата елітних помешкань сягала 6-7 тисяч доларів за місяць (елітні будинки). Міська влада зверталася до правоохоронних органів, аби власники квартир та будинків не наживалися на війні та не підвищували оренду плату.

«Зверталися навіть до податкової, аби вплинути на недобросовісних власників квартир, – каже мер Чернівців. – Потім ті стали хитрішими і почали укладати офіційні договори оренди, відтак було складніше впливати. Коли є небагата сім‘я і ставити їм оренду замість 300 доларів 600, або йдіть звідси – це не нормально…».

Сьогодні середня орендна плата однокімнатної квартири у Чернівцях – 250 доларів (не враховуючи комунальних платежів).

Про ринок праці в Чернівцях

Мер повідомив, що повномасштабне вторгнення змінило ситуацію на ринку праці. «До нас приїхало багато переселенців (переважно з Харкова), які працюють у сфері ІТ, також провідні хірурги, – каже Роман Клічук. – Лікарі працюють у клініках Чернівців. Виявилося, що медицина у Харкові на вищому рівні, ніж у Чернівцях… Спілкуюся з обласним онкодиспансером та міською лікарнею. Кажуть, до міста приїхали лікарі з колосальним досвідом. З Сєвєродонецька переїхала клініка «Візіум». Поспілкувався з місцевими офтальмологами, які визнали, що їхні колеги із Луганщини на десять років їх випередили. Також з Краматорська переїхала стоматологічна клініка.

Круто, що провідні медичні заклади України сюди переїхали. Чи створюють місцевим конкуренцію? Здорова конкуренція – це добре».

Чернівці можуть стати центром медичного туризму

Роман Клічук повідомив, що Чернівці були резервним містом для релокації академії внутрішніх справ Одеси.

Фото “Високого замку”

Директор департаменту соціально-економічного розвитку та стратегічного планування Чернівецької міської ради Сергій Бостан додав: «У стратегії розвитку міста передбачено не лише розвиток медичного кластера, а позиціювання Чернівців, як центру медичного туризму в Україні. У нас розвинена приватна медицина. Тепер до нас приїхало багато медичних фахівців з міст, де триває війна. За п‘ять місяців війни ми бачили в місті багато людей зі сходу та центру – від мільйонерів до мільярдерів. 70% приїхало біженців з Київської області. Це люди з величезним капіталом. У міських ресторанах був шалений виторг».

Марія Доротич, “Високий замок”

Запис Як Чернівці збираються забрати у Львова «золото» туристичної мекки? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Про це повідомив на брифінгу у Чернівцях (в рамках престуру Харківського пресклубу) перший заступник голови Чернівецької облради Микола Гуйтор.

Перший заступник голови Чернівецької облради Микола Гуйтор. Фото автора

«Наразі з Румунією діє один пункт пропуску – Порубне», – каже пан Микола. – Є гарантії профільного міністерства та Кабміну про те, що у жовтні будуть функціонувати два нові пункти пропуску. Тож людям буде легше дістатися до ЄС. Також облрада працює ще над двома пунктами пропуску з Румунією – у Вижницькому районі (гірський регіон): «Шепіт», «Руська». Щодо пункту «Шепіт», то ЄС виділяє 2,5 млн євро на зведення дороги до пункту пропуску. Готова проєктно-кошторисна документація і вона проходить етап експертної оцінки. Служба автодоріг Чернівецької області обіцяє звести дорогу до пункту пропуску до кінця року. На дорогу до пункту «Дяківці» виділяють 2,1 мільйона євро».

За його словами, ці пункти пропуску неабияк розвинуть депресивний гірський регіон, там постане сучасна інфраструктура. Транзитні можливості регіону відкриють там бази відпочинку, готелі, заклади торгівлі… Ще одна перевага цих пунктів пропуску – з румунської сторони є чимало «українських сіл». Тепер людям з Румунії буде легше побачити своїх родичів в Україні.

З Молдовою Чернівецька область має два пункти пропуску, їх не розширять, а лише модернізують для «іміджевого вигляду».

«Ці пункти пропуску зараз не перевантажені, були перевантажені у перші дні повномасштабної агресії рф, коли були черги біженців, – відзначає чиновник обласної ради. – Зараз перевантажений лише пункт пропуску на кордоні з Румунією, при чому в обидві сторони. Це пов‘язано з привозом до України паливно-мастильних матеріалів із порту «Констанца» (Румунія). До 24 лютого вони не були перевантажені».

Про проєкти транскордонного співробітництва

Нещодавно до державного реєстру індустріальних парків включили два індустріальні парки Чернівецької області – “Хотин Invest” та “Енергія Буковини”.

Індустріальний парк — це територія, яку виділяють для промислового розвитку (метою створення таких парків є забезпечення підприємств спільною розвиненою інфраструктурою).

За даними Міністерства регіонального розвитку України, у реєстр індустріальних парків включені 55 промислових майданчиків України, чотири з них створили за останні кілька тижнів.

Микола Гуйтор каже, що румунські партнери побачили, що в Чернівецькій області спокійна військова ситуація, тож в регіоні очікують на нових учасників індустріальних парків. «Румуни побачили, що в наш регіон можна вкладати кошти, – наголошує посадовець обласної ради. – Маємо кілька масштабних медичних проєктів. Наша лікарня швидкої допомоги виграла грант на 1,3 млн євро. Обласні та районні лікарні теж мають чимало медичних проєктів. Ще місяць тому усі такі проєкти були призупинені, тепер все зрушилося. Є заяви від представників ЄС про поновлення проєктів, які були призупинені через війну. Зокрема, готуємося до масштабної програми транскордонного співробітництва «Україна-Румунія».

Про роботу з вимушеними переселенцями

Микола Гуйтор повідомив, що Чернівецька область прийняла понад сто тисяч переселенців, які втекли від війни. Зараз тут мешкає близько 90 тисяч переселенців. Частину людей розміщено в комунальних установах Чернівецької обласної ради. З вересня переселенців будуть виселяти із шкіл. Переселять у приватні садиби.

Гуманітарний хаб засновано у Румунії, звідти до Чернівецької області надходить гуманітарна допомога від країн ЄС і для переселенців, і для фронтовиків.

«Цей гуманітарний хаб забезпечує необхідними речами Миколаївську, Чернігівську, Дніпропетровську області, також працюємо з Кривим Рогом, – наголошує перший заступник голови обласної ради. – Зокрема, цей гуманітарний штаб контактує з прифронтовими громадами, питають про їхні потреби в харчах, ліках, одягу…».

Марія Доротич, “Високий замок”

Запис До кінця року у Чернівецькій області відкриють нові пункти пропуску на кордоні з Румунією спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Усі державні та місцеві органи влади та підприємства проводитимуть обов’язкові спрощені закупівлі в електронній системі Prozorro від 50 тис. грн.

Відповідні зміни до постанови №169, що регулює проведення держзакупівель на період воєнного стану, були прийняті Кабінетом Міністрів України 24 червня.

Нова постанова передбачає, що для закупівель від 50 тис. грн замовники мають проводити спрощені закупівлі. Це максимально швидкий та гнучкий інструмент у системі Prozorro, що дозволяє за 6-8 днів провести аукціон та укласти контракт з постачальником. Крім того, стандартизовані товари, як от пальне, офісне устаткування чи харчові продукти, можна буде купувати в електронному каталозі Prozorro Market.

Водночас запропоновані зміни передбачають цілу низку підстав для проведення прямих закупівель, коли це є критично важливим.

“Зміни, які ухвалив Кабмін, максимально враховують ситуацію в Україні. Замовники, які перебувають у зоні бойових дій і не мають можливості скористатися електронною системою чи мають нагальні потреби у закупівлі тут і зараз, зможуть укладати прямі контракти”, — зауважив генеральний директор ДП “Прозорро” Василь Задворний.

Нагадаємо, що 28 лютого уряд дозволив на період воєнного стану укладати контракти напряму, без проведення аукціонів у Prozorro. На той час це рішення дало змогу державним замовникам швидко забезпечувати свої потреби у період, коли бізнес перебував у шоковому стані. Натомість зараз, коли ситуація з ринками товарів, робіт та послуг стабілізувалася, повернення обов’язкових закупівель у Prozorro дозволить державі заощаджувати кошти завдяки конкуренції на торгах. Крім того, це має стати підтримкою для підприємців, що зіштовхнулися з суттєвим скороченням доходів після повномасштабного вторгнення росії.

Запис Уряд повернув обов’язкові закупівлі в системі Prozorro спершу з'явиться на Медіа-Версії.