В Україні триває зниження зарплат. Коли це припиниться?

Внаслідок війни багато українців або втратили роботу, або отримують скорочену зарплату. Щомісячний дохід впав, а ціни зросли, тому українці активно шукають роботу чи підробіток. Отож в  Україні спостерігається підвищення пошукацької активності. Кількість відгуків українців на відкриті вакансії б’є всі рекорди та перевищує довоєнний рівень у 5 разів. Пояснення просте – внаслідок війни щомісячний дохід упав, а ціни зросли, без підробітку не обійтися. Водночас далеко не всі роботодавці мають змогу платити довоєнний рівень заробітної плати. Майже в усіх професійних сферах триває зниження заробітних плат. Що очікувати українцям, та коли ситуація із зарплатами вирівняється? Свій прогноз зробили експерти аналітичного центру кадрового порталу grc.ua.

Ринок праці пройшов нульову позначку повного падіння, коли на початку війни не було ані нових вакансій, ані нових резюме. В пріоритеті як для працівників, так і для компаній було убезпечення життя. Станом на початок червня ті компанії, що мали змогу відновити свою комерційну діяльність, зробили це. Проте роботи значно менше, аніж охочих її отримати. Ринок праці перебуває у стані ринку роботодавця. Роботодавці теж зазнали негативного впливу війни. Частина економіки досі не працює, обсяги комерційної діяльності великої частки компаній не повернулися до попереднього рівня, тому бізнес оптимізує витрати та дуже часто скорочує розмір заробітних плат як діючим, так і новим працівникам.

Зниження зарплат не завжди залежить від затребуваності професій. Наприклад, сфера продажів, будівельники, фахівці сфери транспорту та робітничий персонал зараз серед найзатребуваніших спеціалістів, проте середній рівень зарплат для них теж знизився.

Лише кілька професійних сфер поки не зачепила загальна тенденція зниження. Серед них вищий менеджмент, сільське господарство, медицина та фармацевтика, маркетинг, реклама та PR. На зарплати в ІТ-сфері війна майже не вплинула.

Враховуючи зростання цін та зменшення купівельної спроможності українців, багатьох хвилюють питання: що буде з зарплатами? Чи довго триватиме їх зниження? Коли можна очікувати вирівнювання ситуації та повернення до звичних доходів?

В умовах невизначеності та нестабільно діючої економіки повернення до довоєнного рівню зарплат в усіх професійних сферах поки неможливе. Чим довше триватиме війна, тим складніше буде відновлювати й комерційну діяльність бізнесу, й економіку загалом. За найоптимістичнішими прогнозами відновлення доходів до довоєнного рівня триватиме 3-5 років. Цьому може сприяти, по-перше, повернення в Україну кваліфікованих спеціалістів, які вимушено покинули країну, рятуючись від війни, по-друге, фінансова допомога, яку можуть надати іноземні партнери для відновлення української економіки.

Щоправда, досвід виходу з кризи 2014 року показав, що швидке повернення зарплат до попередніх цифр можливе лише у гривні.

Якщо аналізувати кризу на ринку праці 2014 року, позитивні тенденції стабілізації та зростання зафіксувалися тоді лише у першому півріччі 2016 року. Більшість компаній змогла підвищити своїм співробітникам зарплати, з них понад чверть підвищили компенсації всім без винятку, припинилися скорочення персоналу, ринок праці повністю оговтався від кризи. Проте ринок праці залишався ринком роботодавця, застосовувались більш жорсткі критерії відбору кандидатів на посаду. Зарплати, хоча й підвищувались, проте дохід залишався нижчим, аніж до кризи, адже відбулася відчутна інфляція. Наближення зарплат до рівня 2013 року у доларовому еквіваленті відбулося лише у 2019/2020 року, коли ринок праці потрапив у чергову кризу.

Умовно позитивним моментом є те, що подальше зниження заробітних плат зараз не очікується. Бізнес адаптувався до діяльності в нових умовах війни. Потроху починають повертатися до роботи представники малого та середнього бізнесу, які постраждали від війни найбільше. Збільшення робочих місць, підвищення купівельної спроможності, придбання товарів та послуг і, зрештою, пожвавлення обороту коштів нададуть можливості для стабілізації економіки та утриманню заробітних плат на сьогоднішньому рівні.

Руслана Березівська, керівниця експертно-аналітичного центру кадрового порталу grc.ua

 

 

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *