Про оновлені правила вступу до вишів
Загальний сенс цих новацій можна порівняти із політикою «батога й пряника»: спрощено процедуру зарахування на спеціальності з традиційним недобором – і посуворішали правила набору на спеціальності, визнані суспільно значимими, на які традиційно йде найбільший наплив.
Короткі терміни та електронні кабінети. Вступну кампанію 2019 року проведуть в компактніші терміни. Можливість створення електронних кабінетів продовжать до кінця літа, для зручностей вступників на заочну форму.
Реєстрація електронних кабінетів і завантаження в них документів відкривається 1 липня, а прийом заяв та документів – 10 липня. Закінчується подання заяв о 18:00 22 липня – для тих, хто вступає лише за сертифікатами ЗНО, і о 18:00 16 липня – для осіб, які вступають на основі співбесіди, вступних іспитів або творчих конкурсів.
Для села – прийматимуть першочергово. Ще одна новація в освітній сфері: вступників до медичних та педагогічних ВНЗ, які забажають по закінченню працювати в селах – із укладанням відповідного договору, – зарахують першочергово.
Про захист школярів та вчителів – і боротьбу з булінгом
Від 1 січня діє інститут освітнього омбудсмена, який захищатиме права школярів, студентів, викладачів і науковців – тобто всіх учасників освітнього процесу. Така потреба в окремому захисті прав у освітній сфері напряму пов’язана із значною кількістю порушень прав людини в Україні. Спеціальна служба освітнього омбудсмена складається з 15 осіб. Після отримання скарги про порушення прав у сфері освіти служба мусить розглянути її у строк не більший за місяць. Якщо освітній омбудсмен визнає скаргу обґрунтованою, він має вжити заходів до поновлення та захисту порушених прав заявників. Освітній омбудсмен в разі потреби надаватиме роз‘яснення та рекомендації закладам та органам місцевого самоврядування, консультуватиме заявників і навіть представлятиме їхні інтереси в суді.
Відповідальність за шкільну жорстокість нестимуть дорослі. Чималої актуальності в освітній сфері, зокрема, у шкільній її частині, набула також боротьба з ганебним явищем, яке ще кілька років ретельно приховували, а тепер – навпаки нібито узялися викорінювати. Йдеться про те, що президент Порошенко підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу».
Як нагадує Департамент комунікації МВС України, булінг – це діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, які вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи – або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, – внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
Закон чітко визначає, що відповідальність за шкільну жорстокість несуть дорослі. У навчальних закладах не зможуть також приховувати факти насильства. За булінг каратимуть штрафом від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – НМДГ (850-1700 грн) або громадськими роботами від 20 до 40 годин.
Водночас, якщо цькування вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, штраф становитиме вже від 100 до 200 НМДГ (1700-3400 грн), а громадські роботи – від 40 до 60 годин.
Покарання не уникнуть і особи віком 14-16 років, які вчинили булінг. На їхніх батьків чи опікунів буде накладено штраф від 50 до 100 НМДГ (850-1700 грн) чи громадські роботи від 20 до 40 годин.
Якщо керівник освітнього закладу не повідомить поліцію про факти булінгу, – це так само каратиметься штрафом або виправними роботами з відрахуванням до 20% заробітку. (Хоча тут варто було б говорити про вилучення такого керівника з освітньої сфери. Назавжди).
Дмитро ЦАРЕНКО, Інтернет-оглядач «Версій»
