«Програма розвитку гідроенергетики України до 2026 року», схвалена Кабміном 13 липня 2016 року передбачає будівництво каскаду малих ГЕС у верхів’ях Дністра для виробництва додаткової електрики, якої нібито бракує в загальній енергетичній мережі України.
Протести екологів владу не турбують. Як і те, що створення водосховищ призведе до затоплення чималих територій, серед яких заповідні території Національного природного парку (НПП) «Дністровський каньйон», частина НПП «Хотинський» та частина Галицького НПП…
«Версії» неодноразово зверталися до цієї теми. Нинішнього року це вже третя публікація газети на захист Дністра.
Войовничо небайдужу позицію зайняли наші колеги з областей, де планують найбільші затоплення
Проти каскаду ГЕС висловилися вчені,опитані виданням zbruc.eu:
*– Потужність ГЕС прогнозують на рівні 390 мегават. Якщо порівнювати з атомними електростанціями, майже таку ж потужність має найменший блок Рівненської АЕС, там 400 мегават. Але різниця в тому, що АЕС працює цілодобово і стабільно. А ГЕС за відсутності води чи недостатньої її кількості в період посухи може виробляти енергії вдесятеро менше. Тож 390 мегават ніколи не буде, хіба що в години пік (зранку та ввечері). І хіба що у випадку повені така потужність можлива цілодобово,– доцент кафедри енергоменеджменту Тернопільського національного технічного університету Мирослав Зінь.
* – Тернопілля використовує в рік 1,3 млрд кВт/год. Генеруючих можливостей у нас немає. Навіть при зведенні ГЕС частка власної електроенергії буде незначною. До того ж прогнозована потужність електростанцій не означає реальну, вона буде значно меншою. Натомість ми маємо інші альтернативні джерела, які менше шкодитимуть довкіллю, – директор Навчально-наукового інституту інформаційних систем Григорій Химич.
*– 61% нашої області розорано. Ми говоримо про програми туристичні, рекреаційні, але ж ніхто не поїде дивитися на орні землі. На Тернопіллі залишається 4 невеличких мікрорайони, важливі для туризму: Кременецькі гори, Товтрів кряж, Бережанське горбогір’я і Дністровська долина (Дністровський каньйон). Останній входить у десятку найцінніших пам’яток України. Тут умови ближчі до субтропічного клімату: температура погожого дня на 6 градусів вища, ніж за межами долини. Долина насичена відповідною рослинністю і тваринним світом: налічується понад 1000 видів вищих судинних рослин, понад 200 реліктових. І ландшафти теж унікальні. Якщо порушити систему, це все зникне, –доктор географічних наук, професор Тернопільського національного педагогічного університету Любомир Царик.
*– Коли будуємо величезне водосховище, ця екосистема розвивається, дозріває, вимирає і на її місці народжується щось нове. Коли ми маємо водосховище об’ємом від 40 до 100 км3, воно формується від 25 до 50 років. Протягом цього часу воно гнитиме: спостерігатимемо цвітіння води. До того ж, є контраст між стоком і скидом води: якщо сток становить 0,3–0,5 метра на секунду, а скид – до 16 метрів на секунду, то яка екосистема таке витримає? Та й якість води буде поганою, у водосховищі триватиме накопичення шкідливих речовин: важких металів, нафтопродуктів, продуктів цвітіння. До прикладу, у Київському водосховищі кілька років тому загинула уся риба, там постійно «цвіте» вода. Схоже чекає на потенційне водосховище на Дністрі. Будь-які великі водосховища – це деґрадація і втрати. Вода в них не може мати навіть поливного чи побутово-господарського значення, не кажучи про питну властивість, – професор Тернопільського педуніверситету Василь Грубінко.
Розрахунки забудовників жодним чином не враховують, наскільки останніми роками обміліли ріки в Україні загалом, і Дністер зокрема: у криницях масово опустилися рівні води. Й нове втручання у природну екосистему тільки погіршить ситуацію.
Заманливо в описі проекту звучить, що створення ГЕС поліпшить соціально-економічні умови проживання населення, зокрема через створення туристично-рекреаційних зон. Але ж ми вже маємо сумний досвід Новодністровськоі ГЕС, який чітко показав, що саме туристичні зони і будуть знищені.
Що буде затоплено у випадку будівництва ГЕС на Дністрі
П’ять із семи запланованих міні-гідроелектростанцій на Дністрі перебуватимуть (у разі їх побудови) в межах Національного природного парку «Дністровський каньйон», який у 2008 році віднесено до переліку Семи чудес України! А дві інші залишають без води кілька сіл, заганяючи Дністер у трубу й залишаючи 17 км сухого русла.
Сумні перспективи у разі будівництва ГЕС на Дністрі змоделював начальник наукового відділу НПП «Дністровський каньйон» Олександр Вікірчак, скрупульозно вивчивши передпроектну докуменцію майбутнього забудовника.
ГЕС Брідок-Синьків: підтоплення городів або й будинків у Синькові та Зозулинцях, повністю порушується режим Городоцько-Добровлянського й частково – Касперівсько-Городоцького іхтіологічних заказників. У зону затоплення потрапляють частини ботанічних заказників: Стінка Городок-Костільники та Деренівська стінка (ботанічні пам’ятки природи на Тернопіллі), Синьківська кострицева степова ділянка, Урочище Криве.
ГЕС Литячі: підтоплення городів або й будинків у Хмелевій на Прикарпатті. З Тернопільської сторонни Дністер і прибережна смуга в межах НПП «Дністровський каньйон».
ГЕС Вістря: підтоплення городів або й будинків у селах Вістря та Смерклів, загроза зникнення ботанічного заказника Теребіж біля с. Діброва та Відслонення девону в околицях с. Вістря (геологічна пам’ятка). Через зарегулювання Дністра повністю змінюється його гідрологія, зникають такі червонокнижні види риб, що люблять течію, як марена, вирезуб, чоп, стерлядь. НПП не виконуватиме природоохоронну функцію.
Устянська ГЕС і ГЕС Монастирок: підтоплення городів або й будинків у Горошовій, Колодрібці, у селах Возилів,Сокирчин, Набережне, Долина.
ГЕС Заліщики (Печорна): підтоплення городів або й будинків у Городниці, Передівані та Івані Золотому. Зникають частини ботанічних заказників.
Що пише Мінприроди:
«…У разі здійснення зазначеного будівництва буде знищено всі прируслові та руслові природні комплекси національного природного парку «Дністровський каньйон», частину природних комплексів національного природного парку «Хотинський» та Галицького національного природного парку, низку об’єктів природно-заповідного фонду інших категорій. Територію вищезазначених національних природних парків передбачається включити до Смарагдової мережі Європи, створення якої на території України передбачено Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Порушення природного стану цих об’єктів може призвести до зриву виконання зобов’язань України перед ЄС. Наміри України побудувати каскад гідроелектростанцій на українській частині басейну р. Дністер можуть мати й політичні наслідки».
