До координаційного центру «Буковина – українському війську» завітала 90-річна чернівчанка Олександра Белецька – самотужки, незважаючи на свій поважний вік. Щоправда, за словами пані Олександри, тільки-но вона вийшла зі свого будинку з пакунком, до неї одразу ж з підійшов доброволець, який узявся нести благодійну допомогу, пізніше цю естафету перейняв на себе інший хлопець, так і дійшла аж до будинку з левами. Жінка принесла теплу ковдру, 100 грн., іконку й теплий шалик для солдата.
– Я знаю, що таке війна, не з чуток. Я воювала. Я – ветеран Другої Світової війни. Тож знаю, як їм там важко. Дякую за все, що ви робите, – сказала пані Олександра волонтерам.
Жінка зізналася, що зі своєї пенсії щомісячно віддає 100 грн. на українську армію. А скільки на Буковині заможних людей, які могли б допомогти нашим бійцям, але цього не роблять??? Напевно, думають що гроші врятують їх від війни… Однак війна не вибирає – бідний ти чи багатий, селянин чи інтелігент – війна зачіпає кожного.
Галина ЄРЕМІЦА
