У Чернівцях лікарі більше довіряють Pfizer і Oxford/AstraZeneca, аніж китайській вакцині,. Але до індійської CoviShield ставляться з пересторогою.
Розмаїття вакцин, які нам обіцяє МОЗ, викликає жваве обговорення і в професійному середовищі медиків. Сьогодні нарешті можна обговорити вже щось реальне: вакцину Oxford/AstraZeneca CoviShield, 500 тис. доз якої доставили в Україну з Індії. Чи готові нею вакцинуватися ті, хто перебуває на передовій боротьби з covid-19? У коментарі RegioNews розповів чернівецький лікар, анестезіолог-реаніматолог вищої категорії Чернівецької міської лікарні №1 Роман Курулюк, який від початку епідемії працює з хворими на коронавірус.
Фото Олександра Білоуса, Шпальта
«Коли спочатку постало питання про щеплення китайською вакциною – більшість моїх колег була проти. Я сам навіть написав відмову. Бо тоді ж обіцяли, що згодом надійде Pfizer, який викликає більшу довіру. Тож коли у нас збирали дані, хто хоче вакцинуватися, але не давали інформації, чим, як вона виглядає, як називається, і ні з якою інструкцією ми не мали змоги ознайомитися – багато з нас на це не погоджувалися.
Коли почали говорити про Pfizer – більше людей казали, що можливо щепитимуться цією вакциною.
Я спочатку був більше за Oxford/AstraZeneca, тому що це більш перевірений виробник, а метод векторної вакцини – не новий, на відміну від методу дії вакцини Pfizer. Але зараз питання про те, що під виглядом Oxford/AstraZeneca нам хочуть впарити індійську вакцину. Одна справа – Oxford/AstraZeneca, яка виготовлена і застосовується в Європі, а інша справа – щось невідоме. Кажуть, що індійська вакцина ліцензійна – але чи це так насправді? Наскільки мені відомо, ліцензійні препарати в усіх країнах світу, де б вони не випускалися, мають однакову назву. Це запатентований бренд. Як можна випускати ліцензовану вакцину Oxford/AstraZeneca під іншою назвою CoviShield – мені незрозуміло. Отже, цей препарат не оригінальний, а генеричний. Оригінальний – це коли при його виробництві завжди використовується одна запатентована технологія, і при ній вимагаються певні умови зберігання, транспортування, температура… Генеричний – коли молекула може й та сама, але технологія виготовлення, наповнювачі трохи різняться. Тому чітко назвати його тим самим препаратом чітко неможливо.
Тож якщо це Oxford/AstraZeneca, випущена на заводі в Індії, то і називатися вона б мала Oxford/AstraZeneca, просто має бути вказано, що випускає її індійський завод.
Як, наприклад, «Фестал» – випускається в Індії, але це французький препарат компанії SANOFI. Тому завжди так і пишуть: виробник – Санофі-авентіс, завод – в Індії. А тут нам кажуть CoviShield…
Хоча поки що це така моя думка. Бо ж раптом на ній буде написано «Oxford/AstraZeneca». Маємо для початку її хоч побачити. Як можемо дати добро на щеплення себе тим, чого ніхто ще не бачив і не знає?
І Pfizer, і Oxford/AstraZeneca – круті бренди, які виробляють всесвітньо відомі оригінальні препарати. Довіра до цих компаній є, велика. Хоча Pfizer занадто інноваційна.
Pfizer має велику перевагу в тому, що уже багато в світі ним щеплено – 170 млн осіб, якщо не помиляюся. Британія – 20 млн осіб щепила. Є здобутки. Мінус в тому, що це інноваційна вакцина, і хоч дослідження тривають давно, досі не було досвіду її масового використання. Бо потреби такої не було. Тут же треба терміново її запустити. Метод його дії, якщо спрощено пояснити, такий: в геномі можна трішки змінювати структуру і адаптовувати до нових штамів. Тобто не потрібно створювати нову вакцину до нового штаму. Але як на це все відреагує людство – ніхто не може бути впевненим. Випробування проходить на нас. Хоча от в Ізраїлі 90% лікарів уже щеплені.
Oxford/AstraZeneca має інакший принцип дії. Його дуже спрощено можна пояснити так: беруть геном ковіду, вживляють в аденовірус мавпи, і прищеплюють людину інактивованим «мавп’ячим вірусом». Імунінет виробляється до нього, а також ще й до того ковіду, який до нього входить. Це векторна вакцина.
По суті Pfizer мав би бути безпечніший, тому що у Pfizer взагалі немає нічого від віруса, крім послідовності молекул РНК. Тобто людині не вводиться вірус, не вводиться чужорідний білок. Але складно щось казати напевно.
Питань дуже багато. Намагаємося дізнаватися, читати, спілкуватися з професорами, імунологами… Хтось узагалі не радить вакцинуватися, особливо тоді, коли в тебе є антитіла.
Товариш-медик із Чехії розповідає, що їх усіх щепили від ковіда Pfizer, добровільно. І хто перед тим хворів уже на ковід – у того перше щеплення пройшло з певними побічними ефектами у перші два дні після вакцинування: з підняттям температури, збільшенням пахвових лімфовузлів. Ревакцинація проходила без проблем. І навпаки, хто раніше не хворів, то перше щеплення мав без жодних проблем, але ревакцинація проходила важче.
Кажуть, що ефективність Pfizer 95%. Oxford/AstraZeneca пише, що 65-70%. Кажуть, що в старшому віці менша кількість позитивних результатів, і саме це зменшує відсоток ефективності Oxford/AstraZeneca. Тож якщо вакцинувати категорію віком до 55-60 років, то можливо, Oxford/AstraZeneca якраз дуже сенс.
Немає впевненості, що нам привезуть Pfizer збереженим. У розмороженому вигляді він може зберігатися тільки 5 днів. Знаючи наш довгий бюрократичний ланцюг… Якщо щепитимуть неправильно збереженою вакциною – який сенс цього буде? Купа грошей буде витрачена, люди щеплені нібито Pfizer, «галочки» в документах поставлять, а результату не буде».
Записала Маріанна Антонюк
