Пам’яті Дмитра Шостаковича і не тільки…
22 червня. Цей день у нашій свідомості нерозривно пов’язаний із початком найстрашнішої для людства трагедії. «Немає нічого жахливішого за війну, – казав Аристотель, – адже коли на землі мир, діти ховають своїх батьків, а коли на землі війна – батьки ховають своїх дітей…»
22 червня о 18.30 у Залі органної та камерної музики відбудеться вечір класичної музики, присвячений пам’яті жертв фашизму та війни. У програмі концерту – «Камерна симфонія» Дмитра Шостаковича, що має аналогічну присвяту, а також «Серенада» Антоніна Дворжака.
Виконавці – Академічний камерний оркестр Чернівецької обласної філармонії (художній керівник та диригент Народний артист України Павло Чеботов). Слід зазначити, що репертуар нашого камерного оркестру охоплює твори композиторів різних епох, країн та навіть континентів. Важливе місце серед них посідає музика ХХ-ХХІ ст. Приміром, нещодавно в Чернівцях відбулася прем’єра концертної версії балету Ігоря Стравінського «Аполлон Мусагет».
Цього тижня звучатиме твір, що є однією з вершин інструментальної музики ХХ ст., – «Камерна симфонія» Дмитра Шостаковича. Це перекладення для камерного оркестру Восьмого квартету композитора, виконане Рудольфом Баршаєм, одним із засновників струнного квартету імені Бородіна, багаторічним керівником Московського камерного оркестру. Він підтримував дружні і творчі взаємини з Шостаковичем, починаючи від 1946-го року. Відомо, що, вкрай прискіпливий до різноманітних «обробок», композитор схвалив роботу Баршая, трохи іронічно додавши: «Та це ж звучить краще, ніж квартет в оригіналі!».
Восьмий квартет – один із найбільш автобіографічних творів Дмитра Шостаковича. Написаний лише за три дні(!) –12-14 липня 1960 р. – у Дрездені під час роботи над музикою до фільму «П’ять днів, п’ять ночей»,. цей особливий, багато в чому загадковий опус, майже цілком зітканий із музичних цитат з власних творів композитора, що окреслюють головні віхи його творчого шляху (теми з Першої, Восьмої, Десятої симфоній, Фортепіанного тріо, Першого віолончельного концерту, опери «Катерина Ізмайлова»). Введені також цитати із «Загибелі богів» Вагнера та Шостої симфонії Чайковського. А ще у квартеті звучить тема популярної революційної пісні «Замучений важкою неволею». Автобіографічність твору підкреслена ще й тим, що основна його тема – музична монограма композитора (D-Es-C-H – D. Sch.). За словами Соломона Волкова, «вона виконує функцію Вергілія, який веде слухачів колами авторського пекла – через музику, то приречено трагічну, то тиху й мрійливу, то нервову…»
У цьому зрілому опусі трагедія загальнолюдська й особиста злилися в єдине ціле. Пам’ять про власні приниження і постійний страх за себе, родичів, колег, який охоплював Шостаковича цієї напруженої епохи, пам’ять про масовий сталінський терор спонукала його створити один з найбільш проникливих, сповідальних творів. «Я роздумував про те, що, якщо я коли-небудь помру, навряд чи хтось напише твір, присвячений моїй пам’яті, – зазначив композитор у листі до свого друга Ісаака Глікмана. – Тому я сам вирішив його створити. Можна було б на обкладинці так і написати: «Присвячується пам’яті автора цього квартету».
Тетяна КОГУТ
