або Про Мінські домовленості й нові санкції проти Росії
– Франце Карловичу, позавчора, 25 липня, як повідомив Reuters, Палата представників Конгресу США переважною більшістю проголосувала за законопроект, який передбачає нові санкції відносно Росії, Ірану та Північної Кореї…
– Так, і що прикметно, це рішення активно підтримали як республіканці – однопартійці президента США Дональда Трампа, так і демократи. Але це тільки перший крок. Далі документ надійде на розгляд Сенату, а вже відтак – на підпис президентові. Та й керівництво Сенату поки що не повідомило, коли верхня палата Конгрессу зможе розглянути законопроект. Більше того, Білий дім заявив, що президент іще не вирішив, чи взагалі підпише цей документ.
– А що являють собою ці санкції конкретно?
– У разі затвердження цього документу американським компаніям і приватним особам заборонять кредитувати російські банки більше як на 14 днів. Нині цей термін становить 90 днів. Крім того,пропонується обмежити терміни фінансування російських компаній нафтогазового сектора. Для них буде встановлений термін кредитування у 30 днів.
– Отже, підпис/непідпис Трампа багато що прояснить у його стосунках з Росією?
– Я акцентував би увагу на іншому: нинішнього місяця сталася дуже потужна подія у стосунках України зі світом. Комітет з політичних питань і безпеки ПА ОБСЄ підготував проект резолюції, в якому Росія, нарешті, визнається окупантом. Тому її закликають скасувати анексію Криму і дотримуватися домовленостей щодо Донбасу. Попри все, ще й визнається, що певні райони Донецької та Луганської областей перебувають під контролем російських гібридних військ.
– Але, як мені відомо, навіть у Мінських домовленостях немає згадки про агресора?!. І це більш ніж дивно!
– Як з’ясувалося, ніхто практично не читав цих домовленостей, тай підписувалися вони із величезними порушеннями юридичних правових норм. І це блискуче довів Віктор Шишкін, Заслужений юрист України, автор понад 100 наукових публікацій в Україні та за кордоном, екс-генпрокурор (1991-1993 рр.) і екс-суддя Конституційного суду (у липні 2015-го президент України Петро Порошенко прийняв його відставку), нардеп I- III скликань, заступник голови комітету Верховної Ради України з питань правової політики у ІІІ скликанні. Дуже довго переповідати всі його аргументи
(див. https://www.youtube.com/watch?v=LV9u_nX7cwE), тож я зупинюся на головному…
– Поясніть, чому Шишкін, як і професор політології Василь Базів, Надзвичайний і Повноважний посол України, називають Мінські домовленості «договорняком»?
– Визначальними є дві позиції. По-перше, як стверджує знаний юрист Шишкін, такої юридичної міжнародної норми як домовленості просто не існує. Є договір, резолюція тощо, а домовленостей – нема. А, по-друге, ці домовленості писалися, на його глибоке переконання…
– … Медведчуком, радником Порошенка, та ідейним натхненником масової цензури й створення «культу особи Путіна» Сурковим?
– Задля точності зауважу, що радником Порошенка є не Медведчук, а людина Медведчука – Ігор Смешко.
– Це той, що був причетний до сумнівних операцій зі зброєю та обслуговував інтереси Януковича-Медведчука? А ще його ім’я пов’язують з отруєнням Ющенка…
– Той самий. Це дуже серйозні звинувачення у бік цих політиків.
– Саме так, бо і Шишкін, і Базів, який, до речі, писав Порошенкові інавгураційну промову, стверджують, що Мінські домовленості, по суті, є капітуляцією України. Як на вашу думку – чому?
– По наших військах стріляють, а наші у відповідь мусять мовчати – якось, погодьтеся, нелогічно. Та, головне, мабуть, полягає-таки в тому, що, згідно з Мінськими домовленостями, Україна повинна змінити Конституцію! І це попри те, що і Європа, і Америка у прийнятих ними документах стверджують, що вони поважають суверенітет України. А як же тоді бути із вимогою змінити Основний Закон? Суттєве протиріччя, чи не так? Виходячи саме з цього, Шишкін і стверджує, що ніхто не читав Мінських домовленостей, у яких Росію навіть не називають агресором, бо там вона виступає…спостерігачем процесу…
– Франце Карловичу, ще про один доволі складний момент… Про нього якось здебільшого мовчать, але останніми днями різні сайти «розтрубили» цікаву, як не сказати гірше, інформацію: виявляється, весь апарат Януковича, на чолі з Азаровим, виїжджав, чи то пак вилітав з України із Жулянського аеропорту літаками Порошенка. Бо, крім шоколадних фабрик, наш Президент має ще й свої авіалінії та чимало землі у власності…
– Людмило, це не тема сьогоднішньої розмови. Та підкреслю, що гібридна війна є наслідком гібридних стосунків… І світ, у якому сьогодні живемо, є надто складним для однозначних визначень.
Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»
