Аналітик та експерт «Версій» з економічних питань, політик, голова Асоціації виробників Буковини, благодійник і засновник Фонду «Подаруй дитині життя», що опікується дітками, хворими на рак, Франц ФЕДОРОВИЧ свого часу очолював Сторожинецьку РДА, був віце-губернатором краю. Тож не з чужих вуст знає як особливості діяльності бюджетних організацій, так і проблеми медичної галузі. Тому й було цікаво дізнатися його оцінку нової медичної реформи.
Гірша за медичну реформу хіба що судова
– Франце Карловичу, яку оцінку поставили б Ви медичній реформі, виходячи з п’ятибальної системи?
– За медичну реформу гірша хіба що судова. І це не тільки моя думка. Саме таку оцінку змінам у системі охорони здоров’я дали опитані 405 українських експертів. Медреформа отримала від них 2,08 бала, а судова – 1,92.
Люди не вірять у покращення ситуації з медициною, а експерти вказують на відсутність фахових сімейних лікарів і відмову кваліфікованих педіатрів і терапевтів працювати ними. Одне слово, проблем більше, ніж рішень. Та, мабуть, найголовніше – гроші. Їх у бюджеті немає, хоча медреформа потребує купи коштів, а точніше – мільярдів гривень. Де візьме їх уряд, коли страхова медицина ще не введена? Тому, як на мене, прийняття цієї реформи передчасне.
Чимало питань не з’ясовано: такі, скажімо, як оплата комунальних послуг. Їх покриватимуть тільки державним і комунальним закладам. А як бути з лікарем, який надає первинну допомогу у приватному будинку? Відтак, найперша та головна хиба нового закону полягає в тому, що він не вирішив головної проблеми медицини – відсутності грошей у держави на її фінансування. Спочатку треба підняти з колін економіку, а вже потім братися за фінансово затратні проекти. Крім того, є ще одне «але» – створення спеціального органу виконавчої влади під назвою Національна служба здоров’я, яка розпоряджатиметься й перераховуватиме бюджетні кошти медичним закладам та лікарям-ФОПам за надання медичної допомоги громадянам. А концентрація грошей в одних руках – це, як відомо, створення умов для корупції.
Операції стануть недоступними
– Не можу обійти увагою висловлювання голови медичного комітету Верховної Ради Ольги Богомолець, яка при голосуванні за медичну реформу «утрималася», але потім емоційно написала у Фейсбуці: «Геноцид почався… Після тривалої кампанії, яка містила чорний піар, залякування, підкилимні домовленості і відверту брехню, лобістам все ж таки удалося проштовхнути ганебний закон, який позбавляє мільйони соціально незахищених людей можливості лікуватися…»
– Ольга Богомолець як ніхто інший розбирається в медичних проблемах, знаючи їх із середини. Тому не варто недооцінювати її думку. І вона не безпідставно, на жаль, переконана, що прийнявши новий закон, парламент позбавив значну частину українців доступу до високоспеціалізованої медичної допомоги й узаконив фізичне знищення мільйонів соціально незахищених людей. Богомолець оприлюднила попередні розрахунки цін медичних установ на їхні послуги. Вони – захмарні. Так, шунтування аорти обійдеться хворому в 130 тисяч гривень, коронарний тромбоз – 103 тисячі, видалення каменів із жовчного міхура – 39 тис. грн. За лікування травми м’яза передпліччя викладете 63 тис, грн, а забій гомілки потягне на 71 тисячу. Зрозуміло, що в більшості українців таких сум і близько немає.
– Франце Карловичу, то Ви «проти» медреформи?
– Моя відповідь не може бути однозначною. З одного боку, реформа, безперечно, недосконала і потребує значної корекції, доопрацювань тощо. Іншими словами, її творці та уряд повинні знайти механізми поетапної реалізації реформи та передбачити кошти на неї. З іншого боку, наша медична галузь перебуває у такому глибокому занепаді, що я не знаю, чи може бути ще гірше. Адже більшість населення і сьогодні не здатна оплачувати висококваліфіковані медичні послуги. До того ж, маємо чимало українців, які просто відмовляються від лікування, бо у них на це немає грошей. Саме така ситуація послугувала поштовхом до того, що понад 10 років тому ми створили Фонд «Подаруй дитині життя», який збирає та акумулює кошти на лікування онкохворих дітей.
Це було не просто рішення, це був певний рух уперед, який дав дуже позитивні результати. Завдяки грошам нашого Фонду, за ці роки ми допомогли десяткам онкохворих діток. Отже, сподіваюсь, що й медична реформа стане відповідним поштовхом. Під лежачий камінь вода не тече. Ми не можемо стояти на місці, бо це смерті подібно. Тоді як рух – це життя. Проти аксіоми, вибачайте, не попреш!
Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»
