Уперше на Буковині відбувся чемпіонат Європи з рогейну – екстремального орієнтування з часом узяття контрольних пунктів 24 години на території у 185 кв. км. У медальному заліку перемогу здобула збірна наших краян, на чиєму рахунку найбільша кількість нагород.
288 спортсменів із 10 країн, серед яких Франція, Чехія, Данія, Фінлядія тощо, стартували опівдні в суботу. На трасу вийшло майже 120 команд. Але фінішували наступного дня о 12.00 не всі. Той, хто встиг прийти протягом 30 хвилин після зазначеного часу, отримував штрафні бали. А вже після 12.30 очікувала дискваліфікація.
Про складність траси говорили всі, навіть переможці.
– Якщо сказати, що це була пересічена місцевість, то це нічого не сказати, – втомлено посміхаються подруги з Санкт-Петербургу Олена Лисенкова й Тетяна Онопрієнко, які перемогли у категорії «Жінки-ветерани». Вони щойно фінішували: – Вгору, вниз, яруги, потічки, повалені дерева, непрохідні хащі… Особливо важко було на підйомах. Орієнтуванням же займаємося від студентської лави. За фахом – математики, інженери-програмісти.
А жіноча еліт-команда з Москви у складі Ніни Міхєєвої та Світлани Суботіної не могли навіть відповідати на запитання. Тільки назвалися… І не дивно, бо маршрут виявився важким навіть для атлетичних чоловіків з Фінляднії, які впали за фінішем у затінку, не дійшовши навіть до своїх наметів.
Чимало спортсменів буквально дошкандибували до фінішу через натерті до крові ноги та свіжі мозолі. Достатньо раз промочити взуття, – пояснювали вони мені, як непрофесіоналу, – і кранти! Щоправда, дехто брав шкарпетки на два перевзування, але ж не на більше…
До речі, спостерігаючи за фінішами команд, де їх реєстрували, знімаючи електронні чіпи з рук й одразу ж напуваючи, зауважила, що майже в усіх від перевтоми тремтіли руки, коли вони брали склянку з водою. Тож поцікавилася у спортсменів, як відновлюються після такого надлюдського навантаження. У відповідь почула одностайне: дуже багато п’ємо і спимо!
Цікаво, що на заході орієнтування – спорт для зрілих людей. Особливо його полюбляють подружні пари. Юніори там виступають дуже рідко. Принаймні, на VII чемпіонаті Європи з рогейну цю категорію спортсменів представляли практично тільки українці. Зрозуміло, що саме вони і стали переможцями.
Подружжя Алкснісів з Латвії – 65-річний Улдиш і 60-річна Мудіте – не новачки в рогейні. Вони брали участь у чемпіонатах Європи і світу, що проходили відповідно у Фінляндії, Естонії та Новій Зеландії. Зрештою, навіть їхня професійна діяльність пов’язана з туризмом: мають приватну агенцію в Ризі.. Своє захоплення передали дітям та їхнім сім’ям. Великий досвід дозволив їм подолати дистанцію без великих втрат, тобто без кривавих мозолів і синців. Але маршрут двома районами області – Сторожинецьким і Вижницьким вони назвали одним із найскладніших фізично, з тих, що вони стикалися.
– Тому тут треба було більше працювати головою, – зауважив п. Улдиш.
А що саме це означає, детальніше пояснив головний суддя змагань Юхим Штемплер, який разом із Володимиром Панцирем і складав карту цього маршруту:
– Найперше скажу, що ця робота зайняла в нас 200 людино-днів, – розповів Юхим.– Адже довелося пройти, крок за кроком, кожний метр цієї території розміром у 185 квадратних кілометрів. Відтак карту відцифрували, перевели її в електронний варіант. А перед чемпіонатом 12 спортсменів, так званих постановників дистанції, розставили на території змагань 47 станцій електронного відзначення. Удень їх добре видно завдяки яскравому кольору, а вночі, коли на них потрапить світло ліхтаря, діють відбивачі. Так ось, кожна така станція, залежно від складності її розташування, оцінюється кількістю балів – від 31 до 97-ми. І кожна команда самотужки розробляє свій маршрут з розрахунку на власні сили і можливості, а мета – набрати якомога більше балів.
– Завдяки чіпам на руках учасників та електронним відзначенням на місцях, ми завжди знали, де зараз учасники змагань, – приєднався до розмови директор VII чемпіонату Віктор Скрипник, президент обласної федерації спортивного туризму. – Адже техніка безпеки – це головне. Тому в нас чергували не тільки медики, а й додаткові наряди МНС. Поспілкувалися ми і з головами сільрад, адже люди повинні були знати, що на їхнє приватне володіння може випадково потрапити іноземець чи й свій земляк.
А щоби таке яскраве диво, як чемпіонат Європи з рогейну, відбулося саме на Буковині, долучився і генеральний директор туристичного комплексу «Мигово» Сергій Герасимов, а також чимало підприємців Буковини, яким небайдужа доля краю. І треба сказати, що результат буковинці отримали. Мало того, що тепер Європа знає про мальовничу, хоч і невеличку Чернівецьку область, але й голова Європейської комісії з рогейну Лаврі Лепіком підтримав ідею Юхима Штемплера подати заявку на проведення чемпіонату світу з рогейну в 2016 році, який має відбутися в Європі, на Буковині.
Людмила ЧЕРЕДАРИК, Чернівці-Мигове-Чернівці
Фото автора