Приказка про двох українців і трьох гетьманів нині вже не актуальна. Тепер кандидатів на булаву цілих 8: принаймні, саме стільки лідерів у новоутвореної опозиції в парламенті.
Так звані демократичні сили вкотре повторюють одну й ту ж помилку: «Ми готові об’єднатися, але лідером буду я!».
Через прагнення бути «першим і кращим» демократи програли вже не одні вибори і «профукали» владу, мотивуючи небажання об’єднуватися виключно високими матеріями на кшталт «не зрадимо ідеї, наш курс найновіший, найефективніший, най-най-най-супер-пупер».
Між тим, жодний не хоче зізнатися в тому, що самий «супер» – він, єдиний і неповторний. Причому, неповторний виключно для себе, оскільки більшості українців уже добряче приїлися «нові» обличчя 15-20 річної давності.
Між тим, кожна з опозицій має тепер і нову забавку – створення опозиційного уряду. Мало того, що офіційний уряд в нас – найбільший у Європі, так ще й половина нерегіоналів – теж міністри, хоча й без повноважень.
Ми – багатюща країна! Принаймні, кабмінами можемо забезпечити пів-Європи. Лише уявіть: 8 «лівих» урядів по 29 міністрів і ще офіційний комплект! 261 чиновник до ваших послуг! Причому, різниця між ними невелика: один комплект просто нічого не робить, інші – нічого не роблять і критикують перших.
Крім «лівих» урядів є ще 8 лідерів опозицій, лідери фракцій у Верховній раді, лідери партій і блоків, депутатських об’єднань… тут стане вже не лише на Європу, а ще й на пів-Африки!
До речі, більшість населення України, як на мене, була б зовсім не проти відправити їх туди. Як у нас краще не стає, то хай хоч у тих буде гірше – це ж типово українська психологія!
Пропоную новий конкурс для опозиції: замість того, щоби «перетасовувати колоду» нікому не потрібних древніх міністрів, відшукати справді нове обличчя, якого ще не знають українці. Коли вони й не виграють, то принаймні повторять феномен Тігіпка на виборах президента. Який, до речі, чомусь не пішов в опозицію…
Лєра ЯСНИЦЬКА
