Спортивні новації – forever?!.

Вільне гупання на льоду чи сракопад, себто танці на льоду?


Українці – нація незнищенна. І не тільки тому, що належить до когорти воїнів. А й через вроджений, всотаний з молоком матері гумор. Хто сперечатиметься, що у фольклорі поруч із сумними, стражденними народними піснями завжди були неймовірно гумористичні й веселі…
Саме тому наші читачі подивилися на тривожну ситуацію, що виникла на вулицях Чернівців через ожеледицю та проблеми із закупівлею солі для посипання, під іншим кутом зору. А під час підготовки матеріалу до друку почали з’являтися нові ідеї щодо розширення спортивних новацій. Та все ж перше слово кандидату географічних наук, краєзнавцю та спелеологу Віталію Коржику, який презентує себе ще й кваліфікованим гупознавцем. І саме так, бо його розвідці не бракує науковості.

Кожний вид спорту є відображенням людських вчинків чи практичних потреб. Спортивний біг на різні дистанції зрозумілий кожному: чи ти доженеш, чи тобі влуплять. Спортивна гребля – з того ж серіалу. Стрибки через планку – якось можна зрозуміти. Стрибки з жердиною сприймаються туго. Метання списа ще рано списувати з рахунків, а от кидання якомога подалі диску чи молота можна зрозуміти хіба що у політичному контексті в компанії із серпом.

Зимові види дарують нам море задоволень. Перегони на лижах замінюють нам біг по неприбраному асфальту, а перегони на ковзанах – по не посипаному піском тротуару. Стрибки на лижах з трампліну, як і стрибки з вишки у басейн, імітують захоплюючі експерименти з ляканням тигрових та бичачих акул у переповненій ними водоймі: ще не відомо з якому стані тебе доставлять до місця постійного мешкання.

Та ближче до справи. Нинішня Зимова Олімпіада в Італії вже дарувала всьому цивілізованому світу нових героїв парного катання на льоду чи парних танців, і показала, як культурно треба поводитися на клятій слизькій поверхні. Ми ж із досвіду нинішньої чернівецької зими пропонуємо творчо осмислити ці дороговартісні елітарні забави і започаткувати дійсно народні, до того ж, масові змагання з вільного гупання на льоду. Погодьтесь, це актуально, бо місцевому бюджету не коштуватиме ні копійки (які і так уже не в ходу), а народ отримуватиме моральне задоволення і транслюватиме прокляття усіма чернівецькими мовами під захоплюючі вигуки численних вболівальників.

Умови змагань демократичні і нагадують такі, що прийняті у фігурному катанні. Правда, тодос, тулуп, потрійний стрибок та інші льодові інтелігентські витребеньки – не для прихильників суворого спортивного гупання. На обраній ділянці однієї з чернівецьких вулиць журі з найдосвідченіших десяти гупарів (всі ті, хто у візочках та на милицях) прискіпливо оцінюватиме естетику складних піруетів учасників змагань, ґречність вигуків та прокльонів, потужність та голосність «шльопів», мужність та витримку бійців при накладанні шин і транспортування до місця повторного збирання скелету та інші аспекти дійства. Для оцінки масовості змагань кожна вулиця чи квартал міста проводять попередні відбіркові змагання, виставляючи по одному обов’язково застрахованому переможцю.

Водночас це дозволить статистично оцінити гупонебезпечність Чернівців, здійснити гупорайонування і заздалегідь приготуватись до наступних зимових баталій. Потім відчайдухи-переможці спробують без пригод якнайшвидше подолати марковану червоними стрічками трасу. Пересуватись дозволяється у будь-який спосіб без застосування технічних пристроїв: на пузі, рачки, повзком, у всіх вільних позах кама-сутри. Двірники та комунальні служби заздалегідь підготують трасу змагань: це також не зазіхатиме на міський бюджет, адже платити за неробство просто злочинно.

Переможець буде вшановуватись на манер древньої Еллади: цілий рік безоплатно користуватись комунальним транспортом, його ім’я буде висічено на стіні фінішного будинку, мерія видасть почесну грамоту за безболісне подолання траси і надасть ексклюзивне право щотижня з вежі ратуші, як мулла з мінарету, верещати про необхідність вивчати основи гупознавства. Школи запрошуватимуть його на зустріч зі школярами для вивчення досвіду шкрябання по голій поверхні планети Земля.

Останній із змагунів, який без будь-якої сторонньої допомоги доповзе до фінішу, отримає звання Почесного Гупаря Чернівців з врученням грамоти мера та, в разі потреби, додатковий бонус для заліковування отриманих травм.

Після чернівецької апробації і вдосконалення формули змагань міська влада може висувати пропозицію до Міжнародного Олімпійського Комітету із започаткування нового виду змагань та включення його до програми наступних зимових змагань.

Віриться, що світова спортивна спільнота оцінить чернівецьку пропозицію і висуне кандидатури наших мерів у очільники міжнародної комісії зі спортивного (і художнього) гупання на льоду.
Уперед, Чернівці!!!

Віталій КОРЖИК, кваліфікований гупознавець

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *