«Не може у воєнний час існувати бюджет, у якому уряд закладає мільярди на комунікації, марафони, але не закриває потреби фронту», – заявила народна депутатка Ірина Геращенко під час обговорення бюджету на 2026 рік.
І це була головна цеглина в критиці бюджету, висловленій представниками різних депутатських фракцій. Найважливіша претензія – документ не передбачає підвищення матеріального забезпечення військових. «Європейська Солідарність» назвала цю ситуацію неприйнятною. Нагадаю, що зарплатня військових не підвищувалася протягом 4-х років!
Ба більше, за словами нардепа Ярослава Железняка («Голос»), навіть без підвищення зарплат військовим на 2026 рік не вистачає мінімум 180 млрд грн на їхнє грошове забезпечення. «Загалом дірка на армію – 300 млрд грн порівняно з 2025-м роком», – попередив Железняк.
На цьому тлі занадто щедрі соціальні видатки, надто за такого суттєвого дефіциту, збурюють закономірну критику. Урядовці продовжили фінансування програм «Національний кешбек», «Зимова підтримка» та мільярди на «стратегічні комунікації», тож опозиція заявила про 68 млрд грн неефективних і популістських видатків та вимагала голосувати за бюджет постатейно, аби прибрати такі програми. Однак цю пропозицію більшість відкинула.
Як наслідок, на думку багатьох експертів і зокрема експерта з економічних питань Василя Поворозника, і «Національний кешбек», і інші видатки досить сумнівні в умовах, що склалися. «Можливо, коли закладався бюджет, були сподівання, що війна не триватиме цілий 26-й рік і рано чи пізно відбудуться вибори.Тож,І відповідно, зважали на те, що бюджет має містити певні позиції, щоби привабити виборців. Це популізм. Це буде складно пояснити нашим західним партнерам», – сказав Поворозник у коментарі Deutsche Welle.
А економістка Центру економічної стратегії Олександра Мироненко зазначила, що 4 мільярди гривень, які заклали на телемарафон «Єдині новини», можна було б використати доцільніше.
Відтак, бюджет 2026-го року потребує, мабуть, кардинального коригування. Та оскільки немає навіть розмов про це, видатки на освіту, зокрема підняття зарплат учителям, на охорону здоров’я та соціальні видатки переконують: влада готується до виборів, які хоче провести цього року.
На превеликий жаль, новий кошторис країни зберігає й значну соціальну нерівність. На тлі значного зростання зарплат і доходів прокуратури, ДБР, Офісу президента й у тричі – нардепів (зробленого дуже хитро), мінімальна пенсія збільшилася лише на 234 гривні й становить нині 2595 грн. Сума, на яку просто неможливо прожити! А мінімальна зарплата зросла «аж» на 860 грн! Як відомо, кілька років вона була заморожена. Та від 1 січня 2026 року мінімальна зарплата становитиме 8 647 грн на місяць (або ж 52 гривні за годину).
Принагідно поділюся оприлюдненими даними Світового банку про кількість сімей в Україні, які живуть за межею бідності. Бо в нас ці відомості від 2021 року «чомусь» закриті. Так ось, із 15 мільйонів наявних в державі сімей 9 млн живуть за межею бідності!. А це майже дві третини населення! І коли на цьому тлі українці дізнаються про зарплати у півмільйона, мільйон і навіть два мільйони гривень, робиться якось, м’яко кажучи, некомфортно!
Людмила Чередарик, медіа-Версії
P.S. Суто інформативно:
Безпека та оборона. На сектор безпеки та оборони виділили 2 трлн 806 млрд гривень (27,2% ВВП). З них на зарплату військових – 1 трлн 273 млрд гривень. На озброєння та військову техніку – 709 млрд гривень.
Окремо на ветеранську політику передбачено 19 млрд грн. Це на 6,3 млрд грн більше, ніж 2025 року. Серед витрат 5,7 млрд грн на компенсацію житла ветеранам з інвалідністю І та ІІ груп, 4 млрд грн на підтримку ветеранів, майже 3 млрд грн на фахівців із супроводу, понад 1 млрд грн – на створення ветеранських просторів.
Видатки на освіту. На освіту в бюджеті заклали 278,7 млрд грн (+79,8 млрд грн до 2025 року). Передбачене поетапне зростання заробітних плат для освітян: з 1 січня — на 30% та з 1 вересня — ще на 20%.
14,4 млрд грн заклали на безкоштовне шкільне харчування. 6,6 млрд грн – на підвищення удвічі академічних стипендій від вересня. 2,1 млрд грн – на придбання 14,1 млн підручників для 4-х і 9-х класів.
Охорона здоров’я. На охорону здоров’я в бюджеті виділили 258,6 млрд грн (+38,8 млрд грн до 2025 року). Зокрема, 191,6 млрд грн піде на програми медичних гарантій, 41 млрд грн – на підвищення зарплат лікарям первинної та екстреної медичної допомоги до 35 тис. грн; 8,7 млрд грн – на безкоштовні ліки, зокрема, для лікування серцево-судинних недуг, цукрового діабету та інших хронічних захворювань; 15,2 млрд грн – на централізовані закупівлі ліків (онкопрепарати, серцево-судинні препарати, препарати при орфанних хворобах, ендопротезування, донорство тощо); 10 млрд грн – нова програма перевірки стану здоров’я для людей віком від 40 років.
Соціальна підтримка. Державний бюджет на 2026 рік передбачає 468,5 млрд грн фінансування Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України. З них на виплату пенсій 251,3 млрд грн; на підтримку громадян у складних життєвих обставинах – 102,7 млрд грн, зокрема: 9,2 млрд грн – на базову соціальну допомогу; 48,4 млрд грн – на ідтримку ВПО.
Держбюджет передбачає також підтримку сімей з дітьми в сумі 52,7 млрд грн, зокрема 24,5 млрд грн спрямовуються на запуск нових програм: одноразова виплата при народженні дитини – 50 тис. грн; щомісячна допомога для догляду за дитиною до однорічного віку – 7 тис. грн; щомісячна допомога для догляду за дитиною від року до трирічного віку «єЯсла» за виходу батьків на роботу – 7 тис. грн; надання одноразової грошової допомоги учням перших класів «Пакунок школяра» – 5 тис. грн.
На соціальний захист осіб з інвалідністю виділять 9,9 млрд грн; на субсидії та пільги – 42,3 млрд грн; на розвиток системи соціальних послуг – 2,4 млрд грн; на інші соціальні виплати – 2,1 млрд грн.
