Знову без повноцінної переатестації зі збереженням людей Татарова
Кабінет Міністрів вніс до Верховної Ради два законопроєкти №10439 та №10440, які стосуються реформи Бюро економічної безпеки. Згідно з текстом, законопроєктів, Уряд знову відмовився від моделі повноцінної переатестації співробітників Бюро.
Нагадаємо, що раніше Уряд вже погоджував інший законопроєкт, який би зробив з реформи БЕБ імітацію.
Зміст нових законопроєктів залишився незмінним у порівнянні з останньою версією, затвердженою Кабміном наприкінці грудня минулого року.
Головний недолік реформи БЕБ за проєктом Кабміну – відсутність належних механізмів переатестації та звільнення недоброчесних співробітників Бюро. А єдиною зміною порівняно з минулою версією є те, що проєкт розділено на дві частини: інституційну (зміни всередині БЕБ у законопроєкті №10439) та процесуальну (зміни до Кримінального процесуального кодексу та інших актів у законопроєкті № 10440).
Інституційну частину змін (№10439) розглядатиме фінансовий комітет парламенту, який раніше вже затвердив законопроєкт №10088-1 про реформу БЕБ, який відповідає вимогам громадськості та бізнесу. Натомість, зміни до Кримінального процесуального кодексу пов’язані із БЕБ буде розглядати правоохоронний комітет парламенту, яким керує “слуга” Сергій Іонушас, що раніше блокував скасування “правок Лозового”.
Найгіршою частиною урядового законопроєкту залишається питання переатестації персоналу. Уряд пропонує затверджувати правила переатестації своїм рішенням. На рівні закону не визначено ні порядку атестації, ні критеріїв, ні порядку визначення атестаційних комісій. На практиці це означає, що такі правила не дозволять ефективно очистити орган. Більше того, Кабмін пропонує аби негайну переатестацію пройшли лише заступники Директора БЕБ. Натомість решта персоналу БЕБ буде проходити переатестацію лише через рік після припинення воєнного стану.
“Подібний підхід до переатестації означає, що вона банально не відбудеться або буде відбуватися під контролем куратора правоохоронців від Офісу Президента Олега Татарова. За цих умов новообраний директор БЕБ, наскільки б професійним і незалежним він не був, не зможе перезапустити оновлення інституції та застрягне в бюрократичній боротьбі з корумпованим персоналом.” – зазначає заступниця виконавчого директора Центру протидії корупції Олена Щербан.
Законопроєкт №10439 також передбачає нові правила конкурсу на посаду директора БЕБ, схожі до правил конкурсу на Директора НАБУ. Передбачається створення конкурсної комісії з шести осіб: троє з яких визначатиме Кабмін самостійно, а три за пропозиціями міжнародних партнерів. Представники останніх матимуть право переважного голосу. Поряд з тим найнебезпечнішим елементом такої процедури залишається те, що конкурсна комісії зобов’язана рекомендувати Кабміну не одного переможця, а трьох. Останнє у великій мірі зводить суть конкурсу нанівець та надає політично керованому Кабміну величезну дискрецію при призначенні у лояльного кандидата з фінальної трійки. За цих обставин набагато кращою є модель конкурсу з єдиним переможцем, яку раніше пропонували у фінансовому комітеті парламенту у законопроєкті 10088-1.
Законопроєкт щодо змін в Кримінальний процесуальний кодекс (№10440) щодо БЕБ пропонує запровадити механізм виклику представників Ради бізнес-омбудсмена на обшуки бізнесу та реалізацію ухвал про тимчасовий доступ до речей і документів. Водночас, ефективність такого механізму дуже сумнівна, адже Рада бізнес-обмудсмена є дуже компактною установою, представників якої просто недостатньо для того, щоб бути присутніми на десятках слідчих дій одночасно. Тож така модель точно не змінить методи незаконного тиску з боку правоохоронців.
Зважаючи на це, ЦПК вважає, що законопроєкти Уряду №10439 та №10440 не мають бути прийняті у запропонованій редакції, оскільки вони не відповідають інтересам бізнесу та громадськості. Бо вони не створюють жодних умови для незалежності БЕБ та зменшення тиску на підприємців.
Джерело: Центр протидії корупції