Українські активи олігархів путіна Дерипаски, Євтушенкова та Шелкова, а також Межигірʼя Януковича були конфісковані завдяки ухваленому у травні «санкційному механізму», розробленому ЦПК і партнерами.
Механізм дозволяє швидко конфіскувати активи росіян, що сприяють війні, і далі Уряд може використати конфісковане майно на потреби держави.
15 депутатів від фракції «Слуга народу» зареєстрували законопроєкт №8311, яким під виглядом ефективного управління активами фактично протягують для Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) можливість відновити рейдерську схеми та передати в приватну власність активи, потрібні державі.
У законопроєкті депутати хочуть формально розділити конфіскацію майна підсанкційних осіб на два окремі види санкцій: 1. стягнення активу в дохід держави. Ця санкція існує й зараз; 2. примусова реалізація активу. Новий вид санкцій, який передбачає, що актив передається АРМА для подальшого продажу.
Обрати вид санкцій має Мінʼюст у позовній заяві. А долю того, як держава використає конфісковане майно, має вирішити одразу суд, а не Уряд. Хоча саме останній має значно краще уявлення про те, як краще розпорядитись конфіскованим майном і чи немає потреби використати його для потреб держави.
За задумом авторів законопроєкту, продаж майна має відбуватися у системі Прозорро.продажі, проте чи вдасться забезпечити справжню прозорість процесу і конкуренцію – не відомо. Законопроєкт банально не дає відповіді, як на практиці будуть відбуватись ці процедури, їх деталі має визначити Уряд.
Крім того, нардепи пропонують знов спростити продаж активів ще до остаточного рішення суду про конфіскацію майна. У випадку з останнім механізмом, подана депутатами редакція норми діяла до 2021 року, і раніше дозволила АРМА будувати рейдерські схеми із арештованим майном.
– До 2021 року АРМА вже використовувала таке право розпоряджатися майном без остаточного рішення суду для корупційної схеми із штучним арештом активів. Наприклад, як виявили НАБУ і САП, працівники АРМА та інші особи продавали арештоване майно за заниженою вартістю на онлайн аукціоні через ДП «СЕТАМ». Перемагала у таких аукціонах наперед визначена компанія. Збитки державі, за версією слідства, склали понад 400 млн грн. І це лише в одній справі, – коментує юристка ЦПК Олена Щербан.
До того ж Уряд замість конкурсного визначення управителів арештованим чи конфіскованим майном зможе на свій розсуд передавати таке майно будь-якому ДП, якщо вирішить, що це потрібно для подолання наслідків війни. Як визначатиметься доцільність такої передачі – теж невідомо.
ЦПК наголошує: під виглядом “ефективного управління” російськими активами депутати хочуть дозволити рейдерське захоплення цих активів.
