Пропозиція на 22 мільйони: що сказав Микитась на записах НАБУ і чому там прозвучали прізвища Татарова та Стефанішиної

Минулого тижня у Вищому антикорсуді відбулося засідання в чи не найгучнішій справі про хабарництво за час повномасштабного вторгнення. НАБУ викрило екснардепа Максима Микитася, який хотів підкупити за 22 млн євро мера Дніпра Бориса Філатова, щоб отримати угоду на будівництво метро поза конкурсом за гроші ЄБРР. Сума є рекордомом в історії українських антикорупційних органів.

На судовому засіданні щодо обрання запобіжного заходу Микитасю відкрилося багато цікавих деталей, зокрема про спілкування Микитася із заступником глави Офісу Президента Олегом Татаровим, про вплив Микитася на народних депутатів, про роль у цій історії віцепрем’єр-міністерки України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної, а також про те, з ким із київським офісу ЄБРР Микитась мав багаторічну “співпрацю”.

Історія бере свій початок у 2016 році, коли турецька компанія Limak підписала контракт на добудову метро у місті Дніпро. Однак після початку повномасштабного вторгнення турки не захотіли працювати в нових реаліях і залишили об’єкт. Згодом з’явилися чутки, що контракт із ними взагалі мають розірвати.

Саме в цей момент на горизонті виринає постать екснрадепа Максима Микитася. До того часу він уже не раз потрапляв на радар антикорупційних органів.

Так, у жовтні 2019 року Микитась отримав підозру щодо організації “квартирної схеми” із заволодіння 81 млн грн Нацгвардії. Наразі він має у справі статус обвинуваченого, а сама справа слухається у Вищому антикорупційному суді.

Через рік, у вересні 2020 року Микитась отримав свою другу підозру від НАБУ — у справі щодо хабарів при будівництві сховища відпрацьованого ядерного палива. Зокрема, детективи підозрюють Микитася у передачі хабара посадовцю «Енергоатома» у вигляді трьох квартир у новобудовах Києва. Окрім Микитася підозру отримали ще два фігуранти, справа щодо яких уже слухається у ВАКС.

Третю підозру від антикорупційних органів Микитась отримав у листопаді 2020 року. Мова йшла про передачу хабара посадовцю криміналістичної установи МВС Констянтину Дубоносу. Підозру у цій справі також отримав нинішній заступник керівника Офісу президента Олег Татаров. На жаль, доля цієї справи печальна, адже її “злили” зусиллями цілої зграї суддів, прокурорів та слідчих на чолі із керівництвом Генпрокуратури.

Аж ось у жовтні 2022 року у житті Микитася знову з’являють антикорупційні органи і він отримує від них свою четверту підозру.

 

За версією Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Микитась нібито вийшов на міського голову Дніпра Бориса Філатова і запропонував співпрацю за такою схемою: Філатов допомагає компаніям Микитася отримати прямий контракт на добудову метро, а взамін отримує під свій контроль управляючу компанію, якій до 2027 року перераховують по 10% із кожного траншу по контракту з Європейським банком реконструкції та розвитку. Так як загальна сума становила 220 млн євро, то за п’ять років розмір хабара мав сягнути 22 млн євро. І це є рекордом в історії антикорупційних органів.

Для реалізації схеми мерія Дніпра та Микитась нібито мали створити спільне підприємство, до якого б входили декілька компаній з різними функціями: «Тунельбуд» – управляюча компанія,  «Метрострой», «Екобудтрейд», «Укргідропроєкт» – виконують підрядні роботи, “Ілляшев та Партнери” – забезпечує юридичну підтримку, адже має досвід роботи з ЄБРР.

Сприяння Філатова полягало у тому, шо він мав включити до переговорної групи по контракту людей Микитася, призначити одного із них своїм радником, а також підписати лист-рекомендацію на адресу ЄБРР щодо підконтрольної Микитасю групи компаній.

 

Версія захисту кардинально відрізняється: Микитась нібито через знайомих і мешканців Дніпра дізнався про наявність проблеми з недобудованим метро, адже вирита частина траншей під метро не переживе зиму і просто завалиться. Тому він прийшов до міськради, показав варіант вирішення проблеми через залучення коштів Європейського банку, запропонував сприяння у їх залученні та подальшу допомогу із добудовою метро. Він хотів допомогти громаді, щоб якнайшвидше місто Дніпро отримало кошти та додаткові робочі місця.

Як пояснив Микитась, у нього було багато контрактів і напрацювань по Чорнобильській атомній станції і приклади таких контрактів він хотів запропонувати і передати міському голові Дніпра.

На зустрічі з заступником Філатова Микитась запропонував зробити лист на ЄБРР, в якому пояснити, що зупинка із роботами щодо будівництва метро загрожує місту техногенною катастрофою та значними затопленнями. Саме це мало стати аргументом для банку, щоб він погодив міській раді можливість самостійно, тобто без проведення тендеру, визначити наступного генпідрядника для добудови метро.

***

Вперше Микитась подзвонив Філатову 19 серпня по Whatsapp і запропонував зустрітися. На зустрічі мали обговорювати можливість підконтрольних Микитасю компаній отримати контракт на добудову метро у Дніпрі. Пізніше на допиті Філатов  пояснив, що по контексту розмови він зрозумів, що за сприяння йому обіцялася якась винагорода, але що саме це буде за винагорода, не називалося. Заяву в НАБУ Філатов напише лише 5 вересня, через два тижні після першої розмови з Микитасем.

12 вересня Микитась знову говоритиме з Філатовим по Whatsapp і розповість, що у нього є хороші новини і відповідь з Лондону (там розташовується центральний офіс ЄБРР) про можливість заміни генпідрядника по добудові метро, але ініціатором процесу має виступити міська рада. При цьому лист на ЄБРР Микитась організував сам і Філатов про це навіть не знав.

Найцікавіше відбулося на зустрічі Філатова з Микитасем у ЖК “Амстердам”, яка пройшла 4 жовтня. На неї екснардеп привіз три папки з документами, детально розповідав про свій досвід роботи з ЄБРР та запропонував працювати по аналогічній схемі. На аркуші паперу він передав Філатову схему майбутнього спільного підприємства, в яке мали увійти кілька компаній з різними функціями.

М. (показуючи пальцем на схему): “вот это я вам отдаю (ймовірно вказуючи на управляючу компанію “Тунельбуд” – ЦПК). Вот это, вот это и вот это (ймовірно підрядні компанії – ЦПК) не получат ни копейки без подписи вот этого”.

Ф.: а 10% от чего?

М.: от дохода, от инвойса, от каждого подписанного инвойса. Там остаток 220 млн.

Цікаво, що під час спілкування Філатов включив шумоподавляючий пристрій. За словами прокурора, зробив він це для того, щоб створити в Микитася уяву про конфіденційність розмови.

М.: “Идет группа компаний и каждый получает, подаем совместный договор, просто соглашение. По этому соглашению здесь прописывается, что каждая компаний здесь получает процент от инвойса… И начинаем рисовать, грубо говоря, юридическое и финансовое сопровождение контракта. Здесь управляющая компания будет “Тунельбуд”. За управляющую компанию будет получать 10%… Я только вот вам три показал. Таких у меня работающих десять контрактов”.

Управляючу компанію Микитась запропонував віддати Філатову під його особистий контроль. Ось що з цього приводу пояснив на допиті сам Філатов: Він неголосно, нахилившись до мене, сказав, що ця компанія отримає 10% від загальної суми, тобто від 220 мільйонів євро. Ця компанія не повинна буде виконувати будь-які роботи. Також повідомив, що за аналогічною схемою він працював у сфері атомної енергетики. З його слів, я матиму гарантію отримання своєї частки, так як компанія “Тунельбуд” буде управляючою і без її погодження інші компанії не зможуть отримувати кошти”.

Взамін Філатов мав підготувати листа до ЄБРР, де запропонувати переговори про зміну генпідрядника, а в переговорну групу включити представників Микитася під видом муніципальних працівників. Крім того, Микитась запропонував Філатову зробити екскерівника проекту “Укриття” Володимира Каштанова своїм радником, а аркуш з намальованою схемою Микитась порвав на 4 частини, проте Філатов їх зберіг і згодом передав детективам.

М.: Я больше ничего не прошу: включить моих людей в делегацию, ну с полномочиями, ну чтобы они вместе были, согласовали. Перед встречей там вместе сели, проконсультировались, открыто, откровенно, как одно. Шли к одной цели, а не вот так-от там, отдельно группа от Днепровской администрации. Они не от Метростроя, ни в коем случае не от Метростроя. Они от всей единой команды, единой цели.

Ф.: То есть, грубо говоря, их надо включить как делегация Днепровской мэрии?

М.: Да-да-да, как делегация Днепровской мэрии.

Ф.: В качестве кого они будут представлять Днепровскую мэрию?

М.: Как радники, помощники, придумайте.

Також Микитась пропонував свою людину на номінального керівника компаній зі схеми:

М.: Смотрите, у меня предложение. Допустим лицом у меня выступит Костя Салий. Знаете?

Ф.: Не знаю.

М.: да, Салий, если помните. Салий такой был замминистра транспорта, первый зам Омельченко был, Иван Салий.

Микитась на суді не спростовував факт розмови, але пояснив, що під час зустрічі з Філатовим він нічого не пропонував і там був такий великий стіл, що він би просто не зміг нахилитися через нього.

Документи на зустріч із Філатовим Микитасю нібито підготували юристи з компанії “Ілляшев та Партнери”. Саме цю фірму екснардеп пропонував залучити у якості юридичної підтримки під час спілкування з ЄБРР.

М.: Я не просто так. У меня многие процессы обслуживает “Ильяшев и Партнери”. Многие. Они, кстати, Днепровский офис у них есть, в Днепре есть.

Ф.: Ну то, что я слышал, вроде серьезная компания.

М.: Да, угу. Там у нас с ней полный этот. Кстати, тогда ж было голосование, когда ее убрали с этого…под нее пытается пока НАБУ, под нее.

Ф.: Под Стефанишину, да? (йдеться про віце-прем’єрку Ольгу Стефанішину, яка раніше працювала радником у юридичній фірмі “Ілляшев та Партнери” – ЦПК).

М.: Да. Вот они тоже напрямую. У них было где-то 0,5 %. Но формально они будут юридически, причем у них опыт хороший с ЄБРР, с Садовым у них хороший опыт с ЄБРР, они будут официально. 

Нібито саме через віцепрем’єрку Стефанішину до процесу планували залучити Кабмін, який за задумом Микитася мав своїм розпорядженням рекомендувати до виконання робіт певні компанії, зокрема “Метробуд”:

М.: Недавно мы сделали так по Новоднистровську, сделали такую же штуку. Ми там генподрядчики. Рекомендовать, скажем так, ну распорягу Кабмину сделали: рекомендовать до увагы “Метробуд консорциум”, групу компаний “Днепрметро”. Я этим уже занялся вопросом, иду чуть на опережение. 

Ф.: И кто этим будет заниматься в Кабмине?

М.: Наверное Стефанишина. Я говорю с ребятами…там очень у нас. Но это как бы рекомендательная история, типа распоряжение. Но это уже рекомендательная Кабмина будет, почему это вы посоветовали “Метробуд”, а не вам Микитась принес что то в мешке. Это вот, они рекомендуют, поддержка отечественного производителя. А других нету, нету с опытом, просто нету.

М.: Я у Ромы и Ильяшева спросил (ймовірно керуючі партнери юридичної фірми – ЦПК). Они: Макс, показывай, что она с нами. Как бы все нормально, но сильно чтобы оно не гуляло по администрации. Что я такой спекулирую.

Ф.: Да успокойтесь, оно не будет это самое.

М.: Стефанишина, да. Она помогает, она поможет.

Про Стефанішину герої згадували ще одного разу, коли Микитась надсилав Філатову проєкт листа і повідомлення наступного змісту: “Добрий день, такое письмо попросила Стефанишина от Госукрбуда”.

Окрім того, Микитась хизувався своїм впливом на народних депутатів:

М.: “Плюс у меня есть, конечно, близкие взаимоотношения. Допустим, у меня есть хорошие отношения там с киевскими, я несколько депутатов успел провести в 19-ом году, я еще был на коне. Допустим глава киевской “Слуги народа” Леся Забуранна. Народная, ну по Киеву которая. Она глава Слуги народа в городе Киеве, по Дарнице прошла. Мы очень много волонтерим вместе”.

Також Микитась у розмовах з Філатовим розповідав про свої зв’язки у київському офісі ЄБРР: “15 лет не проходят даром работы с Євробанком. Естественно, с киевским офисом у меня были взаимоотношения, у них там есть разделение. Я назову имя, оно между нами останется, Валера Кулишенко. Я с ним 15 лет знаком, постоянно там бок о бок, постоянно работали. Я к нему подъехал и оказалось, на мое счастье, что весь киевский офис переехал в Варшаву, а именно группа Чернобыльская осталась здесь на “хозяйстве”.

Про ці ж зв’язки Микитась згадував і в розмовах з чиновниками мерії: “Так получилось, что есть техническая сторона. Больше не техническая даже, а связанная с войной. Киевский офис ЄБРР переехал в Варшаву, но естественно должен остаться один-два человека. На мою удачу остались те ребята, фамилию не буду называть, там Валера, которые со мной работали по Чорнобилю… Я с ними проконсультировался, провел так называемую, между нами, частную консультацию, як вони кажуть, заради України. Они не оплачиваемые были, безмотивационные, это частная консультация. ЄБРР хочет и готовы финансировать. Вы составили, насколько я знаю, очень хорошее, правильное письмо от днепровского метрополитена и направили в ЄБРР. ЄБРР его обдумал и, насколько я понимаю, ответ был с Лондонского офиса о том, что ЄБРР готов на прямой контракт… И это письмо, которое пришло, это уже 80% успеха, исходя из моего опыта”.

Окремо Микитась запевнив Філатова, що його минуле ніяк не зашкодить спільній роботі і вихвалявся своїм впливом у Верховній Раді:

М.: во первых, меня здесь нигде нет.

Ф.: Угу.

М.: И не будет, ну физически. Я умею управлять из под этого…Но на сегодняшний день, для того, чтобы Симоненко (в.о. Генпрокурора) мне подписал пидозры… я собрал 50 подписей (депутатів – ЦПК), не будучи народным депутатом. 50 подписей собрали против Симоненко народные депутаты. 

Були у розмовах згадки й про заступника керівника Офісу Президента Олега Татарова. В свій час Татаров був головним юристом у компанії Микитася “Укрбуд”, вони дружили, разом їздили на відпочинок та навіть майже одночасно отримували від НАБУ підозру у хабарництвіL

М.: Ну вот, Олег Татаров, да. В 14-ом году мы тут близко дружили. Ну как, сейчас меньше конечно. Ну меньше встречаемся, практически не встречаемся. Но тем не менее, много он помог по этим. Это он помог. Я не скрываю этого.

Прокурор припустив, що з контексту розмови йшлося про допомогу Татарова із поверненням Микитасю активів компанії “Укрбуд”. Це відбулося у вересні цього року.

Також Микитась із Філатовим на зустрічі обговорювали історію із позбавленням громадянства Геннадія Корбана і причетність до неї посадовців Офісу Президента:

Ф.: Я думаю, что в истории с Корбаном Олег (ймовірно Татаров – ЦПК) не имеет никакого отношения.

М.:  Я тоже так думаю. 

Ф.: Скорее всего эти гадости придумал Смирнов, вот так вот. Потому что вопросы, связанные там с гражданством, не гражданством и все остальное – это ж юридический блок, а не правоохранительный.

М.: Да, там же ж конфликты. Вот мы с Олегом, то что касается криминала, у Олега нормальноЧто касается хозяйственных дел, его как будто там кто то ставит (у певну позу – ЦПК).

Остання зустріч між Філатовим і Микитасем відбулася 18 жовтня у готелі Radisson. На ній Микитась нібито повторив свою пропозицію і приніс проєкт договору. За версією прокуратури, це був проєкт неофіційної джентельменської угоди між Микитасем і Філатовим, за якою Микитась зобов’язувався передати Філатову контроль над компанією “Тунельбуд”, а Філатов в замін мав забезпечити участь людей Микитася у проведенні переговорів із ЄБРР і сприяння в отриманні фінансування. Саме після цієї зустрічі Микитася затримали.

***

На суді прокурор просив взяти Микитася під варту із альтернативною заставою у 200 млн грн. Такий розмір він обґрунтовував можливими ризиками (переховування від слідства, впливу на свідків тощо), тяжкістю злочину, рекордним розміром хабара і поведінкою підозрюваного у минулому. Прокурор зауважив, що задекларований Микитасем дохід з 2013 по 2017 роки становив понад 415 млн грн, а під час воєнного стану він вже одного разу виїжджав за межі України.

Захист же стверджував, що ризики нічим не обгрунтовані, а у Микитася немає ні 10, ні 5, ні навіть 3 млн грн і він міг би зібрати лише 150 тисяч. Сам Микитась пояснив, що він розлучився, є безробітним і практично нічого не заробив за останні два роки, а все його майно арештоване. Виїзд за кордон був лише на три дні і він виїжджав як волонтер.

У результаті слідчий суддя ВАКС Віталій Дубас визнав підозру обґрунтованою і обрав для Микитася тримання під вартою, при цьому призначив альтернативну заставу навіть у більшому розмірі, ніж просив прокурор — 260 мільйонів гривень.

Ймовірно на нас ще чекатиме продовження цієї історії, однак найближчий час Микитась точно проведе у СІЗО.

Вадим Валько, юрист Центру протидії корупції, член Автомайдану

 

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *