Щорічний спецпроект журналу «Фокус» розповідає про молодих українських інноваторів зі списку «30 under 30», чия діяльність змінює нашу країну, – від клітинних біологів до «українського Ілона Маска» і прориву в моді.
Учитель : Олександр ЖУК, учитель інформатики, Запорізька спецшкола-інтернат «Джерело»
Учитель Олександр Жук – приклад того, що українська освіта може бути людяною. Вже десятий рік він викладає у спеціалізованій школі, де навчаються діти з особливими потребами: вадами слуху, опорно-рухового апарату, синдромом Дауна. Своїм призначенням педагог вважає не лише навчання сучасних ІТ-технологій, але й підтримку учнів, розвиток у них навичок комунікації та вміння працювати в команді. Олександр Жук користається новаторськими методиками, займаючись з дітьмами груповими проектами, робототехнікою й 3D-моделюванням. При цьому учні «Джерела» на уроках інформатики користуються різноманітними ґаджетами й додатками, що допомагають у навчанні. Ще одна велика тема в роботі Олександра Жука – екологічна. До прикладу, учні його користуються додатком «Кліматичні краплі», організовують у школі екологічну просвіту й займають призові місця на екологічних конкурсах.
Головною подією професійного життя Олександра Жука торік став конкурс Global Teacher Prize Ukraine на звання найкращого вчителя в нашій країні. Педагог із Запоріжжя переміг у конкурсі.
«Моє життя докорінно змінилося: стало ще цікавішим завдяки знайомствам із творчими людьми й залученню до глобальних конкурсів, проектів», – розповів Жук.
Наш Ілон: Дмитро ЛЕГЕЗА, засновник компанії «Space Logistics Ukraine»
Дніпровський підприємець Дмитро Легеза хоче – не багато, не мало – повторити подвиг свого американського колеги Ілона Маска – тільки в Україні. Велика мрія Легези – вивести нашу країну у світові лідери космічної галузі.
«Сьогодні така мета може виглядати фантастичною, але тільки амбіційні проекти спроможні дати поштовх для розвитку галузі», – каже підприємець.
Минулого літа Легеза заснував компанію «Space Logistics Ukraine», яка працює в кількох напрямках. Перший з них – зміна українського законодавства, за яким у нас тільки державні структури можуть вести розробки й виробнийтво в космічній індустрії. Легеза хоче лібералізувати правила гри і залучити приватні компанії до космічних проектів. Паралельно компанія займається популяризацією ідеї про те, що Україна може бути передовою космічною державою й проводить конференції, відкриті лекції.
Підприємець оголосив також про побудову космопорту в Україні. Компанія проводить підготовчу роботу: налагоджує контакти з NASA та SpaceX, збирає фахівців з дніпровського КБ «Південне» для науково-дослідницької роботи. Наразі експерти розглядають варіанти, де побудувати космопорт, зокрема у Херсонській області. Наступний крок Space Logistics Ukraine – створення конструкторського бюро та проектування ракет.
На зв’язку «CallPage»: Ростислав Кнап, Андрій Ткачів, Сергій Бутко
Кілька років тому українці, що мешкають у Кракові – Ростислав Кнап, Андрій Ткачів та Сергій Бутко заснували Стартап «CallPage».Вони створили виджет для сайтів, який дозволяє продавцю та покупцю швидко та зручно зв’язатися одне з одним. Більше того, сервіс оцінюєх поведінку користувача на сайті, що дозволяє передбачити, чи здійснить він купівлю. Компанія швидко зростає, залучаючи інвесторів. 2015-го польський інвестфонд вклав у неї $50 тис, завдяки чому «CallPage» зміг вийти на англомовні ринки. Півроку по тому стартап пройшов відбір в естонський акселератор «Startup Wise Guys», на розвиток проекту команда отримала €30 тис. 2017-го фонд венчурних інвестицій «bValue» вклав у стартап €1 млн, роком пізніше команда залучила ще близько $4,5 млн, які інвестували фонди «Innovation Nest», «Market One Capital» і «TDJ Pitango Ventures». Засновникам «CallPage» пропонували продати компанію, але Українці вирішили/, що це передчасно, адже вони ще мають потенціал для розвитку.
Амбіції та результативність команди стартапу не залишилися непоміченими. В лютому нинішнього року Forbes заніс проект до рейтингу «30 under 30» у Європі, зазначивши, що торік йому вдалося залучити одну з найбільш значних сум інвестицій у Польщі. Незважаючи на українське коріння, засновники CallPage поки що не збираються запускати бізнес в Україні. Вони зазначають, що країна готує прекрасні кадри для ІТ-індустрії, однак недолугість законів на йде на користь розвиткові в ній міжднародних сервісів.
На вістрі інновацій: Денис ЖАДАНОВ, віце-президент з маркетингу компанії «Readdle»
Денис Жаданов представляє «Readdle» – компанію, мобільні додатки якої скачали вже понад 100 млн разів. Її продукти – поштовий клієнт «Spark», організатор часу «Calendars» і додаток для роботи з файлами на мобільних пристроях «Readdle» – опинилися у топ-чартах «App Store». Місія інноваторів з «Readdle» – зробити технології доступними для людей та заощадити їхній час для важливих справ і креативної роботи. «Якщо ми повернемо 1-2 години кожному професіоналу, який витрачає їх на пошту, ми виконаємо свою місію», – підкреслює Денис Жаданов. Свого часу він провів успішну кампанію для «Readdle» у західній пресі: «New York Times», «Wall Street Journal», «USA Today», «Bloomberg» тощо… Отже, коли нині говорять про незалежних розробників, що створюють інноваційні додатки для мобільних пристроїв, «Readdle» часто згадують серед перших. А самого Жаданова «Forbes» заніс до рейтингу молодих підприємців «30 under 30».
Розумні ігри: Геннадій ШЕСТАК, генеральный директор «Ugears»
Стартап «Ugears» став відомим 2014-го, коли в Україні з’явилися у продажу 3D-пазли, що їх створив дизайнер Денис Охрименко. Дерев’яні механічні конструктори припали до душі й дітям, і дорослим, однак вони мали один недолік: зависока для середньостатистичного українця вартість. «Ugears» став орієнтуватися на зарубіжний ринок. Нині лише 10% продукції компанії продається в Україні, третина продажів припадає на США й Канаду, чверть іде на ЄС, решта прзходиться в Росії, Австралії, Новій Зелагндії та країнах Азії. 2016-го співвласники старт Геннадій Шестак і Денис Охрименко вирішили пошукати талану на краудфандінговій платформі (ринковому майданчику для фінансування проектів або стартапів) «Kiсkstarter», де їм пощастило зібрати $400 тис. Гроші пішли на розвиток виробництва. Однак Денис Охрименко вирішив зайнятися створенням металевих та паперових конструкторів, Шестак далі завойовує західні ринки. 2018-го компанія уклала угоду з «Disney»: тепер українські конструктори продають товар у 700 магазинах «Disney» в усьому світі.
Наука для дилетантів: від Ольги МАСЛОВОЇ, клітинного біолога
Ще студенткою Ольга Маслова почала працювати в інституті молекулярної біології та генетики й паралельно писала дисертацію про клітини пуповини. 2013 року Маслову запросили на посаду наукового директора в одному з українських банків пуповинної крові. Та через три роки молодій науковиці стало затісно у межах комерційної компанії, виникли бажання й потреба створювати щось своє. Біолог пішла у «вільне плавання», обравши собі новий напрямок – популяризацію науки.
На зустрічі з нею приходять люди різного віку й без профільної освіти, які хочуть більше дізнатися про біологію, інновації, сучасні технології чи просто про власне тіло. Періодично Маслова проводить семінари для лікарів, що цікавляться зарубіжними дослідженнями та хайповими (найбільш сучасними й популярними) напрямками. Ще одним напрямком стали консультації для підприємців, у яких науковиця виступає посередником між бізнесом та наукою. А ще вона викладає у приватній школі.
Одним з найбільш важливих своїх проектів Маслова вважає Nobiletet: презентація для українців, кому й за що вручені Нобелівські премії в різних галузях.
Людина-фінтех: Дмитро ДУБІЛЕТ, екс-IT-директор ПриватБанку, співвласник Fintech Band і monobank
Команда айтішників під керівництвом Дмитра Дубілета працювала над додатком Privat24 Інтернет-банкингу ПриватБанку. Дубілет-молодший пішов з ПриватБанку в грудні 2016-го, після націонализації фінустанови. Однак невтомний інноватор не дає про себе забути. Разом із колегами у Дніпрі він заснував IT-компанію Fintech Band, клієнтами якої поквапилися стати провідні українські банки. У другому півріччі 2017-го Дубілет став співзасновником проекту monobank – першого в Україні банку без відділень, що працює на базі «Universal Bank» Сергія Тігіпка. Щоби стати власником кредитки monobank, достатньо скачати мобільний додаток, завантажити копії документів і забрати карту в кур’єра чи в пункті видачі.
А вже в лютому нинішнього року в monobank зафіксована цифра 777 777 клієнтів, і проект далі тримає планку одного з найшвидше зростаючих необанків світу.
«Раніше було відчуття, що роботодавець – це цар і бог, що обирає він. А наразі я розумію, що обирають мене, принаймні ті, із ким я дійсно хочу працювати. Причому, конкурую я не лише із банком чи спортклубом через дорогу, а із Польщею, Еміратами та Кремнієвою долиною», – написав нещодавно Дубілет у своєму профілі.
Дуже м’яка сила: Ася ВАРЕЦА й Катерина ЗУБАРЕВА, засновниці українського модного бренду «Sleeper»
Кар’єру свою дівчата починали як модні журналістки й редакторки глянцевих видань. Коли 2014-го Катя Зубарєва й Ася Вареца створили свій «піжамний проект» і першу колекцію, дівчата точно знали, куди треба послати фото лукбука: на конкурс в Instagram, оголошений редактором італійської версії «Vogue» Франкою Соццані. Однак у тому, щоби Соццані обрала «Sleeper» брендом місяця, журналістських навичок було замало. Треба було подати дійсно хороший продукт. І дизайнеркам це вдалося: нині їхні шовкові та лляні піжами продаються у Німеччині, Японії, Кореї, Франції та США. І в Україні.
Дизайнерки розширили асортимент бренду за рахунок зручного повсякденного одягу. Хоча від початку «родзинкою» бренду була ідея розглядати піжаму як одяг на щодень – скажімо, надягати шовкові піжамні брюки на вулицю.
Рік тому «Sleeper» став першим українським брендом, представленим у лондонському універмазі «Harrods»; сьогодні брендом торгують такі гіганти як «Moda Opеrandi» та «Barneys».
То, чим ми живемо: Сергій ЖАДАН, літератор
Він однаково вправний і в прозі, і в поезії. Безкомпромісний дослідник пострадянського культурного ландшафту, Сергій Жадан безжально його препарує впродовж ось уже 20 років, переходячи від гротеску та іронії (давній роман «Депеш Мод) до гіркої філософії (недавній «Інтернат»). Сергій Жадан належить до найбільш відомих та улюблених сучасних письменників в Україні. Водночас він один з найбільш популярних українських письменників за кордоном: його книги переведені на 30 мов Європи та світу.
У нинішньому березні нова книга віршів Сергія Жадана увійшла до списку рекомендованих книг цього року за версією «The New York Times». «Те, чим ми живемо, заради чого вмираємо» (What We Live for, What We Die for) – книга вибраних віршів у перекладі Вірляни Ткач і Ванди Фіпс. Окрім літературної творчості, останніми роками Сергій Жадан багато сил та часу приділяє гуманітарній роботі на Сході України. Із колегами-волонтерами письменник регулярно відвідує звільнені території Луганщини та Донеччини із гуманітарною допомогою та культурними акціями. 2017-го створений Благодійний фонд Сергія Жадана, який координує низку культурно-освітніх проектів.
Українське мистецтво у світі: Аліса ЛОЖКІНА, культуролог
Протягом уже багатьох років культуролог і арт-куратор Аліса Ложкіна знайомить світ із сучасним українським мистецтвом через міжнародні виставкові проекти. Усі її проекти – частина однієї мегавиставки: серіалу про Україну, розтягнутого в часі. Розпочався виставковий марафон 2014-го, коли Аліса разом із колегою Костянтином Акіншею показали проект у віденському «Künstlerhaus», а трохи пізніше – в Музеї сучасного мистецтва у Кракові (МОСАК). Це була швидше моментна рефлексія на те, що відбувалося тоді в Україна. але в кураторів уже формувалася ідея глибокого панорамного проекту.
Нещодавно у розділі журналу «Форбс», присвяченого мистецтву, вийшла стаття під назвою «Від Дженні Хольцер до українського мистецтва в Угорщині», присвячена оголошенню переможців престижної міжнародної премії «The Global Fine Art Awards». Серед переможців – сучасний проект від «Zenko Foundation» та «Ludwig Museum» у Будапешті під назвою «Перманентна революція. Українське мистецтво сьогодні», що увійшов до списку номінантів як найкраща виставка 2018 року і отримав приз міжнародних глядацьких симпатій «YOU2». Серед кураторів з української сторони – Аліса Ложкіна. Наразі вона працює над новою «серією» виставкового матеріалу про українське мистецтво, яка цього разу має відбутися у Парижі.
За матеріалами видання «Фокус»
