Про це свідчать факти, зібрані науковцями, експертами й громадськими активістами, які виступили проти будівництва каскаду ГЕС на верхньому Дністрі на Форумі Громадської взаємодії «Збережемо Дністер – Чернівці». З цього найбільш актуального нині для Західної України й сусідньої Молдови питання на Форумі одностайно прийнята Резолюція із вимогами до Кабміну України відмовитися від злочинного проекту.
Від каскаду ГЕС на Тірасі не залежить енергетична незалежність держави
Форум відбувся у чернівецькому Центрі культури «Вернісаж» за підтримки Інституту Центральної Європи, громадської організації «Вільна Шпальта» та Міжнародної асоціації «Eco-Tiras» (Тірас – стародавня назва Дністра). Оскільки у залі зібралися люди не тільки зацікавлені та небайдужі, а ще й професіонали своєї справи, обговорення відбулося конструктивне, предметне, жваве, а подекуди навіть і бурхливо.
Із привітанням до Форуму громадської взаємодії звернувся перший заступник голови Чернівецької облдержадміністрації Михайло ПАВЛЮК. Але йому не вдалося просто так зійти з подіуму: довелося відповісти на пряме запитання чернівецького професора Богдана РІДУША, як він, Павлюк, особисто ставиться до будівництва цих міні-ГЕС. Відповідь чиновника зустріли оплесками. Відтак присутні висловили пізніше сподівання, що він сприятиме офіційному зверненню Чернівецької ОДА до Кабінету міністрів стосовно недоцільності та неприпустимості будівництва каскаду ГЕС на Верхньому Дністрі. Бо середній Дністер, за твердженням профі, кандидата географічних наук Віталія КОРЖИКА, уже давно перетворився на водойму з технічною водою. А спричинила таку неприємну оказію Дністровська ГЕС. Якщо подібне станеться з Верхнім Дністром, Україна втратить одну з найбільших річок Європи, яка на 70%, за словами еколога з Кишинева Наталії ВІЦИНСЬКОЇ, забезпечує Молдову прісною водою.
Одним із фейкових аргументів прихильників будівництва каскаду ГЕС, – а ними є ПрАТ «Укргідроенерго» й уряд України на чолі з Гройсманом, – є, мовляв, досягнення енергетичної незалежності України. Та, виходячи з фактів і оперуючи цифрами, спеціалісти стверджують: каскад із 6-ти мініГЕС вироблятиме лише 2,7% електроенергії від того, що дають нині діючі ГЕС на Дністрі і значно менше того, що виробляє 1 (!) агрегат Бурштинської ГЕС на сусідньому Тернопіллі.
Кому вигідне будівництво смертельно небезпечних для довкілля гребель
Доктор географічних і кандидат історичних наук Богдан Рідуш у своєму виступі наголосив, що світом поширюється тенденція «Греблі – геть». Відтак скрізь – і в Європі, і в Америці – греблі нині розбирають. Натомість в Україні збираються будувати їх аж 6, та ще й такою ціною – втрати Дністровсього каньйону та знищення культурної спадщини. Адже, крім знищення берегів, флори та фауни, переформатування ландшафтів, втрати якості води, тільки на Заставнівщині будуть втрачені літописне місто Василів із його багатою трипільською культурою, пам’ятка мистецтва палеоліту Дорошів, село з давньослов’янським поселенням Рашків тощо. До того ж уже за 10 років водойми біля гребель замуляться на 8-10 метрів і за першої ж потужної повені все це вийде на береги. Тож не дивно, що всі присутні на Форумі називали будівництво каскаду ГЕС на Верхньому Дністрі катастрофою та злочином. І виникає закономірне питання: хто ж за цим стоїть? Кому вигідне це будівництво?
Найперше – потужному монстру ПрАТ «Укргідроенерго», яке не менш потужно підтримується урядом Гройсмана. Про ціну цього питання говорилося неодноразово, бо люди на Форумі зібралися грамотні, які розуміються на економічних підосновах.
Оплатять авантюру державних чиновників споживачі електроенергії
Знаний еколог з Києва Петро Тєстов одразу ж окреслив проблему: планове будівництво здійснюватиме державне підприємство «Укргідроенерго» з власних коштів. Іншими словами, гроші на будівництво мініГЕС уже закладені до тарифів, які оплачуються нами, споживачами електроенергії. Натомість зароблять на цьому зовсім інші люди – наближені до урядовців підприємці, серед яких більшість є їхніми родичами чи близькими друзями. Бо тільки вони мають доступ до тендерів і державної кишені, і саме вони є тими підрядниками, які освоюватимуть десятки й сотні мільйонів державних гривень, тобто наших з вами кровно зароблених. Бо, як нагадав слова британської прем’єрки Маргарет Тетчер економіст, керівник Буковинського центру реконструкції та розвитку Ярослав Кирпушко, не існує жодних державних грошей, є тільки гроші платників податків.
Цікаві історії довкола ОВД, ТЕО й дозволів громад на будівництво
ОВД – це оцінка впливу на довкілля. І вона, за глибоким переконанням Петра Тєстова, просто не може бути позитивною щодо будівництва гребель на Верхньому Дністрі. Адже дві обласні ради, на території яких переважно й мають розташуватися зазначені ГЕС, прийняли рішення про заборону цього будівництва. Спочатку виступили депутати Тернопілля. Вони створили робочу групу, до якої запросили науковців і вже за їхніми висновками прийняли доленосне рішення. А за ними Івано-Франківська обласна рада вже на емоціях повторила їхній крок. Щоправда, перед тим з різкою критикою Дністровського прожекту витупили вчені з Івано-Франківського інституту нафти і газу. На жаль, Чернівецька обласна рада досі «зберігає мовчання». Хоча торік при управлінні екології та природних ресурсів ЧернівецькоЇ ОДА відбулася зустріч громадськості краю з представниками «Укргідроенерго». Висновки її теж не були втішними для гідроенергетиків.
Свого часу «Гідроенерго» все ж намагалося зробити вигляд нібито публічного обговорення цього будівництва і зібрало в Новодністровську громадськість, але якось так мало не потаємно, що більшість організацій, які не є кишеньковими, дізналися про цей захід у день його проведення. До слова, 2016 року проти цього проекту виступило й міністерство екології. Та, незважаючи на це, підготовка будівництва каскаду гідроспоруд не припиняється. Проведені тендери й до кінця року запланований ще один – на 10,5 млн грн.
Прикметно, що навіть запрошені гідроенерегиками науковці, які готували на замовлення «Укргідроенерго» висновки для технічно-економічного обгрунтування (ТЕО) будівництва каскаду ГЕС, не змогли злукавити і присвятили 74 (!) сторінки свого документа особливостям та унікальності фауни, яка буде знищена, і лише 4 сторінки – компенсаторним заходам, які, зрозуміло, нічого не дадуть. Який висновок напрошується з цього? Єдиний – вчені засуджують будівництво ГЕС і це видно навіть з ТЕО.
А член громадської ради при Чернівецькій ОДА, юрист Антоніна Гошовська, яка родом із села Горошева – його мають затопити, – розповіла, як гідроенергетики «працювали» з громадами: «Не дозволите будувати, ми від’єднаємо вас від електрики», – такими словами починалися перемовини.
Яке майбутнє чекає на Західну Україну, якщо каскад ГЕС побудують
Для річки: Зникнення швидкоплинного Дністра, погіршення якості води, перетворення живої річки на смердючі ставки-водосховища, замулювання.
Для населення: Підтоплені землі та частково відселені мешканці усіх сіл на берегах Дністра. Висота підйому води щонайменше 9 метрів.
Для Дністровського каньйону: Затоплення частини одного із 7-и природних чудес України, втрата туристичного осередку європейського значення.
Для туризму: Втрата можливості розвивати туризм, бо сплави стоячою водою фактично неможливі.
Для риби: вимирання видів, які не живуть без стрімкої течії.
Для господарства: «Закопування» у греблі мільярдних коштів для будівництва електростанцій у регіоні, який не потребує додаткової енергії.
Для наших дітей і онуків: Вони вже ніколи не побачать вільноплинного Дністра, другої за величиною річки України. НІКОЛИ!
За наслідки руйнувань відповідальних не знайдемо
На цьому наголошували Олександр Вікирчак, начальник відділу науки Національного природного парку (НПП) «Дністровський каньйон», та Віталій Коржик, представник НПП «Хотинський». Як голова громадської ради при Чернівецькому управлінні екології, п. Коржик тривалий час листувався з директором «Укргідроенерго» п. Сиротою і виявив, як він стверджує, пласти брехні. Йдеться про відтворення рибних запасів після будівництва Дністровської ГЕС та ГАЕС. Як відомо, внаслідок «цих будівництв століття» у Дністрі зникла не лише червонокнижна риба, а й звичайна. Хоча під час будівництва обіцяли провести рибовідтворення. Але п. Сирота спершу чомусь не отримував документи – вони, бачте, десь загубилися. Та коли нарешті відповів, то з’ясувалося, що ПрАТ не є правонаступником попередніх забудовників, оскільки не експлуатує Дністровське водосховище, тож товариство не буде займатися рибовідновленням. Одне слово, екологи, мастіть собі голову!
– Подібне відбудеться й з працевлаштуванням селян та переселенням людей, – наголошує Віталій Коржик. – Адже землі всі приватизовані, куди будуть переселяти?
Говорилося й про те, що Дністер катастрофічно замулюється і дно водосховища вже на 2/3 вкрите намулом. Отже при Громадській раді створили раду екологічної безпеки, від імені якої зверталися до Прем’єра і Президента. У відповідь – мовчання. Раптом подумалося: а, може, вони теж загубили звернення? Бо губити документи – це відома чиновницька хвороба. Чи слух у них поганий на громадські звернення? Адже загальновідомо, що чиновницький слух налаштований виключно на гроші і зиск, та ще на вимоги начальства.
Утім, дехто з учасників Форуму висловив побоювання, що хтось намагається перед виборами підставити владу під удар. Та невже наша влада настільки нерозумна, щоби спонукати громадян до радикальних дій? Бо настрої в багатьох мешканців, які живуть на берегах Дністра, саме такі. Про це теж говорили учасники Форуму.
Насамкінець вони одноголосно прийняли резолюцію та в кулуарах дійшли висновку, що треба переводити проблему будівництва каскаду ГЕС на Верхньому Дністрі у політичну площину й активно діяти далі. Адже ціна питання – не мільйон чи мільярд гривень, а наше з вами майбутнє, яке намагаються просто знищити. Задля відомих срібників…
Резолюція Форуму Громадської взаємодії «Збережемо Дністер – Чернівці»
«Ми, представники місцевих громад, природоохоронних організацій, науковці та громадські активісти, що зібралися на Форум Громадської взаємодії «Збережемо Дністер – Чернівці», обурені намірами уряду і ПрАТ «Укргідроенерго» всупереч природоохоронному законодавству і волі місцевих громад збудувати каскад із 6 гідроелектростанцій на Верхньому Дністрі.
Реалізація цього проекту, який знищить природне русло Дністра на ділянці щонайменше у 200 км, матиме катастрофічні наслідки для довкілля, унікальної природної і культурної спадщини Дністровського каньйону, туристичного потенціалу регіону.
Незважаючи на ухвалені впродовж 2016-2018-го років рішення місцевих громад, обласних та районних рад про неприпустимість реалізації проекту, одностайну позицію громадськості та екологів, заборону будівництва об’єктів гідроенергетики в межах природно-заповідного фонду України, значні кошти уже витрачаються на підготовку до будівництва.
Такі дії є відвертим викликом установленому Конституцією України правовому порядку й демократичному ладу, правам, безпеці й гідності кожного з нас.
Ми вимагаємо від Кабінету Міністрів України:
1.Ухвалити рішення про відмову від будівництва нових ГЕС на Дністрі і заборонити здійснення будь-яких робіт у цьому напрямку, в т.ч. розробку техніко-економічного обґрунтування, отримання кредитів чи витрачання коштів.
2.Переглянути Програму розвитку гідроенергетики на період до 2026 року, зокрема вилучити з неї та всіх урядових і відомчих рішень положення про можливість побудови каскаду верхньодністровських гідроелектростанцій.
Відповідно вимагаємо від Чернівецької обласної державної адміністрації:
офіційно звернутися до Кабінету міністрів України щодо недоцільності та неприпустимості будівництва каскаду ГЕС на Верхньому Дністрі.
І вимагаємо від Чернівецької обласної ради: наслідувати приклад Тернопільської та Івано-Франківської обласних рад і прийняти рішення щодо неприпустимості будівництва каскаду ГЕС на Верхньому Дністрі.
Ми закликаємо місцеві громади, представників влади всіх рівнів, громадські та експертні середовища, науковців, журналістів та всіх небайдужих громадян до об’єднання зусиль і координації дій задля виконання цих вимог і збереження Дністра для нинішнього та майбутніх поколінь».
Решення прийняте одностайно, відкритим голосуванням 28 серпня 2018 року
Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії», фото Світлани ГНАТИШИНОЇ, «Хотинські вісті»
