Під час тестувань води виявилося, що продукція провідних світових брендів води у пляшках, забруднена крихітними пластиковими частками.
Велике дослідження провели в дев’яти країнах і протестували 250 пляшок води.
В середньому у кожному літрі води виявили біля 10 пластикових часток, які були ширшими за людську волосину. Керувала дослідженням журналістська організація Orb Media.
Тести проводили в Державному університеті Нью-Йорка у Фредонії.
Шеррі Мейсон, професор хімії в університеті, проаналізувавши результати сказав BBC News: “Ми знаходили [пластик] у пляшці за пляшкою та в кожному бренді”.
“Справа не в тому, аби вказувати пальцем на конкретні бренди, а тому, що пластик став поширеним матеріалом у нашому суспільстві, він усюди. І ця вода проникає усюди”.
Наразі немає доказів, що вживання дуже малих часток пластмаси (мікропластмаси) може завдати шкоди здоров’ю людини, але наука має дослідити потенційні наслідки.
Коментуючи результати, професор Мейсон сказав: “Дані, які ми бачимо, не катастрофічні, але вони насторожують”.
Хід дослідження
Дослідники протестували воду у Бразилії, Китаї, Індії, Індонезії, Кенії, Лівані, Мексиці, Таїланді та Сполучених Штатах. Пластик знайшли в 93% зразків, серед таких відомих марок, як Evian, Nestle Pure Life і Aqua.
Аби виключити забруднення води дорогою до лабораторії, закупи в магазинах та доставку води кур’єрами записували на відео. Деякі паки води в США замовили через інтернет.
Щоб виявити у воді мікрочастинки пластику від ста до декількох мікронів шириною, до зразків додавали барвник Nile Red. Він добре прилипає до будь-яких видів пластику.
Потім воду просвічували з такою довжиною хвилі, щоб барвник флуоресціював. Воду фотографували й знімали на відео зі збільшенням, аби підрахувати частки.
Наявність пластику вивчають за допомогою додавання барвника під назвою Nile Red до кожної пляшки. Цю техніку нещодавно розробили британські вчені, аби швидко виявляти пластик у морській воді.
Під час попередніх досліджень встановили, що барвник прилипає до шматків пластику, і підсвічує їх під певним освітленням.
Професор Мейсон та його колеги віднаходили підфарбовані зразки, а потім підраховували кожен шматок, більший за 100 мікронів, розміром як людська волосина.
Деякі з цих частинок, були досить великими, і їх ідентифікували як певний тип полімеру.
Часток, розміром менш як 100 мікронів і до 6,5 мікронів, було набагато більше (в середньому 314 на літр). Їх рахували за допомогою техніки, яку розробили в астрономії, яка рахує загальну кількість зірок у нічному небі.
Склад цих частинок не вивчали детально, але професор Мейсон припустив, що, швидше за все, це також пластик.
Це пояснюється тим, що барвник Nil Red може прилипати й до інших речовин, як фрагменти оболонки або водорості, що містять ліпіди. Втім, вони навряд чи можуть бути у воді в пляшках.
Думка експертів
Експерти розповіли BBC, що люди в країнах, де може бути забруднена водопровідна вода, повинні продовжувати пити воду з пластикових пляшок.
Торік професор Мейсон виявив частки пластику в зразках водопровідної води, а інші дослідники помітили їх у морепродуктах, пиві, морській солі та навіть у повітрі.
Через те, що дослідження не мало експертного огляду і його не публікували в науковому журналі, BBC опитала експертів у цій галузі.
Доктор Ендрю Мейє, з Університету Східної Англії сказав, що дослідження – це приклад “аналітичної хімії високої якості” і що результати були “досить очікуваними”.
Майкл Уокер, член-засновник правління Агентства стандартів харчових продуктів, зазначив, що барвник Nil Red гарно працює у таких випадках, а дослідження “добре проведене”.
Копирайт изображенияGETTY IMAGESImage captionЛюди в країнах, де може бути забруднена водопровідна вода, повинні продовжувати пити воду з пластикових пляшок.
Що відповіли компанії
Компанії, продукцію яких тестували, повідомили BBC, що вони виробляють воду в пляшках за найвищими стандартами.
Втім, вони також повідомили, що правил, які б регулювали вміст мікропластмаси в пляшках, немає. Також там наголосили, що немає і стандартизованих методів тестування такої продукції.
Nestle заявила, що розпочала власне тестування на наявність мікропластику у воді два роки тому, але там кількість часток була меншою за рівень вимірювання. Також в компанії сказали, що дослідники з Університету штату Нью-Йорк не взяли до уваги деякі стадії контролю, через що могли з’явитися помилкові результати.
Gerolsteiner повідомила, що “не розуміє”, у який спосіб дослідники дійшли до своїх висновків. Їхні власні тести на присутність пластику показували результати, які були “значно нижчими допустимих значень”
Coca-Cola, яка виробляє воду Dasani, стверджує, що впровадила”багатоступінчатий процес фільтрації”, але визнає, що мікрочастинки пластику складно виявляти, а тому “в незначних кількостях” їх можуть знаходити навіть у продуктах, які “виробляють за найвищими технологіями”.
