Біограф Ієроніма Босха (1450-1516) Лінда Харріс вважає, що її герой мав хист передбачення. У своїх картинах, стверджує вона, Босх прогнозував майбутні війни, епідемії та екологічні катаклізми. Щось таке передбачали багато хто: не треба бути антропологом, аби розуміти, що хворіти й воювати люди будуть аж поки не вимруть. Однак Босх не просто передбачав нинішній наш «апокаліпсис», він достеменно знав, як цей апокаліпсис виглядатиме. Достатньо придивитися до його картин пильніше, аби переконатися: Босх гідний входження в історію не лише як великий художник, але й як автор страшних у своїй конкретності прозрінь.
Світова геополітика
На перший погляд, картина «Фокусник» (бл.1502) – нехитрий зразок жанрового живопису. Катала дурить простака старим як світ трюком із наперстками. Поки той зачаровано стежить за руками, вуличний злодюжка «підрізає» його гаманець. Один з глядачів, скориставшись тим, що загальна увага прикута до столу фокусника, мацає дівку. За тим, що відбувається, із живою зацікавленістю споглядає сова, спеціально навчений песик і перевдягнутий на монашку Путін: він має тут свій інтерес…
Кручу-верчу, світового панування хочу: Босх точно спрогнозував, як виглядатиме у наш час геополітична «заварушка». Тут і черговий секс-скандал, і дресировані лобісти, і мовчазне покровительство духовенства. Та головне – суть. Поки на сцені показують фокуси із кредитами, санкціями й рештою гіпнотичних реструктуризацій, хтось у когось щось віджимає: найцікавіше завжди відбувається за лаштунками.
Сальвадор Далі
Існує думка, що картини Ієроніма Босха були для Сальвадора Далі могутнім джерелом натхнення. Інші вважають, що Сальвадор просто запозичав у Босха персонажі, сюжети й інтонації. Набагато цікавіша теорія, що Босх не лише передбачив виникнення сюрреалізму в живописі, але й спрогнозував появу його головного героя. До прикладу, деякі гарячі голови бачать недвозначний натяк у фрагменті «Саду земних насолод» (1490-1510). Це ключ, борідка якого нагадує латинську «S», а загальний силует – букву «D». Утім, навіщо відшукувати ініціали, коли на лівій частині свого триптиха Босх намалював самого Далі. ГМО
Полуниця розміром зі стодолу, синичка-переросток, летючий оселедець, який справив би враження на Хемінгуея та Спілберга… Усе те, чим невдовзі пишатимуться сучасні генетики, у Босха колосилося, кишіло й плескалося вже 500 років тому. Як і належить справжньому католикові, навряд чи він був у захваті від ідеї підправити задум Творця. У тому, що сьогодні генетика виростила величезну кукурудзину й сперечається з іншими науками за статус найголовнішої, Босх вочевидь бачить прикмети завтрашнього апокаліпсису. «Не вбивай, не кради, не модифікуй» – застерігає він нащадків, вимальовуючи наслідки поїдання трансгенів.
Реаліті-шоу
Голі люди за склом? Якимсь незбагненним чином – через роки, через відстані – Ієронім Босх не лише побачив розквіт реаліті-ТВ, але й передбачив назву одного з найперших і найбільш резонансних шоу. Узагалі, «Сад земних насолод» – це доволі точне відображення сучасного телебачення, можна сказати, повна програма мовлення. Ліва частина триптиху – це ефір офіційних імперських каналів. Тут панують висока краса й процвітання. І коли вже хтось когось їсть – то лише заради зміцнення національної ідеї, відновлення історичної справедливості й решти богоугодних завдань. Центральна частина – розважальний сегмент із інтелектуальними атракціонами на кшталт «Дому-2», «Останнього героя» та «Пекельної кухні». А права частина – це, звісно, новини й серіали.
Іпотечна криза-2007
Коли подивитися на картину «Спокуса святого Антонія», далеко на задньому плані можна розгледіти цілком сучасні для нас будівлі. Мабуть, це хмарочоси Волл-стріт, а Антоній – свята людина, яка лише одного разу піддалася спокусі й узяла іпотеку. На середньому плані судові виконавці виносять майно Антонія (до речі, один з предметів так нагадує супутникову антену!). Але й це ще не все: Антоній з усіх боків оточений кредиторами, один з них навіть явився із молотком. Антоній глибоко замислився, в усій його позі читаються запитання: «Де я помилився», «Коли все пішло не так?». Насправді ринок нерухомості здавався таким стабільним… І тільки Босх у ХVI столітті знав, чим це все закінчиться. До слова, темі фінансової кризи присвячено багато робіт Ієроніма Босха. Чи не тому його герої бідно вдягнені й часто мешкають у дуплах…
І це лише кілька мотивів з живопису Босха. Його багатофігурні композиції можна читати як книгу, за кожною фігурою – чи предметом – навіть не натяк, пряме застереження. Чи правомірно так тлумачити Босха? Ну, ми ж погоджуємося із тим, що молодший сучасник Босха Вільям Шекспір – який, до речі, й помер одного року із Босхом – 1516-го, – написав усе про нас…
