Інформація про земельні ділянки комунальної власності завжди перебуває під пильною увагою мешканців громади. І будь-які зміни з цими ділянками одразу породжують чутки про те, що хтось хоче їх «прихватизувати». Щоби такі чутки не виникали й навколо ділянки на провулку Текстильників у Чернівцях, щойно орган місцевого самоврядування зрушив це питання з «мертвої точки», де воно перебувало досі, ми звернулися за роз’ясненнями до голови облради Івана Мунтяна
– От бачите, все в нас зводиться до чуток (сміється – авт.), але давайте не будемо займатися їхнім поширенням, краще поговоримо мовою фактів. Ще торік 1 грудня депутати обласної ради, враховуючи потребу в житлі учасників АТО та членів їхніх сімей, а також інших категорій громадян, які потребують поліпшення житлових умов, прийняли рішення про виділення земельної ділянки площею майже 0,6 га у провулку Текстильників,1 обласного центру під будівництво багатоквартирного будинку.
– Тобто ці дії тривають уже щонайменше упродовж року?
– Так. Більше того, ця земельна ділянка довгий час не використовувалася, хоча перебуває у спільній комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області в особі обласної ради. Сьогодні ж, коли у державі повним ходом йде децентралізація, а фінансовий ресурс є обмеженим, вважаю, що ми просто не маємо права, склавши руки, чекати на фінансування з центру. Так воно є скрізь у світі. До прикладу, в сусідній Румунії голова Сучавської повітової ради Георге Флутур цього року залучив до економіки регіону 300 мільйонів євро інвестицій. Тільки минулого тижня 5 мільйонів євро грантових коштів надійшло у повіт на умовах 2-відсоткового співфінансування. Звісно, ми не можемо наразі похвалитися аж такими успіхами, однак, як говорить народна мудрість, під лежачий камінь вода не тече. Тож хочу запевнити, що Чернівецька обласна рада виходитиме з подібними ініціативами й надалі.
Не секрет, що в Чернівцях житлове питання завжди стояло гостро. Нині ж, коли на Сході триває російська військова агресія, ми просто зобов’язані віддячити нашим захисникам за мир та спокій на Буковині. Більше того, будівництво цієї багатоповерхівки на вул. Текстильників дасть можливість не лише забезпечити житлом наших оборонців, але й додатково наповнити обласний бюджет. Недаремно ж чую на всіх нарадах, які проводить вище керівництво держави, що регіони мають залучати додаткові ресурси, вчитися заробляти й ефективно використовувати наявні можливості.
– Як саме? Що мається на увазі під «додатковими ресурсами»?
– Маю на увазі, що просто продати цю земельну ділянку було б нераціонально. Адже вартість квадратного метра побудованого на ній житла буде в рази вищою. До речі, залучення інвестора для будівництва згаданої багатоповерхівки через прозорий конкурс є невід’ємною складовою вищезгаданого рішення обласної ради. Тут одразу хотів би відповісти «злим язикам», які постійно шукають чорну кішку в темній кімнаті: рішення про оголошення конкурсу прийматиметься відкрито та публічно на сесії обласної ради. До слова, аналогічна процедура могла би бути застосована й щодо земельної ділянки на вулиці Заставнянській, 134.
– Чи є подібний досвід у інших областях?
– Саме хотів наголосити, що зведення цієї багатоповерхівки – не якась там забаганка чи винахід Чернівецької обласної ради: подібні проекти були вже успішно реалізовані Волинською та Одеською облрадами. Розумію, не всім до вподоби те, що крайовий парламент Буковини починає реально використовувати надані йому законом повноваження. Та водночас хочу наголосити, що це – лише початок. Оскільки вважаю, що майно територіальних громад сіл, селищ, міст області повинне працювати на жителів цих громад. Неприпустимо, коли роками приміщення, які є у спільній комунальній власності, не використовуються за призначенням, не здаються в оренду чи просто руйнуються.
– Тобто дії, які вчинила облрада, є не просто її правом, але й обов’язком?
– Безумовно. Адже, коли говорити по-простому, – це втрачені бюджетні надходження, які депутати обласної ради могли б спрямувати на розбудову транспортної інфраструктури краю чи покращення матеріально-технічної бази закладів освіти, охорони здоров’я, культури тощо. Власне це і є той господарський, ґаздівський як кажуть у нас на Буковині підхід, про який усі говорять, але мало хто застосовує на практиці.
– Спасибі за коментар та успіхів обласній раді у такій практиці.
Маріанна АНТОНЮК, «Версії»
