Людмила Чередарик: Чому зітхає генерал

До Дня довкілля, яке святкуємо третьої неділі квітня, Геннадію Шнаревичу, першому заступнику начальника Держекоінспекції в Чернівецькій області мали присвоїти звання Заслуженого працівника охорони природи.

У липні йому виповнюється 60 років, більшу половину яких він присвятив розвою природного середовища та контролю за ним. Адже й походить із династії природоохоронців і природолюбів. Його дядько Іван Шнаревич – відомий буковинський біолог.

Цікаво, що подання на звання вже навіть направили з Мінприроди до Адміністрації Президента. Та чи знайде нагорода свого героя? – питання відкрите. Бо Геннадія Леонідовича раптом відсторонили від посадових обов’язків.

…Ніхто не сперечається з тим, що потрібні молоді кадри. Але й вони потребують досвіду. Їх і могли б навчати такі зубри від природи, як Шнаревич. Він почав працювати з 17 років і пройшов усі щаблі природоохоронної ієрархії від рядового інспектора єдиного екологічного органу, як тоді казали, до першого заступника.

Пішки обійшов усю нашу область, знає не те що гори й ріки – кожен лісочок і кожне озерце. Та й сміливості йому не займати: став на прю з Міністерством – відмовився підписати наказ про введення посади ще одного заступника, бо для цього треба було скоротити посаду інспектора. А в інспекції, за словами Шнаревича, навіть прибиральниці немає – таким чином заощаджуються гроші. Недарма ж і Кабмін заборонив вводити нові посади через кризу.

На захист професіонала встала громадська екологічна рада, яка об’єднує з десяток недержавних громадських організацій природоохоронного спрямування. Усі вони підписали звернення до Міністерства й місцевої влади, вимагаючи повернути Шнаревича на посаду.

– Я – ортодоксальний природоохоронець, який ніколи не піде на дерибан природних ресурсів. Тому й незручний, – зітхає перший заступник головного інспектора з охорони навколишнього середовища в Чернівецькій області.