«Зліва від нас – пристанище бомжів, справа – міняли валют – й усе це на тлі готелю «Бристоль», символу старої Австро-Угорщини. А посередині вже давно визнаний у Європі художник Любківський. І ми, чернівчани, які невеличкими групами потихеньку приєднуємося до того елітарного мистецтва, яке він творить», – такими словами друг художника Олега Любківського Ярослав Курко, голова товариства «Знання», презентував 19 серпня відкриття проекту художника до Дня міста-2016 – «Мистецтво просто неба».
Щоп’ятниці картини з серії «Місто, яке колись звалося CZERNOWITZ» по одній виставлятимуться в різних куточках Чернівців. Проект планується завершити повною виставкою просто неба на одній з вулиць нашого міста.
Перша картина з проекту презентована у верхньому скверику на площі Філармонії: європейський формат мистецького мислення, помножений на витончену професійність.
Мольберт із картиною «Ключі від квартири, де колись лежали гроші та було пиво «Jupiter» на тлі готелю «Bristol» – на уявній сцені. На траві біля ніжок мольберта розкладені артефакти, так би мовити, «герої» презентованої картини. Від покривала, що до пори ховало твір, картину звільнив сам автор: він керував усім, що відбувалося.
Загалом на нас очікує 7 таких виставок.
«Час, коли наше місто звалося CZERNOWITZ, вже дуже далеко від нас. Те, що історія залишила нам під цією загадковою назвою – неоднозначне й багатомірне утворення, особливе полікультурне явище, яке й за плином часу не перестає вражати нашу уяву. Це – особлива тема, що не вписується в стереотипи, за якою тягнеться світ реального, але тепер недосяжного для нас багатомовного чернівецького міфу. Оспіване поетами й прозаїками з видатними іменами, місто й тепер прихованою силою своєї привабливості спонукає до осмислення та продовження цієї теми», – Олег Любківський.
Мистецтво Олега Любківського має особливий унікальний статут і критерії, свої шляхи, кордони, час, у якому постають образи минулого, перетворившись на персонажі вишуканих картин. Розповідаючи про задум і втілення проекту, Олег Любківский розповів:
«…Ці декорації досі не тільки міцні та нерухомі, але і позначені безліччю автографів, і не лише вдячної та захопленої публіки. Цей умовний образ існує поза звичними художніми уявленнями і може писатись тільки особливою мистецькою мовою. Найпростіший задум: найменша матеріальна ознака того часу оживає і стає самодостатньою тільки завдяки незвичній стилістичній знахідці, а там, де у місті перетинаються протилежні часові виміри, утворюється невигадана, еклектично переплетена картина – парадоксальне продовження того життя, що тривало у колишніх CZERNOWITZ…».
Сподіваємося, наступні 6 п’ятниць чернівчани зустрічатимуться біля картин Олега ЛЮБКІВСЬКОГО.
Тетяна СПОРИНІНА, «Версії», фото автора
