Між інтересами держави та олігарха Гарант обирає останнє.
– Якщо нас сьогодні не влаштовує прем’єр Тимошенко, то розмови про збереження демократичної коаліції треба припинити, – заявив віце-прем’єр Іван Васюник, коментуючи ситуацію довкола парламентської коаліції БЮТ та НУ-НС. Схоже, що прем’єр не задовольняє багатьох політичних і бізнесових діячів. Не влаштовує, зокрема, тим, що постійно заважає цій так званій «еліті» заробляти шалені капітали, торгуючи стратегічними інтересами держави. Як підкреслив Васюник, навіть долаючи весь час вставляння палок у колеса, уряд «довів, що це – український уряд. Він наважився розірвати кабальну угоду з приводу шельфу. І це – принципово важливий крок до здобуття Україною енергетичної незалежності».
Уряд і справді розірвав угоду, яка позбавляла Україну права на багатства Чорноморського шельфу на користь офшорної компанії «Венко Прикерченська». Але в цієї компанії знайшлися надзвичайно високопоставлені захисники – з числа тих, кому заважає і кого не влаштовує Тимошенко-прем’єр.
Президент Ющенко, який уже звик обходити Конституцію, що не дозволяє голові держави безпосередньо втручатися в економічні питання, за допомогою раніше спланованих рішень РНБО скористався цим битим шляхом і в справі «Венко». Рекомендації Радбезу та виданий на їхній підставі указ Президента зобов’язали уряд поновити угоду з компанією «Венко Прикерченська». Деякі експерти назвали це рішення таким, що містить ознаки політико-комерційного лобіювання.
Подібні оцінки мають серйозне підґрунтя, адже, скликавши засідання РНБО на захист інтересів «Венко», Президент призначив головою комісії з врегулювання спірних питань Раїсу Богатирьову, секретаря Радбезу і давню партійну соратницю Ріната Ахметова. З боку Президента це був надзвичайно відвертий крок: керівництво «Венко Прикерченської» навіть не приховує, що представляє бізнес-інтереси того ж таки Ахметова (донецький мільярдер через свій концерн СКМ є власником Донбаської паливно-енергетичної компанії, яка безпосередньо задіяна в проекті «Венко»). Тобто, призначаючи пані Богатирьову перевіряти законність бізнес-проекту пана Ахметова, Президент України навіть не намагався приховати, що ні про яку об’єктивність комісії взагалі не йдеться. Мова ж бо виключно про те, щоби не дати урядові зламати таку розкішну та прибуткову комбінацію, якою є угода з «Венко» на право розробки надр Прикерченського шельфу.
Тому нікого й не здивували прогнозовані висновки комісії Богатирьової (як до речі й усі рішення РНБО при Президенті Ющенку): і конкурс, і угода з «Венко» – законні, чисті й бездоганні. Ще б пак! Адже йдеться про шельф, який містить 1,5 трильйони кубометрів газу. До чого тут Україна з її енергонезалежністю, коли йдеться про такі гроші?..
Експерти роблять висновок, що уряду викручують руки заради інтересів однієї комерційної структури. Справа «Венко Прикеченської» – незаперечне свідчення політичного зближення Ющенка й Ахметова, внаслідок чого Президент відверто захищає комерційні інтереси українського мільярдера.
Повертаючись до цитованої вже промови Івана Васюника, додамо, що в результаті такого політичного союзу, «за іншої коаліції та іншого уряду, енергетичну незалежність України буде поховано». Втім, Президента подібні «дрібниці», вочевидь, не турбують, оскільки він вирішує свої, важливіші питання?..
Дмитро ОСТАПЕНКО
