Людям з обмеженими можливостями навіть центр міста доводиться долати з превеликими труднощами, щоразу ризикуючи здоров’ям. У цьому на власних «коліщатках» переконалися студенти медичного коледжу та інші учасники флеш-мобу «Два кроки», які сіли в інвалідні візки й разом з людьми-візочниками проїхалися містом від Соборної площі до залізничного вокзалу, а звідти – повернулися громадським транспортом.
– Ми ніколи не думали, що це так важко, – зізнавалися студенти. Візочки переверталися, коліщатка застрягали в широчезних щілинах між бруківками… На багатьох перехрестях – відсутні пандуси, а там, до вони є, – не завжди без сторонньої допомоги ними можна видертися, іноді їх перекривають припарковані автомобілі. Недоступними для візочників є більшість магазинів, громадських та державних установ, банкомати тощо.
– На вулиці Франка я перекинулася, і якби позаду мене не підстрахували б, то впала би на проїжджу частину, – розповідає Наталія, одна з учасниць флешмобу. – У багатьох місцях тротуаром неможливо проїхати. Дуже важко переїжджати через бруківку. Передні маленькі коліщатка застрягають, візочок буксує. Через ці бордюри неможливо спуститися, треба якось розвертатися задом, і при цьому ти щоразу теж ризикуєш впасти, добряче побитися…
– Те що ви пережили сьогодні, я долаю щодня ось уже 12 років, – каже Влад, один з візочників, які взяли участь в акції. – Звісно, людина до всього звикає, але це – не нормально! Це дуже небезпечно для здоров’я – їздити такими тротуарами!
Чернівецькі шляхи є проблемою не лише інвалідів — важко містом проїхати і мамам з дітьми у візочках.
Організували акцію журналісти телеканалу «ТВА» та громадські організації «Милосердя», «Безбар’єрне місто», «Турбота». На акцію були надіслані запрошення до міської ради, але жоден посадовець покататися на візочку чомусь не прийшов…
У автобус візком доводиться прориватись «з боєм».
– Колись я ходила і не знала цих проблем, – каже Валентина Добригіна, голова Чернівецької обласної громадської організації інвалідів-візочників «Лідер», – я взагалі не розуміла, які можуть бути проблеми в людей з інвалідністю, в людей на візках. Належні умови треба робити не тільки для візочників, але й для всіх маломобільних груп населення: вагітних, матусь з дитячими візочками тощо. Хай би ті, хто роблять оті пандуси в місті, самі спробували виїхати на них на візочку – вони відсотків на дев’яносто робляться не за нормами!
Ігор КОНСТАНТИНЮК, «Версії»
