Поки вирують пристрасті навколо передачі нерухомого майна громади області досі невідомій і «малостатутній» комунальній організації «Інватранс», сама громаді відомі лише аргументи учасників конфлікту. Подаючи ситуацію як «чорно-білу» – тобто таку, де є лише «хороші» і «погані», депутати і чиновники все спрощують – собі на користь. Насправді ж усе не так однозначно, а з глухого кута є вихід. Щоправда, його не хочуть бачити ні у владі, ні в опозиції. Та нагадаю читачам суть проблеми.
Рішенням Сесія Чернівецької обласної ради своїм рішенням від 5 липня 2013 року №64-16/13 визначила необхідність передачі об’єктів нерухомого майна спільної власності територіальних громад області з балансу обласної ради на баланс обласного комунального підприємства «Інватранс». Зокрема, серед запропонованих для передачі об’єктів нерухомого майна значиться будівля за адресою: м.Чернівці, вул.Кафедральна, 2 (навчальний корпус Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича) та інші. Вартість переданої нерухомості – 77 млн. грн. Чому виникла потреба так зробити? Тому що, згідно з Бюджетним кодексом, обласна рада не має тепер права бути балансоутримувачем. Чому обрали саме це підприємство? Тому що воно ідеально підходить для того, щоби бути балансоутримувачем комунальної нерухомості: є комунальним підприємством, не має боргів, а можливість такої діяльності зазначена в його статуті. Від передачі на баланс «Інватрансу» змінюється лише форма обліку нерухомості, усі дії з нею (передача в оренду, зміна власника чи інші) має право чинити тільки обласна рада.
Та маловідомість і нечисленність трудового колективу «Інватрансу» спричинили сумніви в чистоті цієї оборудки. Тому частина депутатів, серед яких і я, утрималися від голосування за передачу нерухомості громади на баланс цієї фірми. Опозиційні депутати щиро розкритикували і діяльність «Інватрансу», і результат голосування провладної більшості з цього питання. Тим часом я спробував розібратися в питанні глибше.
А далі почалося дещо дивне. Опозиційні закиди раптом підтримав голова облдержадміністрації Михайло Папієв. І з корпусом університету він обіцяв розібратися, і депутатів попросити переголосувати… Навіть підлеглі пана Папієва по партійній лінії – депутати від Партії регіонів Унгурян та Нікітін – написали до прокуратури прохання перевірити на предмет відповідності вимогам Конституції України та актів законодавства рішення сесії Чернівецької обласної ради від 05.07. 2013р. №64 -16/13, за яке, наприклад, пан Нікітін сам же і голосував.
Прокуратура депутатів-регіоналів почула з вибірковою оперативністю і написала подання з вимогою «вжити заходів щодо усунення виявлених порушень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», причин та умов, що їм сприяли, скасувавши дане рішення сесії». І наче все й правильно, тільки в поданні прокуратури не вказано жодної конкретної норми, жодного посилання на статтю закону, який облрада порушила своїм рішенням. Важко запідозрити прокуратуру в невмінні писати подання. Швидше, реальних порушень не знайшлося. На чому й наголошує юридичний відділ облради. Та подання є, тож на нього треба реагувати. Які можливі виходи з ситуації, на мою суб’єктивну думку?
Постійна комісія облради з питань приватизації та управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст області виносить подання прокуратури з пропозицією скасувати попереднє рішення на сесію облради. Також на сесію виноситься така ж пропозиція одного з депутатів-опозиціонерів: скасувати попереднє рішення про передачу нерухомості фірмі «Інватранс». Але є два юридичних моменти: по-перше, рішення комісії прийняте лише 17 вересня, а сесія призначена вже на 20-те. Через вимогу Закону про доступ до публічної інформації дотриматись 20-денного терміну оприлюднення питань, що виносяться на сесію, найближча сесія облради цього питання не розглядатиме. (Чи розглядатиме? Якщо хтось з високих посадовців не вважатиме дотримання процедури оплотом демократії?). А по-друге, облрада не має підстав для скасування свого рішення – адже воно приймалося без порушень, і навіть прокуратура не вказала на жодне з них.
Тим часом пан Папієв не приховує бажання, аби рішення про «Інватранс» було скасоване. Це непрямо підтверджує моє глибоке переконання: «Інватранс» – цілком прозора структура, в якій дуже важко «замутити» воду, аби «ловити в ній рибку». І облдержадміністрація, яка давно вже, на мою думку, викреслила облраду з партнерів по владі, а ставиться до неї лише як до декорацій удаваного самоврядування, просто «проморгала» передачу нерухомості в 77 мільйонів гривень. Тепер, якщо вдасться (а коли ОДА чогось хочеться – малоймовірно, що їй це не вдасться), нерухоме майно від «Інватрансу» повернеться на баланс облради, з якої за ефективність управління ним і не спитаєш, а згодом буде передане балансоутримувачеві, в якого не 4-5 працівників, як в «Інватрансі», а 80-90. І де, уявімо, не за статутом, а реально ремонтуватимуться, наприклад, автомобілі. На що можна буде списувати чималі кошти. І на пальне. І ще й нові автівки закуповувати. Це так, до прикладу.
Як депутатам без великих втрат можна вийти з юридичної і фактичної колізії, що склалася? Як на мене – залишити все, як уже є (хіба що викреслити зі списку об’єктів корпус університету як найбільш дражливий у цьому питанні). Тут йдеться про пошук розумного менеджера, а не численність колективу. Оголосити конкурс на посаду директора фірми-балансоутримувача, знайти дієвого менеджера, а не бюрократа, запропонувати гідну зарплату, укласти з директором контракт (а керівник установи затверджується сесією облради), і вже місяців через сім (бо раніше, ніж за півроку, не можна) перевірити ефективність роботи. Якщо не впорався – знайти нового. В разі виникнення прибутків – за прикладом міської ради кошти можна спрямовувати рішенням облради на спеціальні цілі (як спрямовуються кошти міського комунального підприємства «Калинівський ринок»). Адже прибутки від керівництва цими об’єктами управлінням облради, навіть якщо такі є, потрапляють у загальний обласний бюджет, а розпоряджається ними ОДА. Це прерогатива депутатів, самоврядування, а не виконавчої влади. Чи не тому ОДА «заднім числом» сполошилася від передачі нерухомості на баланс прозорій структурі? Чи не тому депутатам нав’язуть помилкове враження, що вони нічого не вирішують?
Я свідомий того, що суттєво не вплину на майбутнє голосування. Але очевидність того, що життя не чорно-біле, а кольорове і багатогранне, змушує мене нагадати громаді, що опозиція також може помилятися, а влада не така недалека, аби цим не скористатися. Хоча пріоритетними для облради мають бути не гра провладними чи опозиційними м’язами, а інтереси громади. Завдання ж опозиції – не чинити просто наперекір владі, а слідкувати, аби влада не скористалася своїми опонентами на шкоду людям.
Руслан МЕЛЬНИК, депутат Чернівецької обласної ради, позафракційний
