У майбутньому для подолання музейної скрути оптимізувють штат і здійснять реорганізацію?
Чернівецький обласний Художній музей відзначив чвертьвіковий ювілей. З цієї нагоди відвідувачам препредставили нову постійну експозицію з понад двома сотнями робіт з фондів музею, а ще обговорили проблеми культури й мистецтва на сучасному етапі та роль художніх музеїв у їхньому вирішенні на науково-практичній конференції. У ній взяли участь близько двох десятків небайдужих до культурної спадщини фахівців з різних областей України – з Івано-Франківщини, Рівненщини, Харківщини.
Боротьба за подолання проблем художніх музеїв, як виглядає, покладена на самі ж музеї. Адже «допомога» влади, вочевидь, спрямована якщо не на їхню ліквідацію, то принаймні на зменшення кількості. Як зауважила директор Чернівецького Художнього музею Інна Кіцул, нині музеям приділяють набагато менше уваги, хоча проблеми в культурі та мистецтві були і є на кожному етапі розвитку суспільства. Та якщо раніше 4 рази на рік проводилося спеціальне обов’язкове навчання музейних працівників – в українській, а то й у інших європейських столицях, то зараз лише вимагають нові експонати, хоча коштів на них, на експедиції та на навчання не виділяють. Вихід же зі скрути влада вбачає в оптимізації штату – і це підтверджують учасники конференції з інших регіонів, зокрема й науковий співробітник комунальної установи «Художньо-меморіальний музей І.Ю.Рєпіна» в м. Чугуїв на Харківщині Владислав Литвиненко.
Натомість директор Музею мистецтв Прикарпаття Михайло Дейнега вихід з ситуації вбачає у створенні музейного комплексу на базі об’єднання всіх музеїв міста на чолі з одним генеральним директором. За його ж словами, нині музеї виживають лише за допомоги інвесторів, меценатів і власних виставок.
Згідно з наказом Мінкульту України від 1 серпня 2012 року, музеї України поділяються на категорії:
І – всі музейні заклади зі статусом національного,
ІІ – музеї та заповідники, що мають від 75 до 200 тис. відвідувачів на рік та від 75 до 150 тис. одиниць основного фонду; ІІІ – 50-75 тис. відвідувачів на рік, 30-75 тис. одиниць основного фонду; IV – 15-50 тис. відвідувачів на рік та 10-30 тис. одиниць основного фонду.
Таким в Україні робити нічого.
За словами Михайла Дейнеги, захистити права музеїв в Україні спроможне тільки ICOM – міжнародне об’єднання музеїв і професійних музейних працівників, яке займається збереженням, охороною та популяризацією світової природничої і культурної спадщини, матеріальної і нематеріальної.
Начальник управління культури ОДА Іван Петрусяк визнає, що фінансування музеїв зовсім не таке, як би того хотілося. Та посадовці тішаться вже тим, що «усі працівники отримують заробітну плату, приміщення гарне, немає боргів за опалення та електроенергію». А щодо поповнення фондів, тобто закупівлі надбань мистецтва – то тут уже «як виходить»…
Від управління культури Чернівецької міської ради на цьому заході нікого не було. Директори місцевих музеїв запевняють, що міська рада не вперше ігнорує подібні заходи.
– Зрештою, – зауважила, важко зітхнувши, стара чернівецька музейниця, – музеї – це розкіш, бо вони працюють не на тіло, а на душу. – І додала: – У державі бракує грошей на більш суттєві речі – дороги, медицину, освіту… Утім, ще Фрідріх Ніцше попереджав: «Культура – це лише тоненька яблучна шкірка над розжареним хаосом»…
Аурелія ТРИНТА, «Версії»
