26 березня у виставковоій залі Львівської національної галереї мистецтв за сприяння Генерального консульства Республіки Польща у Львові відбулося відкриття персональної виставки художника-графіка Олега Любківського «Теза і антитеза: Місто, що колись називалося Czernowitz».
На запрошенні читаємо: «Запрошую на авторську зустріч»…
Це вже двадцять сьома зустріч і виставка художника Олега Любківського.
Містичний флер чернівецьких настроїв вулиць, домівок, вишуканих та елегантних силуетів архітектурних деталей, зруйнованих часом та байдужістю нащадків, неповторна пластика портретних планів брам, плит, решіток, цоколів, вікон назавжди підкорили і зачарували виставковий простір. Сімдесят творів художника Олега Любківського зі своїми історіями, драмами, сюжетами, жанрами, романтичністю, норовом, незалежністю, відвертістю та витонченістю, але знехтувані сьогоденням, з якоюсь фантастичною легкістю візуалізувалися у львівський мистецькій атмосфері.
Чи просто відчули спорідненість…
Спорідненість культур, долі, об’єднуючих принципів буття…
Інтелектуальне мистецтво художника, його іронічний погляд, який у певній мірі є і сумним, передбачення руйнування не тільки матеріальних художніх цінностей, але й духовних,
перманентність віддзеркалення зламів епох та подій, здивували та зацікавили відвідувачів вернісажу.
А самотність автора-мистця є іноді і самотністю всіх мислячих людей.
Та й сама експозиція сприймалася неоднозначно, на мій погляд: картини не проста висіли, а промовисто запевняли і були здатні зрозуміти: себе, вас, світ, себе у цьому світі… Простір виставки художник умовно виокремив листівками двозначної картини «Бітте» на паркетних дощичках, які, як належить традиції гостинних господарів, ніби акумулювали та охороняли духовну ауру події. Зацікавлені погляди, жваве обговорення, філософія автора виставки, метафорична та емоційна, вабить і спонукає діалогу.
Прекрасна скрипкова музика доповнює і зв’язує ланцюжки візуальних образів одночасно в ілюзію і дійсність. Яка іноді є зовсім не парадною…
Хто був на відкритті виставки, мене зрозуміє, а хто не був, але знає художника, теж.
Картини Олега Любківського не тільки символічні та сповнені візуальної краси, вони є певним поштовхом до міркувань, вчинків та дій…
Те, що навколо нього, це не просто виразні деталі минулих століть, Олег Любківський інтегрує інтелектуальну композицію власного світогляду, щоби МІСТО, чи то Львів, Чернівці, Люблін, Цюрих, Базель, Дрогобич, не загубилося і не стояло осторонь у сучасній цивілізації…
Тетяна Стрільчик, “Версії”,
фото автора
Чернівці – Львів, 25-26.03.2013
Верніcаж художника Олега Любківського у Львові. 26.03.2013
фото Тетяни Стрільчик
Дивись за посиланням – http://youtu.be/rbhm-3j5usA
Далі буде…
6 коментарів “Львів та Чернівці – загальна культурна спадщина…Теза і антитеза поглядом художника”
Спасибо за статью и неповторимый дух нашего города, переданный талантливым художником. Вдохновения!
дякую, я начебто побував на виставці!
Дякую художнику за його твори!
Люблю Чернівці.
Відчуваю і поважаю Львів, якого практично не знаю.
Достойна атмосфера виставки пересилює враження від її скромного оформлення .
Зараз всі подібні заходи набивають фуршетними столами в 5 поверхів , різнокольоровими , які забиваьть все інше, і обовязково “вібачте” має бути фондю.
Але дуже тепло на душі від того, які достойні люди , як інтелигентно, спокійно, красиво роздивляють та оглядають твори митця. Така має бути атмосфера справжніх мистецьких заходів.
Чудові картини чудового художника!
Щиро вітаю,Олеже! Ти,як завжди,вдумливий,романтичний…Враження таке,що деколи подорожуєш у часі разом з глядачем,що ти є своєрідним “провідником”.Захоплююсь! Т. П.