Поки українці занурюються у відпочинок, опозиція пірнає не в море, а в мітинги. Мітингувати у серпні фізично неприємно, але, очевидно, ситуація спонукала. І не тільки до мітингів, але й навіть до певного об’єднання. Приміром, таємничі літери КОД тепер означають Комітет опору диктатурі. Що ж змусило зайнятися політикою в аполітичний сезон? – запитуємо в обласного лідера «Фронту змін» Максима БУРБАКА.
Цей мітинг був спонтанним. Моментальною реакцією
– Чому «Фронт змін» узяв участь у солідарному мітингу опозиції? Що вам до проблем Тимошенко?
– Це не питання Тимошенко, Луценка. Гадаю, не треба бути геніальним шахістом, щоби вирахувати – хто наступний.Це буде знов хтось із опозиції. Точніше сказати – наступними будемо ми. У широкому сенсі. Бо ці арешти мають відчутне політичне забарвлення. У них є політична логіка. І цей бульдозер їде з 2010 року і він потрохи… навіть не потрохи, а конкретно руйнує усі слабкі демократичні засади нашого молодого суспільства. Ми хочемо, щоби все повернулося у правове поле. Розглядайте справу по суті, а не займайтеся політичними інтригами.
До речі, Яценюк подавав законопроект, в якому була пропозиція, щоби справи, де передбачається покарання більше ніж на 5 років, розглядалися колегіально трьома суддями. Трьома фахівцями, а не хлопцем Родіоном Кірєєвим, якого невідомо звідки вийняли і невідомо куди, чесно кажучи, потім засунуть. Я йому, до речі, щиро співчуваю по-людськи, він в ситуації, з якої майже неможливо вистрибнути.
– Ваші відчуття від мітингу?
– Цей мітинг був спонтанним. Моментальною реакцією. Звісно, його варто було б краще організувати. Абсолютно очевидно, що влада ретельно підбирала момент для арешту. Це зайвий аргумент на користь того, що справа-таки має політичне забарвлення. Серпень, всі у відпустці, настрої у людей абсолютно відпочинкові. Тим не менше, ми зібралися висловити наше ставлення. У цій частині мітинг виправдав себе.
Схід – Захід: де жорсткіше?
– Ви самі відчуваєте тиск тут на місцях, у нашій області?
– (Замислився). Я б сказав так: у нас все це робиться толерантно… Коли зустрічаюся з однопартійцями зі Сходу, вони кажуть, там жорсткіше щодо опозиції. Там, як за армійським анекдотом, якщо сказали «люміній», то буде «люміній». Взагалі ж то, у нас щось постійно перевіряють. Але, зауважте, у «Фронті» немає «тушок». Ну, крім Гаєвської. Хоча, раз на рік і незаряджена рушниця стріляє. Загалом же, «Фронт змін» – це однодумці. Ми не продаємо місця у списках. Це і забезпечує єдність команди.
Подивіться на списки інших партій: там випадкові люди, яких нічого, за великим рахунком, не об’єднує. Окрім, звісно, вкладених у розкручений політичний бренд коштів. Ті партії сипляться як карткова хатка.
Тому вважаю, що ми, фактично, єдина опозиційна партія на Буковині. Не тому, що хочу опозиційної корони. Просто ми – політична сила нової формації. Ми – інші. В чому інші?
Ось приклад: прем’єр Азаров досі є прихильником планової економіки. Ви розумієте, він несе те, що вже відпрацювало та не може бути актуальним. Це стосується і багатьох інших партій. Це методи минулого, які в нинішній ситуації, коли відбулися такі зміни у суспільстві, науці, просто не можуть спрацювати. Я розумію, що конкретно Азаров не може змінитися. І розумію, що він не може принести чогось іншого. Наша ж партія орієнтована на новий світогляд, і ми хотіли б навіть відігравати роль «соціального» ліфту саме для молодих. Для тих, хто вихований вже в іншу епоху. Це світогляд нового суспільства: більш відкритого, багатого, толерантного.
Депутати не потрібні владі
– Скажіть, що в політичних рішеннях рад вас приголомшило, з чим ви не погоджуєтеся не тільки як представник політичної сили, а просто внутрішньо?
– Мене обурили рішення щодо закриття або реорганізації освітніх закладів. Це – Чудейський спецінтернат та Будинок учителя.
Щодо знаменитої обласної сесії, яка не відбулася. Коли заступник голови ОДА пан Галиць вклав стільки зусиль, щоби «попіарити» «Фронт змін». Я відчуваю навіть певну вдячність.
Швидше, не ми зірвали сесію, а влада не спромоглася її провести. Вони мають більшість. Але чомусь всі на морях. А ви, хлопці з опозиції, працюйте замість нас. На цій сесії стрижневою мала бути пропозиція, що голова ОДА і голова облради за погодженням з головою бюджетної комісії можуть вносити зміни до бюджету. Ось це приголомшило! Так навіщо тоді депутати? Вони не потрібні владі. Збирайте нас раз на рік. І все. І це після того, як стільки теревенили про міське самоврядування. Такі рішення фактично його знищують. Я не кажу про зловживання, але чомусь гроші спрямовують в ті райони, де влада має хоч якусь виборчу перспективу.
– А щодо перспектив влади й опозиції? Ви проводите якісь соціологічні опитування, вивчаєте настрої людей?
– Моніторимо. Відомо, що рейтинги влади падають. У нас нещодавно був проект «Мобільна група». Зустрічі з виборцями. Я проїхав усіма районами. Це варто зробити очільникам області. Люди просто… хаять. Не стільки вже про проблеми розповідають, як вихлюпують накопичений негатив. Мені здається, було б цікаво і повчально послухати невдоволених.
Розмовляв Андрій ПАВЛІВ
