Власники платіжних карток «Родовід-банку» звертаються до редакції зі скаргами на державну фінустанову, з якої неможливо «вибити» гроші. Що ж діється у банку з такою приємною та багатообіцяючою назвою, з’ясовували кореспонденти газети.
Чекайте МВФ…
Проблеми у банку почалися ще 2 роки тому, але вирішувати їх не поспішають ані Нацбанк, ані Кабінет міністрів. Тим часом люди сподіваються повернути хоча б частину власних заощаджень:
– Власний депозит не можу забрати з банку вже понад півроку, – розповідає п. Ігор. – Після закінчення терміну дії договору грошей мені не видали, сказали, що банк проблемний, працює тимчасова адміністрація. Запропопнували або продовжити договір під значно нижчі відсотки, або переказати кошти на картку. За відкриття рахунку, до речі, з клієнта «на рівному місці» стягують 5 гривень. Звичайно, щодня знімати з картки по 100 грн було незручно, але хоч якісь гроші. До того ж зняти їх, нехай з комісією, можна було і в банкоматах інших банків. А з 26 січня свої кревні можна отримати лише у касах та банкоматах «Родоводу». На все місто є лише 2 відділення і черги там «кілометрові». Стояти в них немає часу, бо ж на роботі не поясниш, де був. А що буде, коли мої гроші взагалі пропадуть?
– Я отримую мінімальну пенсію, якої, як ви самі розумієте, вистачає лише на хліб та молоко, – скаржиться пані Олена. – Дочка прислала з Італії трохи грошей, які я вклала у «Родовід». Аби отримати ті жалюгідні 150 грн, доводиться вставати вдосвіта, їхати з Південно-Кільцевої на інший кінець міста і вистоювати по кілька годин. Приміщення на Головній,11, маленьке, задуха, сварки, грошей на всіх у касі не вистачає, а в банкоматі їх немає взагалі. Та ще й щоразу стягують 2 гривні за отримання моїх же коштів! Такого неподобства немає в жодному банку! А на всі скарги від працівників чуєш одне: а що ми зробимо?
Офіційних коментарів працівники «Родоводу» не дають, але «не для преси» кажуть: «Нічим зарадити людям не можемо».
– Чого ми лише за день не вислуховуємо, – розповідають службовці банку. – Лають нас нецензурними словами, вважають крадіями. Занадто агресивні бабусі проклинають. А у чому ми винні? Самі живемо у «підвішеному стані»: якщо банк закриють, усі залишимося без роботи, а де її нині шукати?
Переважно у нас працює молодь, у всіх є сім’ї, діти, які теж хочуть їсти. Це ж не ми особисто привласнили чужі гроші і не ми запропонували цей порядок видачі коштів. Спочатку у Києві казали: «Почекайте до лютого, приїде МВФ і вирішить, чи давати гроші на оздоровлення банку, чи закривати його. Тепер кажуть: чекайте до 15 березня, коли закінчиться термін тимчасової адміністрації, тоді Кабмін та НБУ вирішать, що з вами робити: чи ліквідувати, як наполягає МВФ, чи залишити як є і продовжити тимчасову адміністрацію (мовляв, задля цього навіть у Верховній Раді закон відповідний ухвалили), чи об’єднувати вас з «Укрексімбанком». Люди питають у нас, що робити, але ми нічого не можемо порадити.
Історія проблеми
АТ «Родовід Банк» є правонаступником АКБ «Персональний комп’ютер», утвореного 17 липня 1990 року. Засновниками Банку були підприємства, які працювали у сфері мікроелектроніки. Рішення про зміну найменування банку ухвалене 2 липня 2004 року. Тоді ж змінилися власники фінустанови – Денис Горбуненко та Дмитро Єгоренко. Нині на них заведені численні кримінальні справи за розкрадання коштів у великих розмірах, фінансові махінації, «відмивання» грошей і незаконне вивезення капіталу за кордон.
2008-го у розпалі фінансової кризи уряд Юлії Тимошенко вирішив націоналізувати «Родовід» і перевести туди усі активи і зобов’язання ліквідованого «Укрпромбанку». Після кількох вливань державних коштів банк певний час працював нормально, а потім почалися фінансові проблеми, які тривають донині. Наприкінці січня «Родовід» взагалі перестав виплачувати кошти через банкомати, розрахуватися його платіжними картками у магазинах теж стало неможливим. 9 лютого на сайті банку з’явилося повідомлення, згідно з яким відновлені операції за платіжними картками в тих лімітах, що були чинними до 26 січня 2011 року, а для вкладників – у збільшених добових лімітах (150 грн на добу для зняття готівки та 1750 грн на добу за розрахунками в торговельній мережі).
Обслуговування карток здійснюється у касах та банкоматах АТ «Родовід банк» та в торгових точках, в яких встановлено POS-термінали «Родоводу».
Тим часом НБУ отримав право продовжити ще на півроку повноваження тимчасової адміністрації у «Родовід Банку». Для цього Верховна Рада внесла зміни до закону «Про банки і банківську діяльність», дозволивши НБУ продовжувати термін дії тимчасових адміністрацій в системотвірних банках на 18 місяців (зараз – максимум на 12 місяців).
Експерти не сумніваються, що НБУ залишить адміністрацію, поки Кабмін не визначить долю банку. На їхню думку, найдешевше для держави – ліквідувати банк, дати державний кредит Фонду гарантування внесків і виплатити кошти вкладникам
Ідею залишити адміністрацію підтримав заступник голови НБУ Володимир Кротюк, заявивши, що необхідність продовження роботи адміністрацій викликана великою кількістю судових справ щодо повернення активів і розриву збиткових та нікчемних договорів.
Мовою цифр
«Родовід Банк» потребує докапіталізації на суму 5,8 млрд грн.
На покриття збитків «Родовід Банку» вже спрямовано понад 8 млрд. грн, які не змогли відновити його платоспроможність.
Перевірки ГоловКРУ торік виявили фінансові порушення в банку на 22,6 млрд грн.
Зобов’язання банку перед фізособами за підсумками 2010 року становили 3,9 млрд. грн. Інакше кажучи, саме стільки банк заборгував за всіма депозитними договорами громадянам України.
«Свіжак» від НБУ
Останнє «віяння» влади: Національний банк України запропонував МВФ задіяти «Укрексімбанк» для порятунку «Родовід Банку». НБУ пропонує збільшити капітал держбанку і перевести до «Укрексімбанку» зобов’язання «Родоводу» перед приватними клієнтами разом з живими активами та роздрібною мережею. Із залишків «Родовід Банку» НБУ пропонує зробити так званий bad bank – структуру, в якій будуть акумульовані всі непрацюючі активи «Укргазбанку», банку «Київ» і, можливо, банку «Надра», які так само працюють з тимчасовими адміністраціями.
Що на все це скажеш? Без коментарів. Під Богом ходимо…
Лєра ЯСНИЦЬКА, «Версії»