ДонбасМедіаФорум – що в «сухому залишку»?

Блог Ірини Гамбарян

Найрезонанснішою подією липня став беззаперечно ДонбасМедіаФорум, що відбувся на початку місяця в Харкові. Вчетверте медійники, так чи інакше пов’язані з Донбасом, зібралися під одним дахом, щоб обговорити гострі теми та важливі для нас питання. Мені особисто знадобився аж місяць на усвідомлення впливу того, що відбувалося протягом двох днів у колі колег.

З офіційного прес-релізу: «Основна тема цьогорічного Форуму – «Нові виклики та можливості, з якими стикаються регіональні ЗМІ». Ця знакова медіа-подія зібрала понад 500 учасників з України та світу, серед яких були провідні медіа-експерти на представники національних та регіональних медіа.

Розвиток регіональних медіа та журналістські стандарти, свобода слова і думки, безпека і об’єктивність, емпатія і толерантність, рівність і громадянська позиція – ось далеко не всі теми обговорення. В рамках Форуму відбулися 4 панельні дискусії, 20 майстер-класів, 5 публічних дискусій.»
Потрапити на всі події було майже нереально. Насиченість подій, наповненість програми, актуальність тем, професійній рівень спікерів/ок постійно ставили перед вибором. А проміжки були вщент заповнені емоційним спілкуванням.

Колеги і колежанки

З першої події першого ДМФ найціннішими для мене були зустрічі – ті, що з теплими обіймами та дружніми розмовами.

В 2015-му ми вперше побачились після переселення. І сама присутність на Форумі була підтвердженням маркеру «свої», тож обійматися було з ким.

З 2016 р до складу учасників і учасниць доєдналися журналісти і журналістки з інших регіонів, що працювали на Сході. Той ДМФ став першим для відомої чернівецької журналістки Галини Єреміци.

Галина Єреміца: «Я не була лише на першому форумі у Києві, тобто я була учасницею трьох ДМФ – Маріуполі, Святогірську, Харкові. Почала брати участь у ДМФ після поїздок на фронт. Від початку війни я була вже понад два десятки разів у гарячих точках на Донбасі, написала десятки публікацій («Версії» періодично публікували мої матеріали з фронту). Для мене ДМФ – це мегазахід, це інформаційний майданчик для тих, хто висвітлює тему російсько-української війни. А мені дуже болить ця клята війна…

ДМФ – це унікальна можливість поспілкуватися з міжнародними журналістами, які мають досвід висвітлення конфліктів, це потужне експертне середовище, Це неформальне спілкування з колегами, знайомство з новими друзями, налагодження контактів і неймовірні емоції! ДМФ – це те, що нас об’єднує! Планую брати участь у наступних ДМФ і мрію, аби ДМФ-2019 відбувся вже у звільненому від окупантів Донецьку, Луганську або Криму! І вірю, що так і буде. Слава Україні!!!»

Зміна іпостасі
З 2015 р я була учасницею – активною, відданою, іноді не дуже зручною. Цьогорічний ДМФ приніс мені дві значні зміни.

По-перше, я отримала особисте запрошення від основного засновника Форуму:
«Шановна Ірино,

Хочу висловити Вам подяку за підтримку ідей «Донбас Медіа Форуму». Щороку учасників стає все більше, програма стає інтенсивнішою. Подія набуває національного значення – це було б неможливим без вашої активної участі та непохитної відданості тим цінностям, які нас об`єднують. Дякую за відданість професії в такий непростий час для українських медіа. Від імені організаційного комітету маю честь запросити Вас взяти участь у «Донбас Медіа Форумі 2018», який відбудеться 6 та 7 липня у місті Харків.
З повагою,

Голова правління громадської організації «Донецький інститут інформації»,

Олексій Мацука»
По-друге, мене було запрошено як спікерку на круглий стіл «Дискримінація чи толерантність: як медіа висвітлюють проблеми меншин в Україні».
Цей час я використала для просування теми, яка наразі є для мене найгострішою – виборче право ВПО та адвокатування Законопроекту 6240. Насуваються вибори, і якщо Законопроект на стане Законом, 4% виборців не стануть електоратом. Нас вилучено з суспільного життя і країни, і місцевих громад. Ланцюг ігнору має бути перервано, виборчі права ВПО мають бути відновлені.

Ініціаторкою зміни моєї ролі з учасниці у спікерку стала Марина Курапцева, для якої цей ДМФ став дебютним.
Марина Курапцева: «Я на власному досвіді пересвідчилася, що Донбас Медіа Форум – дружнє, абсолютно неконфліктне середовище: минулого року я бойкотувала Форум, а сьогодні я увійшла в оргкомітет ДМФ. Організатори надають багатофункціональний, мобільний, зручний для всіх медіа інструмент, а ми вирішуємо, чи гідний він того, щоб ми застосували його в своїй роботі…

Марина Курапцева (зліва) і Ірина Гамбарян

Маю усвідомлення, як легко керувати людиною, що знаходиться під впливом пропаганди. Мною саме так керували, але ж зрештою я взяла відповідальність на себе. Зараз я розглядаю Форум як мережу майданчиків для обговорення професійних питань всіх українських медіа, як можливість створити безпечне середовище для журналістів, генерувати свіжі ідеї, втілювати нові проекти, об’єднувати українське суспільство, об’єктивно інформувати аудиторію про події, – зрештою, це і є наша робота.»

Бойкот
Про те, що хтось бойкотує подію, я дізналася з соцмереж, сидячи в переповненій конференц-залі. Це додало «перчинки» сприйняттю того, що відбувалося. Це ж наскільки гострими і болючими є теми обговорень, що знайшлися люди, які закликають ігнорувати зібрання п’яти сотень журналістів і журналісток, експертів і експерток! Для мене це стало останнім підтвердженням того, що я – там де треба.


Ігноруються права переселенців і переселенок. Замовчується або викривляється інформація про значний підйом активності право радикальних рухів та об’єднань. Все менше і менше просторів, де відсутні табуйовані теми. Україна все нижче скочується в рейтингу свободи слова. І для мене підтримка і особиста участь в Донбас Медіа Форумі стала вже не стільки приводом побачити знайомих, скільки проявом громадянською позиції.

Далі буде

Я не часто ходжу до церкви і молюся. Але, власне, поставила б свічку за здоров’я Мацуки – щоб тримався, не зважаючи на тиск «патріотів», і зібрав нас на ювілейний ДМФ. Попросила б у Бога, щоб дав розуму: донорам – підтримати чергову заявку Мацуки; депутатам усіх рівнів – щоби вже нарешті говорили не про «подолання труднощів особливого періоду», а про неспинний поступовий рух вперед; моїм колегам – втриматися в професії і не скотитися в пропагандисти та піарники влади. А собі – сил та натхнення дожити до наступного Донбас Медіа Форуму.

PS. В мене є футболка з написом, який став моїм слоганом: «I will not keep calm – Fuck off!» – і це чиста правда.

Ірина Гамбарян

Довідково
Ірина Гамбарян – журналістка, блогерка, медіа-тренерка, гендерна експертка. Чернівчанка з 2014 року – після вимушеного переселення з Донецька у зв’язку з російською агресією.

 

 

 

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *